Рішення № 89738744, 11.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Справа № 160/3285/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м.Дніпро справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Агро+» до ДПС України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-агро+» до ДПС України та ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.11.2019 №1323059/43153712 про реєстрації або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП та зупинення, яке оформлене квитанцією від 30.10.2019 №9254140622 та відмову у реєстрації податкової накладної від 08.10.2019 №10;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 08.10.2019 №10 датою її подання;

- судові витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним, засобами електронного зв`язку, направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 08.10.2019 №10, але її реєстрацію зупинено (квитанція від 30.10.2019) із посиланням на пп. 2.1. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання). Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем направлено письмові пояснення та копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації зупиненої податкової накладної, однак за результатами розгляду поданих документів комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 05.11.2019 №1323059/43153712 про відмову в реєстрації податкової накладної №10.

Зазначене рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки ним подані контролюючому органу усі необхідні документи, що підтверджують правомірність складання податкової накладної, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від ГУ ДПС у Дніпропетровській області 18.05.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, в обгрунтування своєї позиції вказав, що в реєстрації податкової накладної від 08.10.2019 №10 відмовлено з підстав ненадання платником податку копій документів. Будь-яких заперечень та зауважень щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області у відзиві не надано.

Від ДПС України 18.05.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що заявлені позивачем вимоги до ДПС України є похідними від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та не можуть бути вирішені без надання оцінки рішенням комісії податкового органу регіонального рівня. Будь-яких заперечень та зауважень щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн. ДПС України у відзиві не надано.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс- агро+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-К» було укладено Договір транспортного експедирування від 01.10.2019 №011019-2.

Згідно з п.1.1. даного Договору, Експедитор передає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з надання автомобіля для перевезення вантажу по території України, а також укладати з третіми особами(перевізниками) угоди щодо забезпечення перевезень вантажів на умовах, викладених у цьому Договорі, додатках до нього, заявках на підставі Статуту автомобільного транспорту та Закону «Про транспортно-експедиційну діяльність» та чинного законодавства.

Як передбачено п.1.2. Договору, істотні умови перевезення узгоджуються в кожному окремому випадку та оформлюються в разових Заявках переданих факсимільним чи електронним зв`язком (з обов`язковим обміном оригіналів), які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п.3.1. Договору, ціни за даним договором встановленні в гривнях і вказані у заявці.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що експедитор зобов`язується проводити оплату перевезення виконавцю згідно виставленого рахунку фактури договірної ціни протягом 10-ти банківських днів після надання оригіналів документів, якщо інше не обумовлено в заявці.

Між ТОВ «Трас-агро+» та ТОВ «Імперія-К» 07.10.2019 укладено договір-заявка №071019-6 про надання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню.

Здійснення поставки відбулось 07.10.2019, що підтверджується товарно-транспортною накладною №166 та оформлено Актом прийому - передачі виконаних робіт від 08.10.2019 №8 на загальну суму 25 840 грн.

Оплата за надані послуги підтверджується банківськими виписками за жовтень 2019 року, які наявні в матеріалах справи.

На виконання вимог Податкового кодексу України, позивачем складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 08.10.2019 №10 на загальну суму 25840 грн.

Проте, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, що підтверджується Квитанцією від 30.10.2019, в якій зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.10.2019 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п..п2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем 31.10.2019 подано копії документів та пояснення щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується Повідомленням №1.

Проте, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято Рішення від 05.11.2019 №1323059/43153712 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.10.2019 №10 з підстав ненадання платником податків: договорів, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з Рішенням від 05.11.2019 №1323059/43153712, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин був чинним «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Так, згідно пункту 2 Порядку №117 моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Порядком № 117 передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.

Згідно з пунктом 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3)одночасно виконуються такі умови:

- загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень;

- одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,05, P

Пунктом 4 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5 Порядку № 117).

Згідно з пунктом 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 117).

Пунктом 10 Порядку №117 встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку №117).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 16 Порядку №117).

Відповідно до пункту 18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 24 Порядку №117 Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку;

- протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості визначені листами ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених листом ДФС України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, визначено, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), згідно пункту 17 якого у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 19 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

-прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

-набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

-неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Судом встановлено, що в даному випадку контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної згідно підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платників податку, та рішенням від 05.11.2019 №1323059/43153712 відмовив у реєстрації податкової накладної з підстав: ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відзиві на позов контролюючий орган регіонального рівня пояснив відмову у реєстрації податкової накладної ненаданням платником податку копій документів.

Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку доводам учасників справи, суд виходить з того, що одним із способів здійснення податкового контролю є ведення обліку платників податків та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, яке є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (статті 62, 71 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Ризик, відповідно до підпункту 14.1.221 пункту 14.1 статті 14 ПК України це ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Таким чином, оцінка віднесення операцій платника податків до категорії ризикових є наслідком ймовірного виявлення невиконання таким платником податкового законодавства, що прямо віднесено до функцій здійснення податкового контролю відповідачами.

Процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування впроваджена з метою виконання функції податкового контролю, який здійснюється за діяльністю платників податку в цілому, та з метою перевірки додержання податкового законодавства при реєстрації в ЄРПН певно визначеної податкової накладної/розрахунку коригування.

Здійснивши зупинення реєстрації податкової накладної, відповідач запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, перелік яких визначений пунктом 14 Порядку №117.

Платником податків до Повідомлення №1 надані контролюючому органу первинні документи на підтвердження зазначених у податковій накладній даних.

Таким чином, визначені у оскаржуваному рішенні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних є необгрунтованими, оскільки надані документи підтверджують здійснення господарських операцій, відносно яких виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну, на відповідному етапі таких господарських операцій.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність зупинення реєстрації податкової накладної та, в подальшому, прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

З аналізу пунктів 19, 20 Порядку №1246, суд зазначає, що законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв`язку із чим суд вважає обґрунтованим заявлений позивачем спосіб захисту права, порушеного оскаржуваним рішенням.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн., суд доходить наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн., останнім до матеріалів позовної заяви додано копії наступних документів:

- договір від 05.03.2020 №14/1, яким передбачено, що вартість гонорару за договором становить 1500 грн. за складання одного позову щодо оскарження кожного рішення.

- ордер від 05.03.2020 №1020002;

- квитанцію до прибуткового касового ордеру від 05.03.2020 №18 на суму 1500 грн.;

- акт виконаних робіт від 01.04.2020 до договору №14/1 у якому в найменуванні робіт вказано: «виконано усний аналіз спору, документів та подано до суду позовну заяву» на суму 1500 грн..

Будь-яких зауважень та заперечень щодо такого розрахунку, а також клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, як передбачено ч.7 ст.134 КАС України, від ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн. є співмірними зі складністю справи та об`ємом виконаних робіт, а тому підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Також, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4204 грн., який також підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 242 - 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Агро+» до ДПС України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.11.2019 №1323059/43153712 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.10.2019 №10 в ЄРНП та зупинення реєстрації податкової накладної, яке оформлене квитанцією від 30.10.2019.

Зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 08.10.2019 №10 датою її подання;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Агро+» судовий збір в розмірі 2102 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Агро+» судовий збір в розмірі 2102 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Агро+» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Агро+» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська