Рішення № 89741020, 10.06.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6893/20

Провадження № 2-а/161/272/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Стецюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 Управління патрульної поліції у Волинській області Вакулюк Олександри Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2412788 від 20 квітня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд до інспектора роти №1 УПП у Волинській області Вакулюк О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2412788 від 20 квітня 2020 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою інспектора роти №1 УПП у Волинській області ДПП Вакулюк О.О. серії ЕАК №2412788 від 20 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Вважає, що вищевказана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам та є незаконною, оскільки в її діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 20 квітня 2020 року о 02 год. 36 хв., керуючи транспортним засобом Ford C-Max, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зайняла крайню ліву смугу при наявності двох смуг руху в одному напрямку.

Вказує, що вона насправді рухалась з врахуванням п. 11.5 Правил дорожнього руху, враховуючи ширину проїзної частини, здійснювала рух ближче до крайньої правої частини смуги руху. При цьому на дорозі була відсутня будь-яка дорожня розмітка чи дорожні знаки про наявність двох смуг руху в одному напрямку. Позаду неї рухався автомобіль, водій якого подав сигнал фарами для того, щоб вона його пропустила для здійснення повороту праворуч. Саме тому вона звільнила праву смугу руху та продовжила рух ближче до лівої смуги руху. Після проїзду перехрестя вона була зупинена працівниками патрульної поліції. Також зазначає, що надала пояснення відповідачу про те, що за відсутності дорожньої розмітки та відповідних дорожніх знаків вона не могла самостійно визначити смуги руху, тим більше, що своїми діями вона не здійснювала перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Враховуючи вищевикладене просить суд визнати незаконною та скасувати постанову ЕАК №2412788 від 20 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн і закрити справу про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати на правничу допомогу.

Ухвалою від 20 травня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

В своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача, заперечуючи позов, вказує на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача. На спростування аргументів позивача зазначає, що відеозаписом з технічного приладу, який використовували інспектори поліції, зафіксовано, що на ділянці дороги, де рухався автомобіль позивача, є дорожня розмітка, яка розділяє дорогу на дві смуги руху в одному напрямку. Крім того, цим відеозаписом спростовується твердження позивача про наявність автомобіля, що рухався позаду неї та подавав якісь сигнали фарами. Позаду позивача рухався лише автомобіль патрульної поліції. Вважає, що позиція позивача спрямована лише на уникнення відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Просить в задоволенні позову відмовити.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов не визнає, щодо задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, показання свідків у судовому засіданні 03.06.2020 року, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 20 квітня 2020 року поліцейським роти №1 Управління патрульної поліції у Волинській області Вакулюк О.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2412788, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с. 3).

Відповідно до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2412788 від 20 квітня 2020 року, водій ОСОБА_1 20 квітня 2020 року о 02 год. 36 хв. в м. Луцьк по вул. Ковельська, 53, керуючи транспортним засобом Ford C-Max, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зайняла крайню ліву смугу при наявності двох смуг для руху в одному напрямку, чим порушила п. 11.5 Правил дорожнього руху (а.с.3).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частина друга статті 122 КУпАП передбачає, що порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п`яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122, статті 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 статті 258 КУпАП).

Відповідно до ч. 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В позовній заяві позивач зазначає про відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки вона не порушувала Правил дорожнього руху, адже зайняла крайню ліву смугу руху з метою надання можливості іншому автомобілю, який рухався позаду неї, можливість здійснити маневр повороту праворуч. Крім того позивач вказує на відсутність дорожньої розмітки по вул. Ковельській в м. Луцьк.

Однак, відтворений в судовому засіданні відеозапис з технічного приладу, що має функції фото- і відеофіксації, що використовувався відповідачем при здійсненні патрулювання №DM4166 від 20 квітня 2020 року в повній мірі підтверджує факти, наведені в оскаржуваній постанові, зокрема, судом з достовірністю встановлено, що позивач, керуючи автомобілем по вул. Ковельській в м. Луцьк, зайняла крайню ліву смугу при наявності двох смуг для руху в одному напрямку. З вказаного відеозапису також встановлено, що на ділянці дороги, по якій рухалась позивач, наявна дорожня розмітка, яка розділяє дві смуги руху в одному напрямку. Крім того, та обставина, що позаду автомобіля позивача рухався інший транспортний засіб, який здійснював поворот праворуч, цим відеозаписом повністю спростовується.

Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи із норм викладених у ст.77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано докази вчинення ОСОБА_1 дій, які стали підставою для притягнення останньої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти №1 УПП у Волинській області Вакулюк О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2412788 від 20 квітня 2020 року.

Керуючись ст. ст. 5, 19,77, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти №1 Управління патрульної поліції у Волинській області Вакулюк Олександри Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2412788 від 20 квітня 2020 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.