Ухвала суду № 89744308, 11.06.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1267/20

Провадження №: 1-кп/332/291/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалпегіної О.Л.,

за участі секретаря судового засідання Хіміч С.М.,

прокурора Цикіна М.В.,

захисника Середи Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні № 1202080030000048, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2020,

в с т а н о в и в:

29.05.2020 на розгляд до суду надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Запорізького відділу Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 186 КК України.

Прокурором під час підготовчого судового засідання було заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, який кваліфікується як злочин середньої тяжкості. Також прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурором зазначено про те, що ОСОБА_1 раніше засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину, вчинив новий злочин під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, підтримує приятельські відносини зі свідком ОСОБА_2 , проживає у безпосередній близькості із потерпілим та його неповнолітнім сином, стосовно якого було вчинено злочин. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання зазначеним ризикам.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав його необґрунтованим, мотивуючи тим, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених КПК. За таких обставин, захисник просив суд змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт, що, на його думку, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений вказане клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою залишив на розсуду суду.

Потерпілий до підготовчого судового засідання не з`явився, судом було вжито необхідних заходів щодо його повідомлення про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Вислухавши думки учасників процесу, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2020 до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів – до 15.06.2020 із можливістю внесення застави.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеним нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, який відноситься до злочинів середньої тяжкості відповідно до вимог ст. 12 КК України.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, при оцінці судом на зазначеній стадії судового провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики можливості переховування обвинуваченого від суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони безпосередньо судом не допитані.

При оцінці продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду, суд враховує тяжкість можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Відсутність працевлаштування, родини, інших осіб на утриманні свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, що також посилює існування ризику переховування від суду.

Крім того, непрацевлаштування ОСОБА_1 , тобто відсутність регулярних засобів щодо існування, наявність судимості у вчинені злочину проти життя та здоров`я свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість, що дає суду достатність підстав вважати, що існує ризик продовження вчинення злочинної діяльності.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не дозволить належним чином контролювати поведінку обвинуваченого, який підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попередній злочин.

Оскільки жодна особа не висловила намір бути поручителем обвинуваченого, суд позбавлений можливості застосувати запобіжний захід у виді особистої поруки.

Відсутність офіційного працевлаштування та постійного джерела доходів у обвинуваченого виключає можливість застосування застави, як запобіжного заходу.

З урахуванням пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчинені злочину, події якого відбувались, зокрема, і за місцем проживання обвинуваченого – у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 і стосовно неповнолітньої дитини та приятельські стосунки зі свідком ОСОБА_2 , який ще не був допитаний судом, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин, враховуючи продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого (ризиків можливості переховуватися від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні) та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого, суд вважає за можливе продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Враховуючи майновий стан обвинуваченого, відсутність станом на теперішній час виключних випадків для збільшення розміру застави понад встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір, а також те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання останнім обов`язків, передбачених КПК України та вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 21020 грн. та покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до суду за кожним викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09.08.2020 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у національній грошовій одиниці, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за реквізитами: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, Рахунок № НОМЕР_1 , Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам судового провадження в залі судових засідань 11.06.2020 року.

ОСОБА_3 О ОСОБА_4 Л.Шалпегіна