Ухвала суду № 89738714, 11.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб –порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

11 червня 2020 року Справа 160/6307/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; стягнення солідарно як з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, так і з Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області коштів в сумі 291 772,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, а саме: №319-1302 від 16.05.2017 року, винесене Головним управлінням ДФС Дніпропетровської області (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) на суму 91531 грн. 72 коп.; №1750290-1311-0465 від 03.04.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС Дніпропетровської області (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) суму 91531 грн. 72 коп.; податкову вимогу форми «Ф» № 93169-17 від 28 серпня 2018 року, винесену Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) на суму 82277 грн 69 коп.; податкову вимогу форми «Ф» № 43834-50/65 від 08 липня 2019 року, винесену Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) на суму 3611 грн. 20 коп.; податкове повідомлення-рішення №17079-5050-0465 від 27.02.2019 року, винесене Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області, (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) на суму 91531 грн. 72 коп.; податкове повідомлення-рішення № 0002215040 від 10.01.2020 року, винесене Правобережним управлінням ГУ ДПС Дніпропетровської області на суму 17177 грн. 78 коп.; стягнути солідарно з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти по податковим повідомленням-рішенням №319-1302 від 16.05.2017 року на суму 91531 грн. 72 коп., №1750290-13110465 від 03.04.2018 року на суму 91531 грн. 72 коп, №17079-5050-0465 від 27.02.2019 року на суму 91531 грн. 72 коп., № 0002215040 від 10.01.2020 року на суму 17177 грн. 78 коп., що в сукупності становить - 91531,72+91531,72+91531,72+17177.78 = 291 772,94 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 р. в задоволенні клопотання позивача – ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви останнього до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; стягнення солідарно як з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, так і з Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області коштів в сумі 291 772,94 грн. до ухвалення судового рішення у справі, – відмовлено.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.2 ст.46 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідно ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно ч. 3 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55 від 07.04.2003р., копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 102,00 гривень.

За подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою підприємцем майнового характеру встановлюється ставка судового збору – 1 % ціни позову, але не менше ніж 0,4 (840,80 грн.) та не більше ніж 5 розмірів п.м. (10 510,00 грн.)

Зі змісту позовної заяви, предметом зазначеного позову є визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №319-1302 від 16.05.2017 року, винесене Головним управлінням ДФС Дніпропетровської області (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) на суму 91531 грн. 72 коп.; №1750290-1311-0465 від 03.04.2018 року, винесеного Головним управлінням ДФС Дніпропетровської області (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) суму 91531 грн. 72 коп.; податкової вимоги форми «Ф» № 93169-17 від 28 серпня 2018 року, винесеної Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) на суму 82277 грн 69 коп.; податкової вимоги форми «Ф» № 43834-50/65 від 08 липня 2019 року, винесеної Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) на суму 3611 грн. 20 коп.; податкового повідомлення-рішення №17079-5050-0465 від 27.02.2019 року, винесеного Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області, (правонаступником якого є ГУ ДПС Дніпропетровської області) на суму 91531 грн. 72 коп.; податкового повідомлення-рішення № 0002215040 від 10.01.2020 року, винесеного Правобережним управлінням ГУ ДПС Дніпропетровської області на суму 17177 грн. 78 коп.; стягнення солідарно з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти по податковим повідомленням-рішенням №319-1302 від 16.05.2017 року на суму 91531 грн. 72 коп., №1750290-13110465 від 03.04.2018 року на суму 91531 грн. 72 коп, №17079-5050-0465 від 27.02.2019 року на суму 91531 грн. 72 коп., № 0002215040 від 10.01.2020 року на суму 17177 грн. 78 коп., що в сукупності становить - 91531,72+91531,72+91531,72+17177.78 = 291 772,94 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Відтак, суд зазначає, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у загальному розмірі (91531,72 + 91531,72 + 82277,69 + 3611,20 + 91531,72 + 17177,78 + 291772,94 грн. = 669 434,77 / 100 * 1) = 6 694,35 грн.

Суд зазначає, що позовну заяву підписано адвокатом ОСОБА_1 – Шпак В.І.

Доказів в підтвердження повноважень на підписання адвокатом ОСОБА_1 – Шпак В.І., поданої позовної заяви до суду надано не було, окрімкопії ордеру Серії АЕ № 1013958 від 03.04.2020 р. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2185, з тексту яких неможливо встановити право підпису поданої позовної заяви останнім до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

При цьому, суд зазначає, що позивачем, у відповідності до норм ст.94 КАС України, не завірені належним чином докази, додані до позовної заяви.

З урахуванням зазначеного вище суд зазначає, що позивачу – ОСОБА_1 необхідно надати до суду: документ про сплату судового збору у розмірі 6 694,35 грн., докази на право підписання адвокатом – Шпак В.І. поданої позовної заяви, та завірення належним чином доказів, доданих до позовної заяви, у відповідності до норм ст.94 КАС України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 171, 173 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; стягнення солідарно як з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, так і з Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області коштів в сумі 291 772,94 грн., - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до 26 червня 2020 року.

Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду: доказів на право підписання адвокатом – Шпак В.І. поданої позовної заяви, завірення належним чином доказів, доданих до позовної заяви, у відповідності до норм ст.94 КАС України, та документа про сплату судового збору у розмірі 6 694,35 грн., за позовні вимоги майнового характеру сплаченого за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Жукова