Рішення № 89742421, 10.06.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1759/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді Сердюк Н.В.,

за участю секретаря Безорчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Лиман в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей (а.с.1-3).

Ухвалою судді від 27 травня 2020 року розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ч.3 ст. 274 ЦПК України з повідомленням (викликом) сторін та з наданням відповідачу строку для подачі відзиву на позов (а.с.13-14).

Позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в судовому засіданні не прибула, надала до суду заяву, в якій просила здійснювати судовий розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с.18).

Відповідача ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом, однак для участі в судовому засіданні не прибув, заяв про відкладення розгляду справи суду не надав, заперечень проти позову не висунув, про наявність поважних причин для неявки не повідомив, відзиву на позов не надав, у зв`язку з чим, зі згоди позивача та на підставі ст. 223 ч. 4, ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення, на підставі наявних доказів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи письмово викладену згоду позивача, суд вважає необхідним розглянути справу без участі відповідача та ухвалити відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні сторони з 23 червня 2007 року перебували в зареєстрованому шлюбі, та який рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 04 січня 2019 розірвано(а.с.3).

Від шлюбу сторони мають спільних дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтва про народження: серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2009 року, актовий запис № 284, та серії НОМЕР_2 від 30 травня 2012 року, актовий запис № 124, батьком яких записаний відповідач(а.с.7-8).

Діти проживають разом із матір`ю та перебувають на її утриманні.

Відповідач не приймає участі в вихованні та утриманні дитини, матеріальну допомогу добровільно не надає.

Ст. 27 Конвенції ООН "Про права дитини" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.

Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного,інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 181 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у судовому порядку.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як зазначено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Відповідно до ч.2 ст.183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною 3ст. 183 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Суд, проаналізувавши матеріали справи та всі докази в сукупності, а також беручи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, вважає позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути із ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову та до досягнення дітьми повноліття.

Розв`язуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.

Відповідно до вимог п.3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 15.12.2017 року № 3674-17 та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, позов задоволено повністю, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому вираженні складає 840,80 гривень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81,247, 258-259, 263-265,274,279, 354 ЦПК України, ст.ст. 182, 184-185, 198, 199, 200 СК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей- задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 травня 2020 року та до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання судового наказу в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць на кожну дитину.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави:

(рахунок одержувача:UA758999980313111206000005564, отримувач коштів: УК м. Лиман/отг м. Лиман/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37894853, банк отримувача: КазначействоУкраїни(ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в сумі 840,80(вісімсот сорок гривень 80 копійок) гривень.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскраження продовжуються на строк дії такого карантину.

Текст рішення виготовлений 10 червня 2020 року.

Суддя -