Рішення № 89748344, 20.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 р. Справа№200/398/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 081785 від 03 грудня 2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позову зазначено, що 12 листопада 2019 року відповідачем було складено акт про перевищення транспортним засобом МАN T6Х 18.440 та напівпричепом Wielton NW 33A нормативних вагових параметрів, а саме при допустимій масі у 40,000 т., було перевезено вугілля масою 40,600 т. Крім того, при нормативну допустимому осьовому навантаженні у 22 тони, фактичне навантаження становило 23,400 т.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято постанову №081785, якою нараховано штраф у розмірі 8000 грн.

Позивач вважає постанову протиправною з огляду на те, що відповідач прийняв поставу посилаючись на ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою передбачено відсутність дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритів, однак позивач не може нести відповідальність за відсутність дозволу, оскільки видача таких дозволів заборонена для перевезення подільних вантажів.

Ухвалою суду від 15 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 13 березня 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

15 квітня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що у зв`язку з виявленням під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами було складено акт № 0008234. Відсутність дозволу, який дає право на рух транспортними засобами з перевищенням вагових параметрів зафіксовано в акті № 170348. За результатом розгляду справи щодо акту № 170741, контролюючим органом були винесено постанову №081785 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48. Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та представник відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що під час проведення перевірки управління Укртрансбезпеки був зупинений транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_3 з причепом WIELTON номерний знак НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_2 .

Відповідно до наданого водієм договору оренди № 1 транспортний засіб та напівпричіп належать ОСОБА_1 .

Відповідачем було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатом якого складено довідку №0011891 від 12 листопада 2019 року. Відповідно до вказаної довідки повна маса транспорту становила 40,600 тонн.

12 листопада 2019 року відповідачем було також складено акт № 0008234 про перевищення транспортних засобом нормативних вагових параметрів.

Крім того, відповідачем було складено акт № 170744 від 12 листопада 2019 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до якого виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону: перевищення габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем постановою № 08175 від 03 грудня 2019 року до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500 грн. за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.01 №1306 габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Відповідно до абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 48 Закону у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує максимально визначені нормативно допустимі вагові та габаритні обмеження.

При цьому, відповідно до абз.3 того ж п.22.5 Правил, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Тобто діючим законодавством взагалі забороняється надання дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем.

Позивач, здійснюючи перевезення подільного вантажу (кам`яне вугілля), не мав можливості отримати дозвіл на рух, на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оскільки на перевезення подільних вантажів такий дозвіл не видається.

За таких обставин, відповідач перевіряючи у перевізника наявність дозволу на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагових або габаритних параметри яких перевищують нормативні та притягувати позивача до відповідальності за відсутність такого дозволу у разі перевезення подільного вантажу, діяв протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства.

Суд зазначає, що у такому випадку законодавством передбачені інші засоби впливу на перевізника, а саме, відповідно до п.п. 22, 23, 24 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність за абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність дозволу на перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, а отже оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить до висновку задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на корить позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 081785 від 03 грудня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім ) гривень 40 копійок.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 20 травня 2020 року.

Повний текст рішення складено 29 травня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Даний строк продовжується на строк дії такого карантину. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.І. Грищенко