Рішення № 89748141, 10.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 р. Справа№200/3887/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10.04.2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці 6) про визнання неправомірним та скасування рішення №2031 від 21.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання повторно розглянути заяву №1051 від 19.02.2020 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу (загального та спеціального) періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта» «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 19.02.2020 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням №2031 від 21.02.2020 року їй було відмовлено у призначенні пенсії. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що порушують його конституційні права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 15.04.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що 19.02.2020 року позивач звернулась до управління із заяво про призначення пенсії відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача склав 28 років 08 місяців 02 дні. Пільговий стаж за Списком №2 складає 12 років 06 місяців 27 днів. До пільгового страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року на підприємстві ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків. До страхового стажу не зараховано період навчання в Браілівському середньому ПТУ №6, оскільки допущено помилку в періоді навчання. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (а.с.23-27).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), громадянин України, перебуває на обліку у Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41247274) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що 19.02.2020 року позивач звернулась до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою № 1051 про призначення пенсії згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 2031 від 21.02.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням пенсійного віку 54 роки 06 місяців.

Зазначеним рішенням позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року на підприємстві ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків. До страхового стажу не зараховано період навчання в Браілівському середньому ПТУ №6, оскільки допущено помилку в періоді навчання (а.с.4).

Не погодившись із рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону 1058-IV: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846.

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів наявні такі записи:

- 21.06.1997 прийнята учнем лампівника та направлена на ділянку вентиляції та техніки безпеки у ВО «Селидіввугілля»;

- 21.02.1997 року переведена лампівником 2 розряду;

- 08.07.1997 року Ш/у «Україна» реорганізовано у ДВАТ «ш.Україна» ДП ГХК «Селидіввугілля»;

- 01.09.2003 року ДВАТ «Шахта «Україна» реорганізовано в СП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

- 01.01.2003 року ДП «Шахта «Україна» реорганізовано у ВП «Шахта «Україна» у складі ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»;

- 06.06.2005 року ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» реорганізовано. ДП «Шахта «Україна» приєднано до ДП «Селидіввугілля»;

- 24.11.2005 року відповідно до наказу від 24.11.2005 року № 40 ДП «Селидіввугілля» підпорядковано Міністерству вугільної промисловості України;

- згідно наказу №261 від 29.11.2019 року ДП «Селидіввугілля» пере підпорядковане Міністерству енергетики та захисту довкілля України (а.с.10-12).

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-350 від 13.02.2020 року, ОСОБА_1 у період з 21.02.1997 року по 20.08.1999 року працювала лампівником дільниці вентиляції та техніки безпеки, що передбачена Списком №2, розділ 1, Постанова КМУ №162 від 11.03.1994 року. З 20.08.1990 року по 29.01.2007 року працювала лампівником дільниці вентиляції та техніки безпеки. З 29.01.2007 року по 03.08.2016 року працювала лампівником дільниці вентиляції та техніки безпеки, що передбачена Списком №2, розділ 1, Постанова КМУ №36 від 16.01.2003 року. З 03.08.2016 року по теперішній час працює лампівником дільниці вентиляції та техніки безпеки, що передбачена Списком №2, розділ 1, Постанова КМУ №461 від 24.06.2016 року (а.с.13).

Згідно довідки ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» №1-780 від 06.04.2020 року, за період з 01.02.2018 року по 29.02.2020 року на заробітну плату ОСОБА_1 нарахований соціальний внесок у розмірі 22%. ЄСВ перераховано на користь бюджету за період з 01.02.2018 року по 31.03.2019 року у повному обсязі, за період з 01.04.2019 року по 29.02.2020 року - частково (а.с.14).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5. Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1, ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків. Сама застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

З огляду на вказані норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що наявність у підприємства, де працювала особа, заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначенні) пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

З індивідуальної відомості про застраховану особу (форма ОК-5) вбачається, що дійсно за період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року у ВП «шахта «Україна» «Селидіввугілля» страхові внески до Пенсійного фонду України не надходили.

Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення спірного періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) та, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховані до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням вимог ч.2 статті 9 КАС України та ч.2 ст.245 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2031 від 21.02.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №1051 від 19.02.2020 року про призначення пенсії згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу (загального та спеціального) періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта» «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року з урахуванням висновків суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції від 08.04.2020 року (а.с.5).

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці 6) про визнання неправомірним та скасування рішення №2031 від 21.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання повторно розглянути заяву №1051 від 19.02.2020 року про призначення пенсії зарахувавши до страхового стажу (загального та спеціального) періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта» «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року з урахуванням висновків суду - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2031 від 21.02.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці 6) повторного розгляду заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) №1051 від 19.02.2020 року про призначення пенсії згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу (загального та спеціального) періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта» «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року з урахуванням висновків суду

Стягнути з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая