Ухвала суду № 89740400, 04.06.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04 червня 2020 року м. Черкаси справа № 925/965/16

Господарський суд Черкаської області в складі колегії суддів Грачова В.М. (головуючого судді), суддів Дорошенка М.В., Скиби Г.М., за участі секретаря судового засідання Євтушенко Б.В., представників боржника (відповідача-1) – адвоката Леонічевої Д.В. за довіреністю, представника стягувача (скаржника, позивача) - не з`явились, відповідача-2 – не з`явились, представника органу ДВС - Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Київ) – ОСОБА_1 за самопредставництвом, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси скаргу публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” до приватного акціонерного товариства “АЗОТ” (відповідач-1), приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Енергомережа” (відповідач-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду державного майна України (третя особа-1), Державного підприємства “Енергоринок”, Національного антикорупційного бюро України (третя особа-3) про стягнення 1 276 177 255,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2020 року стягувач - публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго” звернувся в господарський суд Черкаської області в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження, ст. 339 ГПК України, зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх. № 7242/20, т. 18 а.с. 222-224), в якій скаржник просив суд:

визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів по проведенню перевірки майнового стану боржника в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 925/965/16 виданого 30.07.2018 року про стягнення з публічного акціонерного товариства “АЗОТ” на користь публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” боргу в сумі 1261178436 грн. 83 коп.;

зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходи щодо проведення перевірки майнового стану боржника шляхом направлення відповідних запитів відносно: виявлення рахунків боржника, виявлення нерухомого та рухомого майна боржника в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 925/965/16 виданого 30.07.2018 року про стягнення з публічного акціонерного товариства “АЗОТ” на користь публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” боргу в сумі 1261178436 грн. 83 коп.

Скарга мотивована тим, що з 23.01.2020 року, тобто з дня відновлення виконавчого провадження № 56922080, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України всупереч нормам ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» не проведено перевірку майнового стану боржника, не накладено арешт на рахунки боржника та не стягнено жодних коштів на користь скаржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.05.2020 року скаргу публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 925/965/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 28.05.2020 року.

26.05.2020 року представник Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Київ) подав засобами електронного зв`язку та на паперових носіях клопотання (вх. № 7850/20, т.с. № 18 а.с. 236-237, т.с. № 19 а.с. 1-3), в якому просив суд продовжити строк на подання відзиву та відкласти розгляд скарги.

Приватне акціонерного товариства “АЗОТ” (боржник – Публічне акціонерне товариство «Азот», назву якого змінено у зв`язку зі зміною організаційно-правової форми товариства) в особі свого представника подав суду 28.05.2020 року заперечення на скаргу (вх. № 7975/20, т.с. № 19 а.с. 26-29), в якому просив закрити провадження з розгляду скарги на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Заперечення боржника мотивоване тим, що виконавче провадження ВП № 56922080 приєднане до зведеного виконавчого провадження № 59959397 щодо боржника, у складі якого перебувають виконавчі провадження з примусового виконання рішень судів, ухвалених в порядку різних юрисдикцій. Відтак, розгляд скарги стягувача, відповідно до ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарського суду, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку ч. 1 ст. 287 КАС України. При обґрунтуванні заперечення боржник просив суд врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 10.04.2019 року у справі № 908/2520/16, від 14.03.2018 року у справі № 660/612/16-ц. Крім того, вимог скарги по суті боржник вважав необґрунтованими і безпідставними, до письмового заперечення на скаргу додав письмові докази, якими заперечення обґрунтовується.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року скаргу публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України призначено до розгляду на 04.06.2020 року.

Стягувач - публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго” в особі свого представника 04.06.2020 року подав клопотання (вх. № 8416/20, т. 19 а.с. 51), в якому просив відкласти розгляд скарги у зв`язку з зайнятістю представника в іншому провадженні в Придніпровському районному суді м. Черкаси.

Головний спеціаліст сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Черкаській області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Київ) в інтересах відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подала суду 04.06.2020 року відзив на скаргу (вх. № 843120, т. 19 а.с. 54-57), в якому заперечувала проти задоволення скарги з мотивів безпідставності та необґрунтованості її вимог. Крім того, провадження з розгляду скарги просила закрити з підстав непідвідомчості її господарському суду, розгляд скарги підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, до відзиву додала докази, які його обґрунтовують.

В судове засідання 04.06.2020 року представники скаржника (стягувача) не з`явились.

У судовому засіданні представники боржника, Міністерства юстиції України просили суд закрити провадження у справі за скаргою стягувача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки вказана скарга підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку ч. 1 ст. 287 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд розглянув скаргу без участі представника скаржника.

Заслухавши пояснення представників боржника, Міністерства юстиції України, дослідивши скаргу, заперечення на скаргу боржника, відзив на скаргу органу ДВС, матеріали справи в частині, що її стосуються, та оцінивши їх у сукупності, суд закриває провадження у справі з розгляду скарги із таких підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 року у справі № 925/965/16 припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення 74 000 000 грн., в решті позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 510 969 029 грн. 25 коп. боргу, 1 750 889 грн. 53 коп. пені, 6 038 201 грн. 53 коп. 3% річних, 37 402 330 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 87 254 грн. 46 коп. судових витрат, у решті позовних вимог ПАТ “Черкасиобленерго” до ПАТ “Азот” відмовлено, стягнуто з відповідача-2 - приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Енергомережа” на користь ПАТ “Черкасиобленерго” 267 677 775 грн. 21 коп. боргу, 37 053 грн. 99 коп. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 року у справі № 925/965/16, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 09.10.2018 року, скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 року, прийнято нове рішення, яким позов ПАТ «Черкасиобленерго» до ПАТ «Азот» задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 1 091 346 413 грн. 08 коп. боргу, 126 659 691 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 18 113 773 грн. 23 коп. 3% річних, 24 854 321 грн. 29 коп. пені, 204 237 грн. 59 коп. судових витрат. В частині позовних вимог ПАТ «Черкасиобленерго» до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Енергомережа» відмовлено. Видачу наказу по справі № 925/965/16 доручено господарському суду Черкаської області (т. 8 а.с. 183-201, т. 12 а.с. 205-225).

30.07.2018 року господарським судом Черкаської області на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 року у справі № 925/965/16 видано наказ (т. 11 а.с. 60).

За заявою стягувача - ПАТ «Черкасиобленерго» від 01.08.2018 року (т. 14 а.с. 12) старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башіловим В.О. 03.08.2018 року винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження № 56922080 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 30.07.2018 року у справі № 925/965/16, сторонами у цьому виконавчому провадженні є стягувач - ПАТ «Черкасиобленерго» і боржник - ПАТ «Азот» (т. 14 а.с. 15-16).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 року у справі № 925/965/16 задоволено заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башілова В.О. про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження № 56922080 з примусово виконання наказу господарського суду Черкаської області № 925/965/16 від 30.07.2018 року, затверджено мирову угоду, укладену ними на викладених у ній умовах.

17.05.2019 року державним виконавцем на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 року у справі № 925/965/16 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 56922080.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 року скасовано, у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення відмовлено.

23.01.2020 року заступником директора Департаменту - начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю., за заявою стягувача від 17.01.2020, проведено перевірку виконавчого провадження № 56922080, за результатами перевірки винесено постанову, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2019 року № 56922080 і постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2019 року № 59160234, зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. відновити виконавче провадження № 56922080.

Того ж дня, 23.01.2020 року, на виконання постанови заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р.Ю., старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. винесено постанову, якою відновлено виконавче провадження № 56922080 з виконання наказу № 925/965/16 від 31.07.2018 року.

23.01.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. виконавче провадження № 56922080 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 59959397, яке також перебуває в провадженні ВПВР ДДВС МЮУ.

Із постанов про арешт майна боржника від 24.04.2020 року, від 25.05.2020 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. вбачається, що у зведеному виконавчому провадженні № 59959397 об`єднано 28 виконавчих проваджень щодо боржника ПАТ «Азот», які видані на примусове виконання виконавчих документів судів з примусового виконання їх рішень, постановлених за різними правилами судочинства.

Отже, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України «Про виконавче провадження», Господарського процесуального кодексу України, Конституції України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1);

під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 13);

виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 18);

виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26);

рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74).

Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.ст. 339, 342, 343 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За висновками Великої Палат Верховного Суду про застосування норм права, викладеними в постанові 10.04.2019 року у справі № 908/2520/16, слідує, що з положень частини першої статті 74 Закону України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог статей 339, 340 ГПК України, вбачається, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно. Разом з тим, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі N 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі N 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах N 927/395/13, N 5028/16/2/2012, від 5 грудня 2018 року у справі N 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі N 808/2265/16.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

При винесені ухвали судом також враховується роз`яснення, викладені в постанові Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики суд надає перевагу доводам представників органу ДВС і стягувача, викладеним у їх запереченнях на скаргу, провадження по скарзі із наведених в ній підстав закриває на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 233-235, 255-256, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 925/965/16 з розгляду скарги публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” (вх. № 7242/20 від 14.05.2020 року) на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 10.06.2020 року.

Головуючий суддя В.М.Грачов

Суддя М.В. Дорошенко

Суддя Г.М. Скиба