Ухвала суду № 89740148, 10.06.2020, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

10 червня 2020 року м. Тернопіль Справа №921/371/20 Господарський суд Тернопільської області

Суддя Андрусик Н.О. глянувши позовні матеріали №05/1-162вих20 від 03.06.2020 (вх.№429 від 04.06.2020), подані заступником прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі 1) Західного офісу Державної аудиторської служби, м. Львів;

2) Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль;

3) Управління охорони здоров"я Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль

до відповідача-1: Комунального некомерційного підприємства «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» Тернопільської обласної ради, смт. Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз», м.Тернопіль

про визнання частково недійсним п. 4.2 договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018, визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Тернопільської області, м.Тернопіль, звернувся 04.06.2020 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№429) до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів, Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль, Управління охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» Тернопільської обласної ради, смт. Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз», м.Тернопіль, в якому просить:

- визнати недійсним положення пункту 4.2 договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» та Микулинецькою обласною фізіологічною лікарнею реабілітації про закупівлю та постачання природного газу № 14/0-002 від 12.01.2018 в частині визначення ціни природного газу відповідно до діючих цін Постачальника;

- визнати недійсною укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» та Микулинецькою обласною фізіологічною лікарнею реабілітації додаткову угоду №1 від 18.01.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу № 14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №1 від 18.01.2018 - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» на користь комунального некомерційного підприємства «Микулинецька обласна фізіологічна лікарня реабілітації» Тернопільської обласної ради сплачених за цією додатковою угодою кошти в сумі 17 508,69 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 23.01.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу № 14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №2 від 23.01.2018 - стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 19 249,32 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 25.01.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №3 від 25.01.2018 шляхом стягнення з відповідача-2 коштів в сумі 15100,39 грн на користь відповідача-1;

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 30.01.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 19.02.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №5 від 19.02.2018 – стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 82110,51 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 25.04.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №6 від 25.04.2018 – стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 10540,74 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 22.05.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №7 від 22.05.2018 – стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 18106,77 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 18.06.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №8 від 18.06.2018 - стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 52383,39 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 10.08.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №9 від 10.09.2018 – стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 13219,06 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 11.09.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №10 від 11.09.2018 - стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 30 096,54 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №11 від 13.09.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №11 від 13.09.2018 - стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 8647,26 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №12 від 12.10.2018 до договору про закупівлю та постачання природного газу №14/0-002 від 12.01.2018;

- застосувати наслідки недійсності додаткової угоди №12 від 12.10.2018 – стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 сплачені за цією додатковою угодою кошти в сумі 10498,05 грн;

- відшкодувати суму судового збору.

Розглянувши позовні матеріали, суд враховує таке.

Приписами частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Враховуючи приписи ст.ст.12, 247, 249 ГПК України, беручи до уваги предмет спору, категорію справи та її складність, значення справи для сторін, обраний прокурором спосіб захисту, можливий та наявний обсяг і характер доказів у справі, суб`єктний склад учасників справи з метою забезпечення принципів змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві, господарський суд вважає, що зазначену справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження (глава 3 ГПК України).

Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом прокурор вказує на порушення/загрозу порушення інтересів держави.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Оскільки поняття «інтерес держави» є оціночним поняттям, тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99).

У поданій позовній заяві прокурором зазначено про нездійснення уповноваженим державою органом – Західним офісом Держаудитслужби України заходів, спрямованих на проведення моніторингу публічних закупівель, здійснення фінансового контролю на предмет дотримання підконтрольною установою законодавства про державні закупівлі та не вжито заходів до усунення порушень в межах визначених законом повноважень, що призводить до порушення інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до ст. 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури.

Окрім того, одним з позивачів прокурором також визначено Управління охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації, зазначивши, що даний орган здійснює фінансування закладів охорони здоров`я, які утримуються за кошти обласного бюджету, виконує функції контролю за ефективним використанням закладами охорони здоров`я фінансових ресурсів, здійснює внутрішній контроль за взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, витрачанням ними бюджетних коштів, повнотою їх надходжень. Даний орган виконавчої влади не виявив бажання самостійно реалізовувати процесуальні повноваження на звернення до суду з метою поновлення інтересів держави у сфері охорони здоров`я та фінансування медицини, що вбачається з листа-відповіді № 2141/05-01 від 04.05.2020, що в свою чергу, вказує на необхідність захисту інтересів держави органами прокуратури.

Також одним з позивачів прокурором визначено Тернопільську обласну раду, оскільки остання є засновником комунального підприємства «Микулинецька обласна фізіологічна лікарня реабілітації» і, відповідно до положень Статуту підприємства, вправі здійснювати контроль за його фінансово-господарською діяльністю, чого не було здійснено та не надано відомостей на запит прокуратури, про виконання повноважень згідно з ч. 7 ст. 78 ГК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» (лист № 07-501 від 24.04.2020).

Оскільки внаслідок укладення додаткових угод до договору закупівлі товару порушено основні принципи закупівлі - максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; створення добросовісної конкуренції серед учасників, запобігання зловживанням у цій сфері, тому незаконність укладення додаткових угод, на підставі яких витрачаються державні кошти, не відповідає суспільним інтересам.

Як зазначено в позові, порушенням інтересів держави є і те, що дії по укладенню додаткових угод призвели до неправомірної зміни істотних умов договору та підвищення цін за одиницю товару, використання надміру бюджетних коштів комунального закладу, що в свою чергу є порушенням фінансово – економічних інтересів держави. Зокрема, внаслідок неправомірного підвищення ціни на природний газ по укладених додаткових угодах надміру оплачено 277460,72 грн, внаслідок чого необґрунтовано зменшено обсяг придбання природного газу.

Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом визначено порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат коштів комунальної установи, яка фінансувалася за рахунок бюджетних коштів, а звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності.

Тобто, прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та посилаючись на положення ст. 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави, визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, та зазначив, що позивачами у справі самостійно не вжито заходів щодо усунення порушень.

Водночас, суд відзначає, що наведені прокурором обставини, які, на його думку, свідчать про необхідність захисту інтересів держави, зокрема, посилання на листи прокуратури, в яких звернуто увагу на факти збільшення ціни на придбаний природний газ за закупівлею UA-2017-12-05-001503-а та щодо повідомлення чи будуть дані органи вживати заходів задля пред`явлення позову про визнання відповідних додаткових угод недійсними з посиланням у позові на не використання відповідними державними органами можливості проведення контрольних заходів планового чи позапланового характеру, як наслідок, не вжиття заходів до усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень, не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності підстав представницьких повноважень прокурора.

Слід зауважити, що під час розгляду позовних матеріалів для ухвалення процесуального питання щодо прийняття справи до свого провадження (відкриття провадження у справі) судом встановлено, що згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 на розгляд Великої Палати передано справу №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації, про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

При цьому у зазначеній ухвалі Касаційним судом вказується на необхідність вирішення питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Також, на думку Верховного Суду, у справі є інші питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Отже, на розгляд Великої Палати передано справу № 912/2385/18 з посиланням, що вирішення поставлених питань щодо обґрунтування прокурором звернення до суду в інтересах держави сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 прийнято до розгляду справу №912/2385/18 за касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 24.03.2020. На даний момент відомості щодо прийнятого Великою Палатою рішення у справі №912/2385/18 в Єдиному реєстрі судових рішень не значиться.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Отже, оскільки у справі №912/2385/18, яка передана для розгляду Великою Палатою Верховного Суду, порушуються питання, які є визначальними і для цієї справи, зокрема, чи потребують доведення доказами обставини нездійснення відповідним органом захисту інтересів держави; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.

Керуючись ст.ст.11, 2, 4, 5, 12, 14, 15, 20, 21, 24, 27, 29, 53, 80, 81, 161-167, 174, 176-178, 182, п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.ст.232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суддя –

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №921/371/20.

2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

3. Провадження у справі №921/371/20 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та складання повного тексту постанови суду.

4. Зобов`язати учасників спору повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

5. Копію ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення: Заступнику прокурора Тернопільської області, 46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4; Західному офісу Держаудитслужби, 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8; Тернопільській обласній раді, 46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8; Комунальному некомерційному підприємству «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» Тернопільської обласної ради, 48120, Тернопільська область, Теребовлянський район, смт. Микулинці, вул. Галицька, 2; Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз», 46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54-А.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 10.06.2020 відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та в частині зупинення провадження підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: https://court.gov.ua/sud5022/.

Суддя Н.О. Андрусик