Ухвала суду № 89745086, 10.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.06.2020

Справа № 320/4813/19

Провадження №2во/937/44/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого –судді Урупи І.В.,

за участі секретарят судового засідання – Литвиненко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву представника Громадської організації «Добробут» Осипенко О.К. про виправлення описки у рішенні суду від 06.02.2020 по цивільній справі №320/4813/19 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Добробут», третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, про визнання права власності на квартиру та виділ в натурі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Добробут», третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, про визнання права власності на квартиру та виділ в натурі.

06.02.2020 рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Добробут», третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, про визнання права власності на квартиру та виділ в натурі, відмовлено.

13.05.2020 постановою Запорізького апеляційного суду рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2020 року у цій справі залишено без змін.

24.03.2020 від представника Громадської організації «Добробут» Осипенко О.К. надійшла заява про виправлення описки у рішенні суду від 06.02.2020 по цивільній справі №320/4813/19 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Добробут», третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, про визнання права власності на квартиру та виділ в натурі, вказавши дійсний предмет спору – «виділити їй в натурі та визнати за нею право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , оскільки вказаний судом предмет спору істотно відрізняється від предмету спору, вказаного в позовній заяві та суттєво змінює принцип правової визначеності.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 269 КПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

В даному випадку питання про внесення виправлень слід вирішувати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи із змісту статті 269 ЦПК України, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Під описками розуміють, як правило, випадкове перекручення слів, зокрема прізвищ, імен, по батькові, назв юридичних осіб тощо, тобто помилки, що порушують правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14від 18.12.2009року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адреси, зазначення дат та строків.

Арифметичні помилки - це неправильне викладення вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам, або результатів арифметичних дій.

Відповідно до статті 265 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи. В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №14від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ухвалене у справі судове рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у відповідній послідовності.

Суд, дослідивши зміст заяви про виправлення описки, ознайомившись із матеріалами справи, змістом рішення суду, не знаходить підстав для виправлення описки в рішенні суду від 06.02.2020, оскільки зазначене заявником не є опискою, а по суті зводиться до його бачення викладення в рішенні суду предмету спору, який не відрізняється ані від заявленого позивачем, ані від зазначеного представником Громадської організації «Добробут»Осипенко О.К. в заяві про виправлення описки у рішенні суду.

Викладені судом вимоги позивача відповідають характеру спірних правовідносин у даній справі.

Керуючись ст.ст. 259-261, 269, 353-355, 432 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Вирішувати питання про внесення виправлень у рішення суду без повідомлення учасників справи.

Заяву представника Громадської організації «Добробут» Осипенко О.К. про виправлення описки у рішенні суду від 06.02.2020 по цивільній справі №320/4813/19 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Добробут», третя особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, про визнання права власності на квартиру та виділ в натурі, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.

Повне судове рішення складено 10.06.2020.

Суддя: