Ухвала суду № 89745917, 10.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/327/19

Провадження № 1-кп/461/123/20

У Х В А Л А

10.06.2020 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Степанюк Ю.В.,

з участю прокурора Грицишина В.С.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018140050004688 від 21.10.2018 року/ відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146 КК України.

В судовому засіданні адвокат Федулов О.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29.10.2018 року на мобільний телефон марки «iPhone 8», IMEIНОМЕР_3, який був вилучений відповідно до протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.10.2018 року.

В обґрунтування заявленого клопотання покликаються на те, що мобільний телефон, на який накладено арешт, не був безпосереднім знаряддям вчинення злочину, а тому є підстави стверджувати, що ОСОБА_2, є власником майна, яке використовував на законних підставах. Мобільний телефон не зберігає на собі будь-яких слідів кримінального правопорушення. Вважає, що на даний час не має будь-якої правової чи процесуальної необхідності у подальшому існуванні накладеного арешту.

В судовому засіданні прокурор Грицишин В.С. заперечив клопотання. Зокрема, зазначив, що мобільний телефон зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Інші сторони кримінального провадження клопотання адвоката Федулова О.В. підтримали.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що клопотання необхідно задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.10.2018 року задоволено клопотання слідчого відділу Галицького ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області Кулика І.С. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018140050004688 від 21.10.2018 року, та накладено арешт на мобільний телефон марки «iPhone 8», ІМЕІНОМЕР_3, який був вилучений 21.10.2018 року громадянина ОСОБА_2, під час затримання останнього в порядку ст.208 КПК України.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч.1 ст.131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в судовому засіданні, однією з підстав накладення арешту на зазначений мобільний телефон було те, що він має суттєве значення для проведення досудового розслідування та може бути використаний, як доказ вчиненого кримінального правопорушення, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За період проведення досудового розслідування, орган досудового розслідування мав можливість та був зобов`язаний оглянути мобільний телефон, встановити достовірно чи дійсно на ньому збереглися сліди або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, та відповідно за наявності вилучити такі сліди або інші відомості, ініціювати проведення експертизи.

Суд вважає, що подальше утримання мобільного телефону під арештом не вбачається за доцільне, оскільки порушує баланс між втручанням у права та свободи особи та потребами досудового розслідування. Потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст. 132 КПК України.

Окрім цього, в судовому засіданні адвокат Богуш І.М. в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 30.10.2018 року в межах даного кримінального провадження, а саме на автомобіль марки «BMW 5» (чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який був вилучений відповідно до протоколу огляду місця події від 21.10.2018 року.

В обґрунтування заявленого клопотання покликаються на те, що сторона обвинувачення заявила клопотання про обсяг і порядок дослідження доказів, при цьому не заявивши про необхідність дослідження як доказу вказаного автомобіля. Отже, на думку захисту, сторона обвинувачення не вважає зазначений автомобіль доказом, відповідно і не покликається як на доказ винуватості. Арешт накладений на це майно слід скасувати, як такий у якому відпала необхідність та доцільність. Автомобіль та ключ, на які накладено арешт, не були безпосереднім знаряддям вчинення злочину. За таких обставин є підстави стверджувати, що ОСОБА_6 є законним володільцем та користувачем майна, тобто зазначеного автомобіля, який використовував його на законних підставах, сам автомобіль та ключ не зберегли на собі будь-яких слідів кримінального правопорушення. Таким чином, стверджують, що на даний час не має правової чи процесуальної необхідності у збереженні заборон накладених згідно ухвали суду про арешт майна.

В судовому засіданні прокурор Грицишин В.С. заперечив клопотання. Зокрема, зазначив, що транспортний засіб зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України. Збереження, арештованого автомобіля має важливе значення для кримінального провадження, оскільки прямо стосується предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, не заперечив щодо скасування арешту в частині користування вказаним авто.

Інші сторони кримінального провадження клопотання адвоката Богуша І.М. підтримали.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2018 року задоволено клопотання слідчого відділу Галицького ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області Кулика І.С. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018140050004688 від 21.10.2018 року, та накладено арешт на автомобіль марки «BMW 5» (чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який був вилучений відповідно до протоколу огляду місця події від 21.10.2018 року.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2020 року виділено в окреме провадження кримінальне провадження /внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018140050004688 від 21.10.2018 року/ відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2020 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Туреччина, м. Марлін, громадянина Республіки Туреччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та провадження у справі зупинено.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч.1 ст.131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оцінюючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, суд з такими погодитись не може, оскільки, як вбачається із досліджених в судовому засіданні обставин, кримінальне провадження /внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018140050004688 від 21.10.2018 року/ відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України виділено в окреме провадження та зупинене у зв`язку із перебуванням обвинуваченого ОСОБА_6 у розшуку.

Окрім того, доказів того, що транспортний засіб марки «BMW 5» (чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 належить обвинуваченому ОСОБА_6 суду не надано, а тому суд приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

клопотання адвоката Федулова Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29.10.2018 року на мобільний телефон марки «iPhone 8», IMEIНОМЕР_3, який був вилучений відповідно до протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.10.2018 року.

В задоволені клопотання адвоката Богуш Ігоря Михайловича в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту на майно - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.Р.Волоско.