Рішення № 89749393, 10.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2020 року м. Рівне №460/932/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Агротехніка" доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівне-Агротехніка» (далі – ТОВ «Рівне-Агротехніка», позивач) звернулося до суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/30016 від 19.12.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2019/30015/2 від 19.12.2019 року.

Мотивуючи вимоги позову позивач зазначав, що 05.12.2019 року ТОВ «Рівне-Агротехніка» придбало трактор марки «JOHN DEERE» модель «8320R» вартістю 69 000 євро, що підтверджується договором купівлі-продажу №FPF/49/2019 від 05.12.2019 року, рахунком-фактурою №FPF/49/2019 від 05.12.2019 року та платіжним дорученням в іноземній валюті №1700 від 06.12.2019 року. В подальшому позивачем було подано до Поліської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію від 17.12.2019 №UA204020/2019/401414 про декларування даного товару разом з документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митній декларації. Проте, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю, в результаті чого складено картку відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля за резервним методом, внаслідок чого вартість товару збільшена. На переконання позивача, такі рішення є незаконними та протиправними, оскільки посадовою особою митниці не було наведено жодної із передбачених Митним кодексом України конкретних підстав, що дозволяють витребовувати додаткові документи. Наголошував, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Надані ж позивачем до митниці документи на підтвердження вартості митного товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти їхнього задоволення. На обґрунтування своїх заперечень зазначав, що при проведенні у відповідності до ст. 54 Митного кодексу України контролю визначення митної вартості товару, заявленої позивачем до митного оформлення за митною декларацією від 17.12.2019 №UA204020/2019/401414, в результаті спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, встановлено, що вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Тому, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів. Враховуючи ненадання декларантом додаткових документів, витребовуваних митницею, прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товару на підставі інформації, що міститься відповідно до МД від 16.11.2019 №UA204010/2019/39995. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Агротехніка" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі №460/932/20.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи вирішено здійснити в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами п. 1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п.1 ч.1 ст.4 КАС України).

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі докази та з`ясовано наступне.

05.12.2019 року ТОВ «РІВНЕ_АГРОТЕХНІКА» придбало трактор марки «JOHN DEERE» модель «8320R» вартістю 69 000 євро, що підтверджується договором купівлі-продажу №FPF/49/2019 від 05.12.2019 року, рахунком-фактурою №FPF/49/2019 від 05.12.2019 року та платіжним дорученням в іноземній валюті №1700 від 06.12.2019 року.

З метою переміщення через митний кордон транспортного засобу, позивачем 17.12.2019 року було подано до Поліської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA204020/2019/401414 про декларування даного товару разом з наступними документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митній декларації: договір купівлі-продажу №FPF/49/2019 від 05.12.2019 року; рахунок-фактура VAT nr FS/3/12/2019 від 09.12.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті №1700 від 06.12.2019 року; рахунок-фактура №СФ-0000455 від 17.12.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №0000020 від 12.12.2019 року; технічна характеристика від 17.12.2019 року; декларація країни відправлення 19PL381010E0181522 від 13.12.2019 року.

Проте, Поліською митницею Держмитслужби було оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/30016 від 19.12.2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2019/30015/2 від 19.12.2019 року.

Своє рішення про відмову в прийнятті митної декларації митний орган обґрунтував тим, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку із відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та ненадання декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів та зборів.

Згідно з Рішенням про коригування митної вартості товарів, І. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним (декларантом, у зв`язку з:

1. Відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, а саме:

Згідно рахунку-фактури від 17.12.2019 №СФ-0000455 транспортні витрати становлять 23000,00 грн. Однак до митного оформлення не надано договір про надання транспортних послуг.

Заявлені комерційні умови поставки EXW PL KUDOWA ZDROJ передбачають, що витрати по навантаженню товару на транспортний засіб, митного очищення на експорт у країні продавця, тощо покладаються на покупця. Однак до митного оформлення не надано жодних документів, що свідчили б про розмір таких витрат та їх включення до заявленої митної вартості товару. Зазначені витрати є складовими митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 МКУ. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неточних відомостей стосовно митної вартості товару.

2. Не наданні усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

II. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДФС згідно МД від 16.11.2019 №UА204010/2019/39995 за рівнем митної вартості 110700 ЕUR.

IIІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень (складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як:

Враховуючи викладене, Вам необхідно надати:

1. виписку з бухгалтерської документації щодо формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;

2. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої (виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю (визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», наказу МФУ від 31.07,2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» за рівнем митної вартості 110 700,00 EUR/шт., відповідно до МД від 16.11.2019 №UA204010/2019/39995.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товару використано актуальну на дату оцінки КТЗ вартість, що наявна у митниці ДФС. Числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення, становить 2 898 388,69 грн., або у валюті рахунку за якою подано МД- 110 700,00 EUR.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Як передбачено ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1-3 ст. 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Отже, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Твердження відповідача про відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) є безпідставним, оскільки суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім переліку нормативних актів, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Проте, в спірному рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, відсутність додатково витребуваних митницею документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року, справа №809/278/17.

Згідно пунктів 12-17 постанови Верховного суду від 04.12.2018 року по справі №2а-17876/12/2670, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Згідно приписів п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів).

Щодо наявної в митного органу інформації про вартість транспортного засобу в розмірі 110 700 євро, слід врахувати наступне.

Відповідачем жодним чином не обґрунтовано те, що митниця провела порівняльний аналіз цінових характеристик товарів за роком випуску, маркою, за моделлю, за конфігурацією, технічним станом тощо.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.12.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому ненаведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Також Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 по справі №805/2713/16-а дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України у випадку, зокрема, якщо не містить обґрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, інформації наявної у митного органу (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, тощо.

З урахуваннями викладеного, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною контракту, а Митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Наведені у спірному рішенні доводі відповідача жодним чином не впливають на визначення митної вартості, оскільки в усіх поданих до митної декларації документах розбіжностей вартості транспортного засобу немає.

Отже, відповідачем не наведено в оскаржуваних рішення та картці жодного аргументу, який би спростував зміст документів, наданих декларантом для митного оформлення товару, у зв`язку з чим, відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Тобто надані основні документи містили всі числові значення, необхідні для визначення вартості товару за основним методом.

Відповідно, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст. 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінал платіжних доручень №1777 від 27.01.2020 року на суму 5 094,55 грн. та №1811 від 02.03.2020 року на суму 2 102 грн. про сплату судового збору знаходяться у матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Агротехніка" (вул. Данила Галицького, буд. 5, кв. 1, м. Рівне, 33020, код ЄДРПОУ 38794742) до Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Поліської митниці Держмитслужби у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/30016 від 19 грудня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204020/2019/30015/2 від 19 грудня 2019 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Агротехніка" (вул. Данила Галицького, буд. 5, кв. 1, м. Рівне, 33020, код ЄДРПОУ 38794742) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 43350097) судовий збір у розмірі 7196,55 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 10 червня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.