Ухвала суду № 89736870, 10.06.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5943/20

Справа № 760/12768/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей,-

встановив:

Позивач звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом, в якому просить:

- розірвати шлюб між позивачем та відповідачем;

- залишити доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після розірвання шлюбу проживати разом з позивачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн..

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01.06.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, роз`єднано в окремі самостійні провадження. Виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей . В межах справи №760/12102/20 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

В позовній заяві, а саме в прохальній частині, позивач просить визначити місце проживання дітей з позивачем, однак в порушення вимог ч.4 ст.19 СК України, відповідно до яких при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно з ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З тексту позовної заяви вбачається, що спору про проживання дітей між сторонами немає, при цьому, позивач не вказала, чи зверталась вона до органу опіки та піклування з приводу вирішення спору щодо проживання дитини. У разі якщо зверталась, не зазначила чи надав відповідний орган опіки та піклування висновок про визначення місця проживання дітей.

Таким чином, позивачу необхідно конкретизувати коло осіб необхідних для участі у розгляді справи, оскільки позивачем заявлено вимогу про визначення місця проживання дітей.

Крім того, у разі залучення до участі у справі Органу опіки та піклування районної державної адміністрації за місцем реєстрації дітей позивачу необхідно буде надати до суду примірник позовної заяви з додатками для третьої особи відповідно до вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, відповідно до яких позивач повинна додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Так, у порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України в позові не зазначено:

- зміст позовних вимог, а саме: з тексту позовної заяви вбачається, що діти проживають з позивачем, однак остання нічим даний факт не підтверджує;

- якщо спір не існує, чому позивач не надає висновок Органу опіки та піклування в порядку ст.19 Сімейного кодексу України;

- довідку про реєстрацію місця проживання дітей чи витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про проживання дітей;

- умови проживання позивача.

Згідно ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

В порушення вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач не надає до позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї, у відповідній кількості для відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Жоден з долучених до позовної заяви документів не містить підпис позивача із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у позивача.

Позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме:

- розірвати шлюб між позивачем та відповідачем;

- залишити доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після розірвання шлюбу проживати разом з позивачем.

Згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80, тобто за вимогу про розірвання шлюбу

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Частиною 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2020 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже позивачу необхідно сплатити: судовий збір в розмірі 840,80 грн на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Дослідивши матеріали справи, до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що передбачає ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко