Ухвала суду № 89738758, 04.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 червня 2020 року Справа 160/1527/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

за участі секретаря судового засідання Дудко Ю.С.,

за участі:

представника позивача Клочихіна Є.І.,

представника відповідача Мигаленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) № Ф-278360-55 від 08.11.2019 року у розмірі 27 219, 26 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху із встановленим строком для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 27.02.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 20.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) було залишено без руху із встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою з поважними письмовими обґрунтуваннями причин пропуску такого строку.

10.04.2020 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд поновити пропущений строк звернення до суду з даною позовною заявою як такий, що порушений з поважних причин.

В обгрунтування вказаної заяви представником позивача зазначено, що з метою з`ясування спірної ситуації з органами ДФС, у процесі підготовки до захисту його прав у судовому порядку, в інтересах ОСОБА_1 , 17 січня 2020 року, тобто в межах десятиденного строку, направлено адвокатський запит про витребування копій актів документальної перевірки від № рішень від 20 листопада 2018 року № 0005275550; 0005295550; 0005285550; 0005305550, на підставі яких винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-278360-55 від 08 листопада 2019 року у розмірі 27219 грн. 26 коп.

31 січня 2020 року адвокатом позивача отримано відповідь на адвокатський запит, в якому ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало копії рішень від 20 листопада 2018 року № 0005275550; 0005295550; 0005285550; 0005305550.

Після отримання вищевказаних рішень представником позивача 31 січня 2020 року, ураховуючи необхідність належного складання позовної заяви з метою захисту порушених прав у судовому порядку, яке потребує значного часу, 10 листопада 2020 року, в межах десятиденного строку, позовну заяву направлено до суду.

Ухвалою суду від 13.04.2020 призначено заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі №160/1527/20 до розгляду у судовому засіданні на 30.04.2020.

23.04.2020 засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про перенесення розгляду заяви.

Протоколом судового засідання від 30.04.2020 клопотання представника позивача про перенесення судового засідання – задоволено, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 22 квітня 2020 року № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" відкладено розгляд справи до 19.05.2020.

19.05.2020 відкладено розгляд заяви про поновлення пропущеного строку звернення у зв`язку з неявкою сторін до 04.06.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 04.06.2020 заяву про поновлення строку звернення до суду підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд приходить до наступних висновків.

Положенням ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно до положень ч.2 ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 цього Закону.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п.4 ч.1 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно до положень, викладених в абз.1, 2, 4 ч.14 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Також, положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Разом з цим, положення пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює, зокрема, питання, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Отже, суд зазначає, що положення Податкового кодексу України не поширюють дію на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не може бути застосований.

Отже, виключно положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено порядок дій платника у разі незгоди з отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів зі сплати єдиного соціального внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження та строк, протягом якого особа може здійснити таке оскарження, який становить 10 календарних днів з дня надходження до нього спірного рішення.

Як вказує позивач у позовній заяві, вимога № Ф-278360-55 від 08.11.2019, яка оскаржується, надійшла на його адресу 19.12.2019.

17 січня 2020 року, тобто в межах десятиденного строку, направлено адвокатський запит про витребування копій актів документальної перевірки від 20 листопада 2018 року № 0005275550; 0005295550; 0005285550; 0005305550, на підставі яких винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-278360-55 від 08 листопада 2019 року у розмірі 27219 грн. 26 коп.

31 січня 2020 року адвокатом позивача отримано відповідь на адвокатський запит, в якому ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало копії рішень від 20 листопада 2018 року № 0005275550; 0005295550; 0005285550; 0005305550.

Так, адміністративний позов надійшов до суду 10.02.2020 за вх. №9006/20, тобто в межах десятиденного строку.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

Також, одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі "Мельник проти України" № 23436/03).

У рішенні "Стагно проти Бельгії" Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).

Розглянувши вказану заяву, вивчивши наведені у ній обґрунтування, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі №160/1527/20, визнати причини пропуску для звернення до суду поважними та поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Керуючись ст.ст. 121, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі №160/1527/20 - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою в адміністративній справі №160/1527/20.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Відкласти розгляд адміністративної справи №160/1527/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) на 16 червня 2020 року о 13:00 год., яке відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул.Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №1 (1 поверх).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Особам, які беруть участь у справі, направити повістки про виклик до суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.06.2020.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко