Рішення № 89745468, 10.06.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

10.06.2020 ЄУН № 337/718/20

Провадження № 2/337/811/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2020 року Хортицький районний суд г. Запоріжжя

в складі: головуючого судді – Салтан Л.Г.

за участю секретаря – Шаповалової А.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Лариса Петрівна (м.Запоріжжя, вул.Лахтінська буд.10 пр.217 ), Житлово-будівельний кооператив №18 «Запоріжсталь» код ЄДРПОУ 20511984 (м.Запоріжжя, вул.Світла, буд.4) про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті дружини – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 12.03.2020 року відкрито провадження у справі призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання сторони не з`явились, звернулись до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутністю, позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, а відповідачі не заперечують проти задоволення позову про визнання за позивачем право власності в порядку спадкування.

Треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Л.П. та представник ЖБК №18 «Запоріжсталь» в судове засідання не з`явились, звернулись до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутністю.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі по наступним підставам.

Позивач ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 19.01.1973 року, актовий запис №54.

На підставі ордеру № 82 від 19.02.1976р. ОСОБА_4 на сім`ю з трьох осіб була надана кооперативна квартира АДРЕСА_2 .

Членом кооперативу за життя була ОСОБА_4 .

Пай за квартиру було сплачено ОСОБА_4 , яка була членом кооперативу у 1992 році, що підтверджується довідкою ЖБК 18 «Запоріжсталь» за вих. № 3 від 15.01.2018 року.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 4276 від 17.06.2016 року

За життя ОСОБА_4 заповіту не уклала. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді кооперативної квартири АДРЕСА_2 , грошових вкладів з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк» та земельної ділянки, площею 5,2103 га, яка розташована на території Миколай-Пільській сільській ради Запорізького району Запорізької області, призначення земельної ділянки: для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцямя першої черги є чоловік - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_3 та дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження. Інших спадкоємців першої черги не має.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право вийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняли спадщину та звернулися до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П., де на підставі поданих заяв була заведена спадкова справа.

03.03.2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , уклали договір про поділ спадкового майна, в рамках спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .

Згідно цього договору:

- у спадщину до ОСОБА_3 переходить: грошові вклади з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні ПАТ КБ «Приватбанк»;

- у спадщину до ОСОБА_3 переходить: земельна ділянка, площею 5,2103 га, яка розташована на території Миколай-Пільській сільській ради Запорізького району Запорізької області, призначення земельної ділянки: для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва;

- у спадщину ОСОБА_1 переходить: квартира АДРЕСА_2 .

Після укладання вищезазначеного договору ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 5,2103 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, а ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк».

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П. від 03.03.2017р. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки відсутній документ, що підтверджує право власності померлої дружини на зазначену вище квартиру.

При вирішенні даної справи, суд виходить з того, що відповідно до ч.1ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правовіакти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що правовідносини щодо набуття позивачем права власності на нерухоме майно виникли до 01.01.2004р., суд вважає необхідним застосувати до них норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Закону України від 07.02.1991 № 697-XII «Про власність» (втратив чинність з 20.06.2007р.)

За змістом ст.86,128 ЦК УРСР 1963р. право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.328 ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004р. і діє на момент розгляду справи, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст.384 ЦК України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

З`ясувавши усі обставини справи та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.58 Конституції України, ст.86, 128 ЦК УРСР 1963р., ст.15, 16, 321, 328, 392 ЦК України, ст.ст 4, 5, 12, 13 ,19, 81,89, ч.3 ст.200, 258, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті дружини - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.06.2020 року.

На підставі п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Л.Г. Салтан