Рішення № 89741640, 20.05.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/18075/19

Категорія 68

2/295/1202/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.

при секретарі судового засідання Мельник Ж.А., Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, у якому зазначив, що 14.10.2007 року зареєстрував шлюб з відповідачем, від якого мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що подружнє життя не склалося, спільне небажання поступитись власними інтересами на користь сім`ї привели до суттєвого погіршення стосунків, спільне господарство сторони не ведуть, проживають окремо. Позивач вважає, що примирення та збереження сім`ї неможливе, тому просить шлюб розірвати.

Позивач в судове засідання для розгляду справи по суті не з`явився, подав заяву про розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання для розгляду справи по суті не з`явилася, двічі направляла на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що на засіданні Кабінету Міністрів України 11 березня 2020 року прийнято рішення про запровадження в Україні карантину, який продовжено до 22.05.2020 року. Рада суддів України 16 березня 2020 року звернулась з листом до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін.

Вирішуючи клопотання про відкладення розгляду справи, суд бере до уваги наступне.

За змістом ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожному гарантовано право на розгляд судом упродовж розумного строку спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії»).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним».

Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» та «Нун`єшДіаш проти Португалії»).

Суд враховує, що у зв`язку із запровадженням карантину Верховною Радою України не приймалось рішення щодо припинення та/або обмеження діяльності судів. Крім того Законом України від 30.03.2020 №540-IX до статті 212 ЦПК України були внесені зміни, згідно з якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасникам справи надано право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, проте відповідачем подібного змісту клопотання заявлене не було.

Вирішуючи питання про можливість відкладення розгляду справи суд приймає до уваги те, що межі відкладення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відкрите 18.12.2019 року. При цьому, відповідачем подавались клопотання про відкладення розгляду справи 23.03.2020 року та 18.05.2020 року.

Беручи до уваги викладене, враховуючи вимоги закону щодо строків розгляду справ та передбачені ст.ст. 223, 240 ЦПК України підстави відкладення розгляду справи суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання відповідача та розцінює подану заяву як затягування розгляду справи. Також суд звертає увагу, що лист Ради суддів України від 16.03.2020 має рекомендаційний характер. До того ж у вказаному листі Ради суддів України рекомендувала встановити особливий режим роботи судів на період із 16 березня по 03 квітня 2020 року, іншого прийнятого Радою рішення щодо особливо режиму роботи судів відповідач ОСОБА_2 не надала.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку тільки в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Тобто наступні неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду справи з огляду на зміст статті 223 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, змісту статтей 223, 240 ЦПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.10.2007 року Виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, актовий запис №160, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_2 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною 2 статті 112 цього кодексу встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність

Враховуючи встановлені судом обставини справи суд приходить до висновку, що внаслідок непорозумінь сім`я сторін фактично розпалась, існує формально, подальше її збереження є неможливим, так як сторони однією сім`єю як чоловік і дружина не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-115 СК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 14.10.2007 року Виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис №160, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Житомирського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження продовжуються на строк дії такого карантину

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.В. Кузнєцов