
Справа № 266/90/20
Провадження № 2/263/1337/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2020 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючої судді Хараджа Н.В., при секретарі Петровському Д.С. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Маріуполя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способів і часу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у спілкуванні з нею, третя особа: Служба у справах дітей Маріупольської міської ради, -
ВСТАНОВИВ:
09.01.2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, уточненою під час судового розгляду, до ОСОБА_2 про визначення способів і часу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у спілкуванні з нею, третя особа: Служба у справах дітей Маріупольської міської ради. У позові зазначив, що 07.11.2014 року в Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 . Під час шлюбу народилась дитина – дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20.11.2018 року на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя шлюб між сторонами було розірвано. Після розпаду сім`ї та розірвання шлюбу відповідачка стала, починаючи з середині грудня 2019 року, перешкоджати його спілкуванню з дочкою. Відповідачка стала перешкоджати в його участі у вихованні і спілкуванні з дочкою, мотивуючи це тим, що раз вона розлучилась з позивачем, то він і його родичі не мають права спілкуватися з дитиною, грати, вчити, показувати приклад, вітати її з успіхами, а також бачитися і проводити з нею час, у тому числі на Новорічні свята. Неодноразові бесіди з відповідачкою не увінчалися успіхом, так як вона категорично не бажає давати позивачу дитину для спілкування і всіляка перешкоджає їх зустрічам, внаслідок чого він змушений був звернутися до суду. На підставі викладеного позивач просить суд зобов`язати відповідачку не перешкоджати йому в спілкуванні з дитиною – донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і визначити способи участі батька у вихованні дитини, дозволити батькові, побачення з нею: субота, неділя кожного тижня з 16:00 год. до 19:00 год. у присутності матері; один будній день кожного тижня з 18 год.30 хв. до 20 год. 00 хв. без участі матері, за попереднім погодженням сторонами конкретного дня; кожного року в день народження позивача, а саме 01 серпня, 3 години без присутності відповідачки, в погоджений сторонами проміжок часу; кожного року у свята – Великдень та Різдво, 2 години без присутності відповідачки в погоджений сторонами проміжок часу, кожного року у день народження дитини, а саме 01 ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з обома батьками, в погоджений сторонами проміжок часу; встановити необмежене спілкування з дитиною особисто засобами телефонного та іншого засобу зв`язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною в погоджений сторонами проміжок часу.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.03.2020 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові.
Відповідачка у підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву про визнання уточнених позовних вимог, просила розглянути справу за її відсутності
Представник Служби у справах дітей Маріупольської міської ради до суду не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності та постановити рішення з урахуванням інтересів малолітньої дитини.
Відповідно до ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження по справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У раз визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України, у випадку визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.
Суд, дослідивши надані докази, вважає що позовну заяву слід задовольнити.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилась донька ОСОБА_3 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.01.2016 року, яке видане Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 59
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.11.2018 року.Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 , змінила прізвище на дошлюбне – « ОСОБА_5 ».
Наразі дитина постійно проживає з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 . .
Відповідачка ОСОБА_2 чинить перешкоди у побаченні батька з донькою, не дає йому можливості спілкуватися з донькою.
Об`єктивних причин для перешкоджання вільному спілкуванню позивача з донькою не встановлено.
Як вбачається з копій квитанцій позивач сплачує відповідачці аліменти на утримання дитини, сприяє духовному розвитку дитини. Крім того, позивач характеризується позитивно, на обліку у лікарів наркологів та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно зі ст. 142 Сімейного кодексу України, діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 1. 2. З ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини. її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 1 ст. 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до ст. 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», контакт з дитиною - реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі, тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідачем не надано жодних доказів шкідливого впливу на дитину з боку батька, тому суд вважає за можливе визначити спілкування позивача з донькою і без присутності матері.
За таких обставин, суд, враховуючи складні взаємовідносини між позивачем і відповідачем, відсутність будь-яких фактів, що свідчили б про негативний вплив позивача на фізичний, психологічний стан та розвиток дитини, з урахуванням віку дитини, особливостей відносин між батьками дитини, факт постійного проживання дитини лише з матір`ю, дійшов висновку позовну заяву задовольнити.
Керуючись ст. 291 ЦК України, ст.ст. 19, 153, 157,159 СК України, ст.ст. 10-13, 79, 81, 263-265, 280-289 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способів і часу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у спілкуванні з нею, третя особа: Служба у справах дітей Маріупольської міської ради, задовольнити .
Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 , у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з нею.
Визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з нею шляхом систематичних побачень з дитиною, а саме: щотижня у суботу та неділю з 16 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. у присутності матері; щотижня один будній день з 18 год.30 хв. до 20 год. 00 хв. без участі матері, за попереднім погодженням сторонами конкретного дня; щороку в день народження позивача ,а саме 01 серпня, 3 години без присутності відповідачки, в погоджений сторонами проміжок часу; щороку у свята – Великдень та Різдво, 2 години без присутності матері, в погоджений сторонами проміжок часу; щороку у день народження дитини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з обома батьками, в погоджений сторонами проміжок часу; встановити необмежене спілкування з дитиною особисто засобами телефонного, та іншого засобу зв`язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною в погоджений сторонами проміжок часу.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання до Жовтневого районного у м. Маріуполі Донецької області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін у справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_3 не відомо, адреса реєстрації:
АДРЕСА_1 у справах дітей Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ:41696732, юридична адреса: Донецька область, м .Маріуполь, пр. Мира, 70.
Суддя: Н.В. Хараджа
Судове рішення № 89741713, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 10.06.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 266/90/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: