Вирок № 89742367, 11.06.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/9013/19

Провадження 1-кп/235/317/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючої - судді Корнєєвої І.В.

при секретарі - Якубенко Е.І.

за участі прокурора Туренко С.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Романова В.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Покровську обвинувальний акт по кримінальному провадженню , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2019 р. за № 12019050410002647, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійська Донецької області, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 2/235/1252/18 від 22.08.2018, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний до сплати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1\ 4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.

Так, 17.10.2018 та 17.12.2019 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби боржник ОСОБА_2 попереджався про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів. Незважаючи на це, з 17 жовтня 2018 року по 18 грудня 2019 року, будучи фізично здоровим, обмежень до фізичної праці та протипоказань за станом здоров`я не маючий, з метою злісного ухилення від сплати аліментів, умисно тривалий час ніде не працює, заходів по працевлаштуванню не приймає, перебував на обліку в Покровському міському центрі занятості з 17.10.2018 по 22.11.2018, не бажаючи займатися суспільно-корисною працею та заробляти кошти на утримання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно не бажає, добровільної матеріальної допомоги не надає, у його вихованні участі не приймає, продуктами харчування, одягом, іншими речами (насамперед першої необхідності) не забезпечує, іншу добровільну матеріальну допомогу на користь сина не звертає, тим самим злісно ухиляється від сплати аліментів.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 в період часу з 17 жовтня 2018 року і по 18 грудня 2019 року, утворилась заборгованість зі сплати ним аліментів на утримання дитини, що в грошовому вираженні складає 40452 грн. 02 коп., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину не визнав у повному обсязі та показав, що йому відомо про рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання сина. Державний виконавець повідомляв його про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Коли він перестав сплачувати аліменти, казати не може. Чи надавав допомогу сину в період з жовтня 2018 р. по грудень 2019 р., казати не може. Дитину за цей період не бачив.. Потерпіла дзвонила йому та казала , що потрібно везти дитину до лікарні. Йому не було відомо , що син хворіє. Він пам`ятає, що вони їздили купувати спецвзуття , але діагноз сина не знає. Він має непостійні та нерегулярні заробітки , що пропонують, то він й робить. У службі таксі він не працює. Те, що він їздить з шашкою таксі на автомобілі , не значить , що він працює офіційно. Іноді він когось підвозить , за що отримує гроші. Йому невідомо хто платить ОСОБА_4 , він особисто не платить. Його мати живе на пенсію. Його обов`язки по догляду за матір`ю - привезти її до лікарні, аптека, комунальні платежі , невеликий ремонт у побуті. Іноді він возить матір до м. Дніпро та витрачає один день, іноді в м.Покровську , на що витрачає дві години. Ці поїздки можуть бути 3-4 рази на місяць, іноді жодного разу на місяць. Він не може сплачувати прожитковий мінімум на утримання дитини, не кожного місяця. Він з потерпілою не спілкується . Він проживає окремо від матері ,може залишитися вночі Він підтверджує покази свідка ОСОБА_5 про те, що він у 2014 р. одружився та з цього часу не проживає з матір`ю .Він отримує допомогу по догляду за матір`ю у розмірі 311 грн. Що він повинен робити за ці гроші у управлінні соцзахисту не пояснили. До суду з заявою про зменшення розміру аліментів він не звертався , бо вважає це мало перспективним. Він отримує дохід в місяць 2-3 тисячі грн.., міг би сплачувати хоч яку суму аліментів , але не сплачував , бо дохід не постійний ,сплачував по 500 грн. коли міг. Він перебував на обліку в центрі зайнятості , але коли оформлював допомогу по догляду за матір`ю , то потрібно було знятися з обліку з центра зайнятості .В центрі зайнятості йому не виплачували допомогу по безробіттю, а допомогу по догляду за матір`ю виплачували у розмірі 311 грн. ОСОБА_5 доглядала матір ,але він робив поза домом -їздив по аптеках , сплачував комунальні платежі , на що тратив у один день 6 годин , у другий 2 години.У нього є квартира, власником якої він є .Він не намагався вирішити питання по сплаті заборгованості по аліментам за рахунок майна, бо не бажає цього робити.

Не дивлячись на зайняту обвинуваченим позицію,яку суд оцінює як бажання обвинуваченого уникнути від відповідальності за вчинене , суд, аналізуючи зібрані докази у їх сукупності ,приходить до висновку , що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доказана показаннями потерпілої ,свідків та зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала , що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 2006 р. по 2012 р. Від шлюбу народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з нею. ОСОБА_2 не надає допомогу на утримання сина , не сплачує аліменти , не допомагає у лікуванні сина , та взагалі не спілкується з сином та не цікавиться ним. Подарунків на день народження сину не дарує. ОСОБА_2 має власний автомобіль Шкода -Актавія , працює неофіційно таксистом в таксі « Лідер ». Дитина страждає хворобою суглобів , потребує дорогих ліків , спеціального взуття ,яке дуже дорого вартує. Сину необхідно встановити групу інвалідності . Вона зверталася до ОСОБА_2 з проханням відвезти дитину до м. Краматорська, щоби дитині встановили групу інвалідності,але ОСОБА_2 відмовив. Матір ОСОБА_2 допомагала онуку до 2017 р. ОСОБА_2 продуктами харчування дитині не допомагає. ОСОБА_2 не був присутнім при винесенні рішення суду про стягнення аліментів , був присутній його представник адвокат Романов В.А. та була укладена мирова угода. Вона 6 років не подавала на аліменти , бо її заробітку було достатньо для утримання дитини та з ОСОБА_2 вони домовилися , що він продасть власну квартиру та дасть їй кошти. ОСОБА_2 квартиру продав з придбаною нею оргтехнікою ,але грошей не дав. ОСОБА_2 за матір`ю не доглядає. .Матір ходе самостійно та самостійно наймала жінок для допомоги по господарству .Коли ОСОБА_2 не відповідає на дзвінки , то його матір сідає на маршрутку та їде до сина . В січні 2020 р. ОСОБА_2 сплатив аліментів 500 грн. та 700 грн. Просить обрати обвинуваченому покарання по всій строгості закону.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_2 її колишній зять,якого вона характеризує негативно. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями . ОСОБА_2 допомоги сину не надає .Нещодавно прислав 500 грн. Вона та старший син дочки допомагають матері утримувати сина. ОСОБА_2 працює неофіційно таксистом. Перший час ОСОБА_2 на свою матір не реагував ,вона сама по собі . З матір`ю ОСОБА_8 вона не спілкується. Онук хворий , потребує лікування . ОСОБА_2 допомоги на придбання продуктів харчування , на лікування не здійснює, з дитиною не спілкується.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона працює старшим державним виконавцем Покровського відділу ДВС. У неї на виконанні знаходиться виконавче провадження № 57319064 за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу),але не менше 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку , до досягнення дитиною повноліття , починаючи з дня набранням рішенням законної сили. У Пенсійного Фонду ,ДФС України зроблено запити про працевлаштування ОСОБА_2 ,але боржник не працює. Держвиконавцем було винесено постанову про арешт майна ОСОБА_2 , в т.ч. й квартири належної боржнику за адресою: АДРЕСА_1 . Також відомості про ОСОБА_2 внесені до Єдиного реєстру боржників. Держвиконавцем у лютому 2020 р.винесені постанови про обмеження права ОСОБА_2 у полюванні , виїзду за кордон, керування транспортними засобами. Заборгованість ОСОБА_2 по аліментам станом на 01.03.2020 р. складає 60 335,77 грн. ОСОБА_2 17.10.2018 р., 17.12.2019 р. попереджався держвиконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів. ОСОБА_2 не повідомляв держвиконавця , що працює неофіційно у таксі «Лідер». ОСОБА_2 згідно довідки управління соцзахисту стоїть на обліку як особа,яка надає соціальну допомогу та отримує компенсацію,але з цих сум аліменти не утримуються .Сума боргу 40 452,02 грн. розраховувалася нею з розрахунку ј частини середньої заробітної плати по м.Покровську.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що обвинуваченого знає, бо здійснювала догляд за його батьком ,якого доглядала біля 8 років .Зараз вона доглядає за матір`ю обвинуваченого ОСОБА_10 , яка її найняла неофіційно. До її обов`язків входить купівля продуктів харчування кожного дня та їх доставка за адресою проживання ОСОБА_11 .Її послуги коштують 90-100 грн. в день,які ОСОБА_12 платить .Вона доглядає ОСОБА_13 тільки вдень. Вночі ОСОБА_13 доглядає обвинувачений. ОСОБА_12 самостійно ходить по квартирі. ОСОБА_12 іноді дзвонить обвинуваченому. Викликає його вдень ,який іноді возить матір до лікарні , бо працює у службі таксі , назву її не пам`ятає. ОСОБА_2 приїжджає протягом тижня кожного дня. ОСОБА_2 гроші їй не платить. Вона доглядає матір обвинуваченого 8 років з 08 до 17.00 год. кожного дня , іноді вихідний субота та неділя , іноді - неділя .Їй невідомо , що ОСОБА_11 отримував допомогу по догляду за матір`ю . Козлов може докупити продукти. ОСОБА_11 проживав з матір`ю у 2014 р. , потім він одружився та вона більше не бачила, щоби він проживав з матір`ю. Де проживає ОСОБА_11 ,вона точно не знає. ОСОБА_12 не може самостійно сісти на автобус та поїхати до сина . ОСОБА_11 не прикута до ліжка , ходить з палицею. Яка пенсія у ОСОБА_14 ,їй невідомо. Зі слів ОСОБА_11 та ОСОБА_11 , частину ліків безкоштовно забезпечує сімейний лікар , а інші купує ОСОБА_12 та обвинувачений .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона є матір`ю обвинуваченого та їй відомо , що син зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини. Син не сплачує аліменти , бо доглядає за нею та є безробітним, бо потрібно за нею доглядати . Син доглядає за нею 24 години на добу .Вона живе за рахунок пенсії та на те , що заробить син. Син не сидить повністю з нею, підробляє , відлучається та працює. Син підробляє на належному їй автомобілі. ОСОБА_4 доглядала за її чоловіком 3 роки, зараз приходить до неї вранці , готує істи ,миє посуд , допомагає взагалі по господарству.За це вона платить ОСОБА_5 гроші. ОСОБА_5 приходить через день. Іноді потрібно терміново прийти , то вона дзвонить ОСОБА_17 супроводжує її до лікарні. Раніше потерпіла привозила дитину .Вона мешкає зараз за адресою: АДРЕСА_3 адресою: АДРЕСА_4 , щоби до неї можливо було прибігти. По Європейській вулиці в м. Покровську син проживав з нею в період 2015-2019 р. Вона не проживає по АДРЕСА_5 з кінця грудня 2019 р. Вона інших дітей не має. Скільки син заробляє, їй невідомо. Чи одружений її син ,вона не знає. Син іноді , не кожного дня возить її в м.Дніпро , по лікарням ,купує продукти , платить за комунальні послуги ,він не прив`язаний до неї з 08 до 17.00 год. Сину потрібно заробляти гроші. Син проживав з нею у 2014 р., потім він одружився. ОСОБА_5 знала де вона жила та була в курсі її життя. Вона підтверджує покази ОСОБА_5 про те, що вона доглядає її протягом 8 років з 08 до 17.00 год. кожного дня , іноді вихідний субота та неділя , іноді - неділя. Ліки купує син , безкоштовно виділялися ліки , що знімають біль.

Аналізуючи свідчення обвинуваченого, потерпілої, які суд приймає до уваги та розцінює їх як правдиві, оскільки вони в цілому узгоджуються між собою, були стабільні протягом усього слідства. Крім того, їх свідчення узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Так, відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпіла ОСОБА_1 04.12 .2019 р. просить прийняти міри до її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п.7 т.1).

Зазначене повідомлення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2019 р. за № 12019050410002647 (а.п.1 т.1).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу згідно актового запису № 515 від 29.10.2005 р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.п.12 т.1).

Відповідно до свідоцтва про народження згідно актового запису № 802 від 25.12.2008 р. батьками ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.п.13 т.1).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2011 р. розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.п.14 т.1).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2014 р. визнано мирову угоду ,укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_19 ,представником ОСОБА_2 ,відповідно до якої ОСОБА_2 сплачує ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 30 % прожиткового мінімуму ,встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття (а.п.15,16 т.1).

Відповідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.07.2018 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам ,визначених ухвалою суду про затвердження мирової угоди від 03.12.2014 р. , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 12 170,60 грн. , пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01.01.2015 р. по 30.04.2018 р. у розмірі 6 320,46 грн. (а.п.17-18 т.1).

Відповідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2018 р. змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу),але не менше 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку , до досягнення дитиною повноліття , починаючи з дня набранням рішенням законної сили. (а.п.19-20,25-26 т.1).

Відповідно до довідки Покровського відділу ДВС заборгованість станом на 01.10.2018 р. по виконавчому провадженні 57319064 складає 714,49 грн. (а.п.22 т.1).

Відповідно до довідки Покровського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області по виконавчому листу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів за період з 24.09.2018 р. по 31.01.2019 р. складає 12 291,52 грн. (а.п.23 т.1).

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 57319064 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів за період з 24.09.2018 р. по 31.01.2019 р. складає 12 291,52 грн. встановлено наступне:

Відповідно до виконавчого листа ,виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 22.08.2018 р. , про зміну способу стягнення аліментів з ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу),але не менше 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку , до досягнення дитиною повноліття , починаючи з дня набранням рішенням законної сили (а.п.29-30 т.1).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 27.09.2018 р. постановою старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження № 57319064 за виконавчим листом № 235/2611/18 ,виданого Красноармійським міськрайонном судом Донецької області , про зміну способу стягнення аліментів з ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу),але не менше 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку , до досягнення дитиною повноліття , починаючи з дня набранням рішенням законної сили Вказана постанова отримана стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 (а.п. 21,28,32-34 т.1).

Постановою Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 17.08.2018 р. накладено арешт на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 (а.п.45-48 т.1 ).

Згідно відповідей Державної фіскальної служби України на запит державного виконавця № 45383585 від 01.10.2018 р. та №50580881 від 17.01.2019 р. даних про працевлаштування ОСОБА_2 не знайдено (а.п.43,50 т.1).

Згідно відповідей Пенсійного Фонду України на запит державного виконавця № 45383582 від 01.10.2018 р. та №505808866 від 17.01.2019 р. даних про працевлаштування ОСОБА_2 не знайдено (а.п.44,49 т.1).

Відповідно до попередження від 17.10.2018 р., 17.12.2019 р. ОСОБА_2 попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів (а.п.52,58 ,83т.1).

Відповідно до довідки розрахунку Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби № 15.18.31/38211 від 17.12.2019 р. заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в загальній сумі за період з 17.10.2018 р. по 17.12.2019 р. складає 40 854,31 грн. (а.п. 56-57 т.1).

Відповідно до відповіді Покровського міського центру зайнятості Донецької області від 18.12.2019 р. ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний у періоди: з 25.03.2016 р. по 17.10.2016 р. , припинено реєстрацію (подання письмової заяви про зняття з реєстрації як безробітного) ; з 17.10.2018 р. по 22.11.2018 р. припинено (подання письмової заяви про зняття з реєстрації як безробітного); 30.05.2016 р. було видано направлення ПФ ПАТ «Страхова компанія Аско- Донбас Південий»,агент страховий , результат направлення -відмова особи. 19.09.2016 р. було видано направлення ТОВ «САБ-охорона»,охоронець, результат направлення -відмова особи , також було видано чотири рекомендації на працевлаштування. У період з 01.01.2019 р. по 17.12.2019 р. ОСОБА_2 до Покровського міського центру зайнятості Донецької області не звертався (а.п.60-62,71 т.1).

Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області від 18.12.2019 р. ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні та отримує компенсацію фізичним особам ,які надають соціальні послуги ,компенсація призначена ОСОБА_2 по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_15 з 03.01.2019 р. по теперішній час (09.12.2019 р.), з компенсації не передбачені будь-які стягнення, розмір державної соціальної допомоги з 01.12.2019 р. 315,30 грн. (а.п.65,72 т.1).

Відповідно до довідки розрахунку Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби № 15.18.31/32815 від 17.12.2019 р. заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в загальній сумі за період з 17.10.2018 р. по 18.12.2019 р. складає 40 452,02 грн. (а.п. 66-67 т.1).

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Родинська міська лікарня » від 12.12.2019 р. ОСОБА_2 за період з 01.12.2015 р. по теперішній час на лікуванні в КНП «Родинська міська лікарня» не знаходився , за наданням медичної допомоги не звертався (а.п. 78 т.1).

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Покровська міська лікарня » Покровської міської ради Донецької області від 13.12.2019 р. ОСОБА_2 за період з 01.12.2015 р. по теперішній час на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні в закладі не перебував (а.п. 79 т.1).

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування » Покровської міської ради Донецької області від 17.12.2019 р. ОСОБА_2 звертався до приймального відділення закладу : 02.07.2016 р. та був направлений на амбулаторне лікування; 16.08.2016 р. та був госпіталізований до хірургічного відділення ; 23.08.2016 р. та був госпіталізований до терапевтичного відділення. З 05.07.2016 р. знаходився на амбулаторному лікуванні у хірургічно-травматологічному відділенні поліклініки (а.п. 80 т.1).

Що стосується доводів обвинуваченого та захисника про відсутність у діях обвинуваченого складу інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст.164 КК України через відсутність у його діях злісного ухилення від сплати аліментів, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Об`єктом даного злочину є право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України ( ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства»). Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини( ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» ).

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Таке право кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в Основному Законі (ст. 51 Конституції України), а також в Сімейному кодексі (ст. 180) та гарантується Державою, в свою чергу, ст.15 Сімейного кодексу чітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.

Предметом злочину, який аналізується, є кошти, що за рішенням суду підлягають сплаті на утримання дітей.

З об`єктивної сторони злочин передбачений частиною 1 статтею 164 КК України може бути вчинений у формі злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

При цьому діяння можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку.

Про злісний характер ухилення від сплати аліментів також можуть свідчити: тривалість ухилення (приміткою до ст. 164 КК України передбачено, виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів), продовження ухилення після попередження про необхідність виконання свого обов`язку та можливість кримінальної відповідальності з боку державного виконавця, неодноразове звернення потерпілого чи інших осіб до винної особи з цього приводу тощо.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 2/235/1252/18 від 22.08.2018 р., ОСОБА_2 був зобов`язаний до сплати на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття. В період часу з 17 жовтня 2018 року і по 18 грудня 2019 року, ОСОБА_2 злісно ухилився від сплати аліментів,внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати ним аліментів на утримання дитини, що в грошовому вираженні складає 40452 грн. 02 коп., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Суд враховуює , що ОСОБА_2 був обізнаним щодо наявності рішення суду про стягнення з нього аліментів та обов`язку виконувати дане рішення, адже повідомлений державним виконавцем під розписку про необхідність сплати аліментів та наслідки ухилення від їх сплати. Крім того, ОСОБА_2 неодноразово викликався до державного виконавця з приводу невиконання рішення про стягнення аліментів, попереджався про кримінальну відповідальність, але, незважаючи на це, аліменти у розмірі, визначеному рішенням суду, не сплачував.

Судом також встановлено, що ОСОБА_20 мав змогу заробляти гроші і сплачувати аліменти, оскільки у вказаний період він на лікуванні та на обліку в центрі зайнятості не перебував, тобто не існувало жодних обставин, які свідчили б про поважність причин чи вимушеність несплати..

Посилання обвинуваченого , що він частково сплачував аліменти, тому в його діях відсутнє злісне ухилення, не заслуговують на увагу, адже незважаючи на незначні платежі (по 500 грн.) він решту коштів, визначених рішенням суду, не сплатив, що призвело до заборгованості, яка значно перевищує суму виплат за три місяці. Твердження про те, що він не мав змоги платити аліменти через догляд за матір`ю та не можливість працювати також не слід брати до уваги, оскільки вказана обставина ні в якому разі не звільняє ОСОБА_2 від обов`язку утримання дитини. Будучи обізнаним про наявність заборгованості, засуджений на протязі майже двох років не вживав жодних заходів для усунення негативних наслідків, спричинених його діями.

Дані обставини вказують саме на злісне ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів, вони підтверджені доказами, яким суд у порядку ст. 94 КПК України надає оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку,які свідчать про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Суд не може погодитися з доводами захисника про те, що слідство не на законних підставах пред`явило обвинувачення обвинуваченому у зв`язку з тим, що визначений розмір шкоди 40 452,02 грн. не відповідає дійсності , бо розрахований з середнього заробітку по регіону ,в той час як ст. 175 СК України передбачає базу для обчислення аліментів саме дохід, відповідно до ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження » на допомогу по догляду за інвалідом стягнення не накладаються , тобто допомога ,яку отримував обвинувачений , є його доходом , що є базовим для визначення заборгованості по аліментах, яку держвиконавець повинен був розрахувати з розміру допомоги 315,30 грн., тобто розрахунку шкоди слідством не надано , тому обвинуваченого необхідно виправдати.

Відповідно до ст.. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

09 вересня 2019 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду своєю постановою у справі №760/4569/18-ц дав визначення поняття доходу, з якого стягуються аліменти, зазначивши, що поняття "дохід" є ширшим за поняття "заробіток", а тому нарахування аліментів має здійснюватися як із заробітку боржника від трудових відносин, так і з його пасивних доходів, таких як відсотки за розміщення коштів на депозитних рахунках, дохід від підприємницької діяльності, кооперативів, оренди житла тощо. Тобто на сьогодні , є законодавчо врегульоване поняття "дохід боржника аліментів", з якого мають вираховуватись аліменти.

Відповідно до п.1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата

Відповідно до ст. 73 Закокну України «Про виконавче провадження» визначено виплати, на які не може бути звернено стягнення, серед яких не передбачено виплат щомісячної компенсаційної виплат за соціальні послуги особам з інвалідністю.

Відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 558, не передбачено будь яких стягнень з щомісячних компенсаційних виплат.

Відповідно до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб,затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 визначено види заробітку та додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом з яких провадиться утримання аліментів.

Але до видів заробітку (доходу), з якого утримуються аліменти не віднесено щомісячну компенсаційну виплату за соціальні послуги особам з інвалідністю.

Тобто , доводи захисника про те, що саме компенсаційна виплата за соціальні послуги по догляду за матір`ю ,інвалідом 1 групи ,яку отримував обвинувачений ОСОБА_2 є доходом , з якого повинні утримуватися аліменти, не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, бо ці виплати є компенсацією, а не доходом.

Згідно Сімейного кодексу України передбачено можливість визначення розміру аліментів як у частці від заробітку /доходу/ так і в твердій грошовій сумі. Однак, згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 2 ст. 195 Сімейного Кодексу України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. В такому випадку державний виконавець керується даними органу статистики в районі (місті), звідки отримує інформацію про середню заробітну плату по даній місцевості.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що проведений держвиконавцем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 ,який офіційно не працевлаштований, по аліментам з розрахунку середньої заробітної плати по м. Покровську , відповідає вимогам діючого законодавства.

