Рішення № 89743180, 01.06.2020, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/154/19

Номер провадження 2/298/13/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Лютянської М.С.

при секретарі Брітовій Е.А.

за участю позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

його представника ОСОБА_2 ,

представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Стужицької сільської ради Великоберезнянського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Стужицької сільської ради Великоберезнянського району про визнання обов?язкової частки у праві на спадщину,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно заповіту, складеного 12 листопада 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Гончар Т.М., він є спадкоємцем відносно своєї матері. Для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок він звернувся до нотаріуса, однак йому було відмовлено у оформленні такої через відсутність правовстановлюючого документу на будинок, у зв`язку з чим право власності на нього не було зареєстроване, тому позивач просить позов задовольнити та визнати за ним право власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.03.2020 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Стужицької сільської ради Великоберезнянського району про визнання обов?'язкової частки у праві на спадщину. В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати її покійного чоловіка ОСОБА_7 - ОСОБА_6 . ЇЇ чоловік ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 та був одним із спадкоємців за померлими батьками в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України. Позивачка вказувала на те, що на час смерті її чоловіка ОСОБА_7 з ним проживали і були зареєстровані: мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона, як дружина, , їхній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, вона стала спадкоємцем за померлим чоловіком ОСОБА_7 та прийняла спадщину. Крім того, позивачка вважає, що вона є обов?'язковим спадкоємцем при спадкуванні вказаного вище будинку, оскільки є пенсіонером за віком довічно та прийняла спадщину. Інший відповідач ОСОБА_5 спадщину не прийняв, заходів щодо її прийняття у встановлені законом терміни не вжив, та своєю заявою позов ОСОБА_1 підтримав, чим фактично відмовився від своїх можливих прав при розподілі спадкового майна. На підставі викладеного ОСОБА_4 просить визнати за нею право на обов?'язкову частку у спадщині після померлої ОСОБА_6 в розмірі ј частини від усього спадкового майна.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2020 року об?'єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Стужицької сільської ради Великоберезнянського району про визнання обов?'язкової частки у праві на спадщину з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Стужицької сільської ради Великоберезнянського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, зустрічний позов ОСОБА_4 не визнав.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 підтримав вимоги зустрічного позову, просив його задовольнити, пояснивши, що позивачка ОСОБА_4 зареєстрована та проживає у спірному будинку, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , є особою пенсійного віку та має обов`язкову частку у спадковому майні.

У судове засідання відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги первісного позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті їхньої матері визнає повністю.

Представник Стужицької сільської ради Великоберезнянського району в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про прозгляд справи без його участі.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі у зв`язку з її поганим самопочуттям.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Стужицької сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області 21 квітня 2017 року (а.с.13).

Також встановлено, що згідно довідки Стужицької сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області №41 від 14 лютого 2018 року, за даними погосподарської книги № 5 за 2015-2020 року, головою дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 була ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_2 від 30 серпня 1961 року вбачається, що в графі «мати» вказана ОСОБА_6 .

Зі складеного померлою ОСОБА_6 заповіту від 12 листопада 2017 року вбачається, що все належне їй майно, і все те, що буде належати їй на день смерті за законом і на що матиме право, заповіла своєму сину - ОСОБА_1 .

Як видно з повідомлення приватного нотаріуса Великоберезнянського районного нотаріального округу Чурей А.В. № 9/01-16 від 26 лютого 2018 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності ОСОБА_6 на житловий будинок.

Судом також встановлено, що згідно погосподарської книги №2 за 1991-1995 р.р. на час сметрі батька позивача за первісним позовом - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителя АДРЕСА_1 разом з ним проживали і були зареєстровані: дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , невістка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , онук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онучка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.34-36).

Також в погосподарській книзі вказано, що до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_10 являвся головою дворогосподарства в АДРЕСА_1 .

Отже, ОСОБА_7 був одним із спадкоємців за померлим батьком - ОСОБА_10 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - позивачка за зустрічним позовом, уклали шлюб 27 липня 1974 року(а.с.88).

Відповідно до наявної у справі копії паспорта НОМЕР_3 ОСОБА_4 з 16 березня 1977 року зареєстрована у спірному будинку АДРЕСА_1 . Будь-якого іншого місця реєстрації ОСОБА_4 не зазначено. Отже, вона є спадкоємцем свого чоловіка - ОСОБА_7 , який спадкував би Ѕ частину спадку за померлими батьками та має обов`язкову частку у спірному майні.

Так, відповідно до ч.1 ст.1241 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова(вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом(обов`язкова частка).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є непрацездатною особою, тобто являється пенсіонеркою за віком (а.с.90) та має право на спадкування за померлим чоловіком в розмірі ј частки в спірному майні.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218, ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Передбачені ст. 1224 ЦК України підстави щодо усунення позивача від права на спадкування відсутні.

Зважаючи на наведені обставини, суд вважає, що у позові ОСОБА_1 про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 слід відмовити, а зустрічний позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_4 право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.1220,1241,1268 Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Стужицької сільської ради Великоберезнянського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Стужицької сільської ради Великоберезнянського району про визнання обов`язкової частки у праві на спадщину - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНПП НОМЕР_4 , проживає в АДРЕСА_1 ) право на обов`язкову частку у спадщині після померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини від усього спадкового майна.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Стужицької сільської ради Великоберезнянського району солідарно на користь ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір в розмірі 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 10 червня 2020 року.

Головуюча М.С.Лютянська