Рішення № 89742336, 01.06.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/447/20

Справа № 235/9048/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.

представника позивача Майорова С.В.

відповідача ОСОБА_1

представників відповідачів Крайнього О.В., Понякіна Є.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження в режимі дистанційного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11 квітня 2018 року о 14 годині 30 хвилин у м. Покровську Донецької області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Great Wall» д.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , при зміні руху не впевнився в безпеці таких дій та скоїв зіткнення з автомобілем «TOYOTA Corolla», д.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_5 . Внаслідок даної події автомобіль «TOYOTA Corolla», д.н. НОМЕР_2 отримав значні механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Вказані обставини встановлені постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 7 травня 2018 року, що набрала законної сили.

Вартість матеріальних збитків, заподіяних йому як власнику автомобіля «TOYOTA Corolla», д.н. НОМЕР_2 було відшкодовано йому Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (далі - ПрАТ «СК «УНІКА») без врахування розміру франшизи, так як автомобіль був придбаний за кредитним договором купівлі-продажу № 642А/17 від 18.12.2017р. і застрахований за договором добровільного страхування наземного транспорту № 005164/4055/0000001 від 27.12.2017р. Відповідного до договору добровільного страхування розмір франшизи передбачений у розмірі 2%.

Для встановлення об`єму відновлювального ремонту та самого ремонту на умовах ПрАТ «СК «УНІКА» згідно договору він вимушений був їздити до ТОВ «Алмаз Мотор ЛТД», що розташоване у м. Дніпро, двічі, витративши на пальне грошові кошти в сумі 1346,12 грн.

Відповідно до страхового акту № 00256725 від 29.05.2018р. встановлена вартість матеріального збитку з урахуванням зносу 65 322,16 грн, але ПрАТ «СК «УНІКА» відшкодовано шляхом переведення СТО ТОВ «АЛМАЗ Мотор ЛТД» 53 368,48 грн для відновлювального ремонту автомобіля, що перебуває у заставі АТ «Ощадбанк», за мінусом франшизи, яка становить 11 935,68 грн (2%), платіжним дорученням № 025331 від 01.06.2018р. Таким чином, для виконання всіх необхідних ремонтних робіт він вимушений був сплатити ТОВ «АЛМАЗ Мотор ЛТД» розмір фактичної вартості запчастин та робіт, що близько відповідає розміру франшизи в сумі 11 888,18 грн., відповідно до акту наданих послуг АМ 33336 від 23.06.2018р.

Таким чином, загальна сума матеріального збитку, завданого йому пошкодженням внаслідок ДТП автомобіля, становить 13 234,30 грн (11 888,18 грн. + 1346,12 грн).

Він неодноразово звертався до відповідачів з вимогами відшкодувати йому завдану шкоду добровільно, однак безрезультатно.

Вважав, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (далі - ПрАТ «СК «ВУСО») повинна сплатити йому за мінусом франшизи за полісом цивільно-правової відповідальності АМ/0013031 - 9 888,18 грн.

Крім того, пошкодженням автомобіля йому була завдана й моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях та переживаннях, викликаних неможливістю деякий період часу використовувати належний йому автомобіль за призначенням, для потреб сім`ї, чим був пригнічений та зазнав репутаційних втрат. Враховуючи ступінь вини відповідача, характер вчиненого діяння та заподіяння шкоди у вигляді пошкодження майна, вважав розумним та справедливим визначити суму відшкодування йому моральної шкоди у 5000 грн, яку просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 .

Крім того, ним понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1536,80 грн, які також просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 (а.с.3-9).

У встановлений судом строк відповідачем ОСОБА_1 надано відзив, в якому зазначив, що його цивільно-правова відповідальність застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО», що підтверджується полісом серії АМ/1311031 від 05.09.2017р., дійсним станом на момент ДТП. Позивачем не обґрунтовано розподіл матеріальних збитків між ним ПрАТ «СК «ВУСО». На підтвердження понесених витрат позивачем надаються два акти № АМ33336 від 23.06.2018р. та № АМ 22226 , в яких містяться одні і теж запчастини, а саме крило, фарба 55-А 307 0,5. Постанова Красноармійського міськрайонного суду від 07.05.2018р. містить в собі такі пошкодження автомобіля позивача: ліве крило, двері передні, вм`ятина та лівому нижньому порозі, де мова взагалі не ведеться про задню ліву дверцю та заднє ліве крило.

Наданий чек від 23.06.2018р. № 000024284 00007 на суму 11 888,18 грн не підтверджує сплату виконаних робіт саме пошкодженого транспортного засобу. Незрозуміло, чому ці роботи повністю не включені до акту АМ № 22226 , чому не надані акти виконаних робіт, тому вважав за можливе з`ясувати, чи були будь-які додаткові пошкодження, не пов`язані з ДТП 11.04.2018р. Також витрати на придбання бензину марки А95 під час поїздки позивача в ТОВ «Алмаз Мотор ЛТД» не підтверджені належними та допустимим доказами.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди просив звернути увагу на час, протягом якого позивач не мав можливості використовувати свій пошкоджений автомобіль (з 11.04.2018р. по 23.06.2018р.), наявність у нього інших транспортних засобів і відсутність доказів заподіяння ним такої шкоди.

Вважав, що позивачем не надано належних доказів понесення ним витрат на надання правничої допомоги, так як договір № 25 від 20.07.2018р. не містить обсягу та вартості правової допомоги, а п.2.1.8 цього договору містить в собі посилання на надання правової допомоги клієнту у кримінальному провадженні. Відсутня також й сама квитанція на підтвердження сплати та отримання коштів.

Зазначив, що ним було укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом Крайнім О.В. на суму 5 000 грн, які просив розподілити при ухвалені рішення (а.с.80-82).

У встановлений судом строк відповідачем ПрАТ «СК «ВУСО» подано відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги до нього є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.37.1.1 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Тобто у спеціальному Законі є вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

ДТП відбулась 11.04.2018р., а позивач ОСОБА_3 подав претензію до ПрАТ «СК «ВУСО» про відшкодування матеріальної шкоди 08.07.2019р., тобто через 1 рік 2 місяці 27 днів.

ПрАТ «СК «ВУСО» листом за вих. № 8415/1070051 від 15.10.2019р. відмовило ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування за пропуском строку, який є присіченим та поновленню не підлягає.

На підставі наведеного ПрАТ «СК «ВУСО» просило відмовити в позові до нього (а.с.94-98, 99-103).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» про дату, час і місце судового розгляду повідомлене належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, його представник в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, письмових пояснень щодо позову або відзиву не подало.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, за участю його представника Майорова С.В .

В судовому засіданні представник позивача Майоров С. В . підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Крайній О.В. проти позову заперечували з підстав, зазначених у відзиві.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» Пронякін Є.В. проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов до відповідача ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а в позові до ПрАТ «СК «ВУСО» необхідно відмовити з наступних підстав.

ОСОБА_3 є власником транспортного засобу «TOYOTA Corolla», д.н. НОМЕР_2 , що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с.10).

11 квітня 2018 року о 14:30 годин по АДРЕСА_1 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Great Wall» д.н. НОМЕР_1 , в порушення п.10. ПДР України при зміні напрямку руху не впевнився у безпеці таких дій, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «TOYOTA» під керуванням водія ОСОБА_5 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 7 травня 2018 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн (а.с.11-12).

27 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «УНІКА» укладено договір № 005164/4055/0000001 добровільного страхування наземного транспорту, предметом страхування якого є автомобіль «TOYOTA Corolla», д.н. НОМЕР_2 , страхова суму - 596784 грн, франшиза при пошкодженні ТЗ - 2%, період страхування, зокрема з 00:00 28 грудня 2017 року по 24:00 27 грудня 2018р. Вигодонабувачем у зазначеному договорі є ПАТ «Державний ощадний банк України», Філія - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк (а.с.15-21).

5 вересня 2017 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_4 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 06.09.2017р. по 05.09.2018р., забезпечений транспортний засіб - «Great Wall», д.н. НОМЕР_1 , страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, завдану майну, становить 200 000 грн, розмір франшизи - нуль, що випливає з копії полісу № АМ/1311031 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.83).

Правовідносини, що винили між учасниками справи, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР), Законом України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-1У з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1961).

Закон № 85/96-ВР регулює страхові відносини, що склалися між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Закон № 1961 регулює відносини між відповідачами.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконати інші умови договору.

У відповідності до ч.1 ст.6 Закону № 85/96-ВР добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до положень п.22.1 ст.22 Закону № 1961 в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Під шкодою, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, ст.28 Закону № 1961 включає в себе, зокрема, шкоду, пов`язану з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу.

Згідно ст.29 зазначеного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як зазначено у п.36.1 ст.36 Закону № 1961 страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону № 1961 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

11 квітня 2018 року дружиною позивача було повідомлено про ДТП страховика ПрАТ «СК «ВУСО» засобами телефонного зв`язку, позивачем подано заяву № 00256725 про подію, що має ознаки страхового випадку (а.с.34).

Згідно страхового акту № 00256725 від 25.05.2018р., затвердженого головним фахівцем Департаменту врегулювання збитків ОСОБА_6 29.05.2018р . , сума страхового відшкодування визначена у 53 386,48 грн, франшиза (2%) - у 11 935,68 грн (а.с.42).

1 червня 2018 року страхове відшкодування в сумі 53 386,48 грн була переведена ПрАТ «СК «УНІКА» потерпілому ОСОБА_3 , що підтверджується копією платіжного доручення № 0253331 від 01.06.2018р. (а.с.43).

Згідно повідомлення ПрАТ «СК «УНІКА» за вих. № 145 від 09.01.2020р. ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило ПрАТ «СК «УНІКА» відшкодування в порядку регресу в розмірі 53 386,48 грн.

Питання про стягнення суми франшизи в сумі 11 935,68 грн позивачем в рамках цієї справи не ставиться.

Позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду, яка завдана пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, в розмірі 13 234,30 грн, яка складається з вартості бензину на суму 1346,12 грн і витрат, понесених ним за надані послуги ТОВ Фірма «Алмаз Мотор, ЛТД» на суму 11 888,18 грн; при цьому вартість бензину та частину понесених витрат на послуги з обслуговування автомобіля в сумі 3346,12 грн просив стягнути з ОСОБА_1 , а залишок понесених витрат на послуги з обслуговування автомобіля в сумі 9888,18 грн - на ПрАТ «СК «ВУСО».

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок порушення транспортного засобу позивача, суд виходить з наступного.

Положеннями п.37.1.1 ст.37 Закону № 1961 передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Тобто у спеціальному Законі є вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Позивач звернувся до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою про страхове відшкодування 8 липня 2019 року, на що отримав відповідь № 8415/1070051 від 15.10.2019р. про відмову у такій виплаті з посиланням на п.п.37.1.3 Закону № 1961 (а.с.29, 30, 33), тобто після спливу одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про правомірність відмови ПрАТ «СК «ВУСО» у здійснені позивачу страхового відшкодування.

На підставі наведеного в позові по відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, до відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» необхідно відмовити.

З аналізу змісту ст.29 Закону № 1961 вбачається, що витрати на придбання бензину не можуть бути віднесені до витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом, а тому не підлягають відшкодуванню. Крім того, наданим позивачем доказами взагалі не підтверджений факт придбання ним бензину, його кількість та вартість, а лише приведені дані про технічні характеристики його автомобілю, вартість бензину, відстань між містами Покровськ Донецької області та Дніпром (а.с.35-40). На підставі наведеного у відшкодуванні вартості бензину позивачу необхідно відмовити.

На підтвердження понесених витрат на надані послуги по обслуговуванню автомобіля ТОВ Фірма «Алмаз Мотор, ЛТД» позивачем наданий акт наданих послуг АМ 33336 від 23.06.2018р., на суму 11 888,18 грн та фіскальний чек на суму 11 888,18 грн, які суд розцінює як належні та допустими докази понесення потерпілим додаткових витрат, що становлять різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка підлягає покладенню на винну особу (а.с.44, 46).

Разом з тим, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що міститься в ст.13 ЦПК України, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП, в сумі 2 000 грн.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.1, 3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд приходить до висновку про те, що позивачу пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП заподіяна моральна шкода відповідачем ОСОБА_1 , яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях, викликаних пошкодженням його майна, неможливості деякий час користування автомобілем внаслідок його пошкодження та необхідності у зв`язку з цим додавання додаткових зусиль для організації свого життя, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 , якого визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, позбавлення можливостей реалізації прав позивачем, ступень вини особи, яка завдала моральну шкоду, тривалість порушення прав позивача відповідачем, враховуючи при цьому вимоги розумності та справедливості, і оцінює моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем позивачеві, в розмірі 5 000грн.

Суд вважає, що наявність в сім`ї позивача інших транспортних засобів не спростовує висновків суду про факт заподіяння моральної шкоди позивачу та на розмір її відшкодування, встановлений судом, оскільки право приватної власності є непорушним і захищається законом.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

у разі задоволення позову - на відповідача;

у разі відмови в позові - на позивача;

у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в п.36 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р. № 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015р. № 10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК України) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-У1).

З урахуванням вказаних вимог закону, возовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 становлять 25,28%, з розрахунку 13 234,30 грн - 100%, 3 346,12 грн - х%, х = 3 346,12 грн х 100% : 13 234,30 грн; позовні вимоги до відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» становлять 74,72% з розрахунку 100% - 25,28%.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати:

по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 817,51 грн (768,40 грн + 49,11 грн), з розрахунку: 768,40 грн - 100%, х грн - 25,28%, х = 768,40 грн х 25,28% : 100% (судовий збір за вимогами про відшкодування моральної шкоди) + 194,25 грн - 100%, х - 25,28%, х = 194,25 грн х 25,28% : 100% (судовий збір за вимогами про відшкодування матеріальної школи);

витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката Майорова С.В., пропорціно до розміру задоволених вимог в сумі 2 143,50 грн., з розрахунку 5 000 грн. - 100%, х грн. - 42,87%, х = 5 000 грн х 42,87 грн : 100%.

Також підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 понесені ним і документально підтверджені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката Крайнього О.В., пропорційно розміру позовних вимог, в яких позивачу відмовлено, в сумі 2 856,50 грн, з розрахунку 5 000 грн - 100%, х грн - 57,13%, х = 5 000 грн х 57,13% : 100%.

Шляхом зарахування підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 понесені ним і документально підтверджені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката Крайнього О.В., в сумі 713 грн (2 856,50 грн - 2 143,50 грн).

Відповідно до ст.ст.979 ЦК України, ст.ст.1, 6, 23, 1167, 1194 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР), ст.ст.22, 29, 36, 37 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-1У, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_3 частину франшизи за договором № 005164/4055/добровільного страхування наземного транспорту від 27 грудня 2017 року в розмірі 2 000 (двох тисяч) гривень, на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 5 000 (п`ять тисяч) гривень, на відшкодування сплаченого судового збору 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 61 копійку.

В іншій частині позову до ОСОБА_1 відмовити.

В позові ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (м. Київ, вулиця Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 31650052), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (м. Київ, вулиця Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 713 (сімсот тринадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду, але не раніше дати закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу Х11 «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-1Х від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 1 червня 2020 року. Повне рішення складене 11 червня 2020 року.

Суддя Г.В. Назаренко