Суд також зазначає, що незадовільний матеріальний стан обвинуваченого (відсутність заробітку, перебування на утриманні непрацездатних батьків, які потребують догляду) можуть стати підставою лише для зменшення розміру аліментів, а не повного звільнення від їх сплати.

В той же час , обвинувачений ОСОБА_2 не звертався до суду з заявою про зменшення розміру аліментів або звільнення від сплати аліментів , розстрочку чи відстрочення сплати заборгованості по аліментам, а також не звертався до суду з питання вирішення спору по розміру заборгованості із сплати аліментів, визначену держвиконавцем.

Суд при розгляді кримінального провадження бере до уваги можливість та бажання обвинуваченого працювати - обвинувачений офіційно не бажає працевлаштовуватися на роботу , вибрав такий спосіб не працевлаштування як отримання компенсації по догляду за матір`ю - інвалідом 1 групи в розмірі 315,30 грн. , в той час як протягом кількох років протягом робочої неділі та робочого часу з 08 до 17 год фактично догляд за матір`ю обвинуваченого здійснювала свідок ОСОБА_21 , що підтвердили у судовому засіданні свідок -мати обвинуваченого- ОСОБА_15 та ОСОБА_21 , обвинувачений має можливість працювати , працює неофіційно , маючи підзаробіток 2-3 тисячі у місяць, про що у судовому засіданні зазначив сам обвинувачений та свідок ОСОБА_15 , обвинувачений не виявляв бажання погасити заборгованість по аліментам за рахунок власного майна ,хоча така можливість передбачена чинним законодавством, обвинувачений фізично здоровий, здатен працювати та забезпечувати належне утримування своєї дитини.

Отже, сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів встановлені обставини злісного ухилення ОСОБА_2 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів),що узгоджується з кваліфікацією діянь обвинуваченого та наслідками , що настали.

Аналізуючи об`єктивно з`ясовані обставини ,підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку , що дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.164 ч.1 КК України кваліфіковані правильно: т.я. він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а і запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину ,особу винного та обставини ,які пом`якшують та обтяжують покарання . Особі,яка вчинила злочин , має бути призначене покарання , необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи вид та міру покарання , суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченим -відповідно до ст. 12 КК України злочин ,передбачений ст.164 ч.1 КК України ,є нетяжким злочином , характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали ,а також враховує особу обвинуваченого та обставини ,які пом`якшують та обтяжують покарання.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно (а.п.81,82 т.1), не судимий (а.п.70 т.1), перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 17.08.2016 р. з приводу синдрому залежності від алкоголю (а.п.74 т.1), на обліку у лікаря -психіатра не перебуває (а.п.76 т.1), має на утриманні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п.13 т.1), офіційно не працює (а.п.85-87 т.1).

В силу ст. 66 КК України обставин,що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд не може прийняти каяття обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину як обставину, яка пом`якшує покарання , бо тривала несплата аліментів на утримання сина, не бажання обвинуваченого, за умови задовільного стану здоров`я ,сплачувати аліменти на утриманні сина ,непогашення заборгованості по аліментам , може свідчити про відсутність такої пом`якшувальної покарання обставини , як щире каяття.

Обставин, які в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено .

При обранні виду та міри покарання суд враховує досудову доповідь Покровського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 07.02.2020 р. за №23/18/1031-20,відповідно до якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого , його спосіб життя ,середню ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) (а.п. 30-34т.2).

Враховуючи всі обставини кримінального провадження, позицію потерпілої щодо призначення покарання ,суд приходить до висновку , що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому реальне покарання у виді громадських робіт в межах санкції ст.164 ч.1 КК України.

Витрати на залучення експерта відсутні .Речові докази відсутні . Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369- 375 КПК України , суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді сто двадцяти годин громадських робіт , визначених органом місцевого самоврядування.

Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покласти на уповноважений орган пробації за місцем проживання засудженого.

Вручити копію вироку засудженому та прокурору негайно після оголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя :