
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2020 року № 120/3117/19-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України
до ОСОБА_1
третя особа - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького,
про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
І. Зміст позовних вимог
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Адміністрація Державної прикордонної служби України з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1 ) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р НОМЕР_2 у ДКСУ м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 89201,98 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч двісті одна грн. 98 коп.) витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. В добровільному порядку ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі на суму 89201,98 грн. не відшкодував.
Відповідач своїм правом, надати відзив на позовну заяву, не скористався.
Від третьої особи пояснень до суду не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.12.2019.
25.11.2019 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
02.12.2019 у судове засідання прибув відповідач; позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, явку свого представника не забезпечив.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали про передачу справи за підсудністю.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 адміністративну справу № 120/3117/19-а передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
11.11.2020 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
Ухвалою суду від 17.02.2020 адміністративну справу № 120/3117/19-а прийнято до провадження та призначено судове засідання на 12.03.2020.
12.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
12.03.2020 сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили.
У судовому засіданні відкладено розгляд справи, у зв`язку із неявкою сторін, на 07.04.2020.
07.04.2020 розгляд справи відкладено, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, на 05.05.2020.
05.05.2020 сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили.
У судовому засіданні відкладено розгляд справи, у зв`язку із неявкою сторін, на 01.06.2020.
01.06.2020 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
01.06.2020 сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили.
Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою суду від 01.06.2020 прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
27.03.207 між Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького та солдатом, курсантом Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького Каратаєвим Ігорем Миколайовичем укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Договір).
Відповідно до п.5.2. Договору відповідач зобов`язався добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі відповідно до вимог ст. 25, ч. 10 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", в разі дострокового розірвання контракту та при відмові від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у Державній прикордонній службі України після закінчення академії (а.с.7).
Наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України №213-ОС від 02.07.2019 старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «ж» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.8).
Відповідно до розрахунку витрат на утримання відповідача у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького за період з 02.08.2013 по 26.05.2017, затверджений ректором академії 27.05.2017, витрати складають 89 201, 98 грн. (грошове забезпечення - 15 231, 39 грн., речове забезпечення - 18 839, 42 грн., продовольче забезпечення - 23 455, 02 грн., медичне забезпечення - 456, 65 грн., забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 31 219, 50 грн.). З розрахунком витрат відповідач ознайомлений (а.с.11).
У зв`язку із не відшкодуванням відповідачем витрат, пов`язаних з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу - навчання, позивач звернувся із даним позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 ст.2 Закону України №2232-ХІІ визначені види військової служби, якими є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 ч.2 ст. 23 цього Закону.
У п.1.1 спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» зазначено, що порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, військовому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість.
Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі також - Порядок №964).
Згідно з пунктом 3 Порядку №964, відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
За приписами пункту 4 Порядку №964, відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк.
При цьому, пунктом 7 Порядку №964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до п. 8 Порядку №964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, Міністерства Внутрішніх Справ, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони. Служби Безпеки України, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
VI. Оцінка суду
Як вбачається з матеріалів справи, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького у сумі 89 201, 98 грн.
Судом встановлено, що утримання відповідача у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького здійснювалось шляхом грошового та іншого забезпечення.
Наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України №213-ОС від 02.07.2019 старшого лейтенанта ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «ж» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.8).
Пунктами 3 та 4 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до розрахунку витрат на утримання відповідача у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького за період з 02.08.2013 по 26.05.2017, затверджений ректором академії 27.05.2017, витрати складають 89 201, 98 грн. (грошове забезпечення - 15 231, 39 грн., речове забезпечення - 18 839, 42 грн., продовольче забезпечення - 23 455, 02 грн., медичне забезпечення - 456, 65 грн., забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 31 219, 50 грн.).
Обов`язок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, зокрема курсантів ВНЗ, які проходять навчання у Збройних силах України встановлюється нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та виявили бажання достроково розірвати контракт через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 зазначеного Закону.
У п.1.1 спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» зазначено, що порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, військовому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість.
Також судом встановлено, що згідно п.5.2. Договору відповідач зобов`язався добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі відповідно до вимог ст. 25, ч. 10 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", в разі дострокового розірвання контракту та при відмові від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у Державній прикордонній службі України після закінчення академії
Із дослідженого під час розгляду справи, розрахунку витрат на утримання у Національній академії Державної прикордонної служби України ім.. Б. Хмельницького Каратаєва І.М. вбачається, що своїм підписом відповідач підтвердив розраховану суму відшкодування витрат, пов`язану з його утриманням в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького (а.с.11).
Також, судом враховується, що 01.06.2020 на електронну пошту суду надійшло пояснення відповідача по справі, згідно якого останній визнає заборгованість за ним у сумі 89201,98.
Згідно з п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Адміністрації Державної прикордонної служби України про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 89201,98 грн. є обґрунтованими.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
ІX. Розподіл судових витрат
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювались.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1 ) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р НОМЕР_2 у ДКСУ м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 89201,98 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч двісті одна грн. 98 коп.) витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення: 10 червня 2020р.
Судове рішення № 89748760, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 10.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/3117/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: