Вирок № 89736561, 10.06.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/105/20

Провадження № 1-кп/622/18/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Квітки О.О.,

при секретарях - Федоровій Н.М., Поповій В.М.,

з участю прокурорів - Колесника В.В., Кришталя С.В., Лещенка Д.Р.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в смт Золочів матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220310000469 від 06.12.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Золочів Харківської області, українець, громадянин України, неодружений, із професійно-технічною освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

-04.12.2014 Золочівським районним судом Харківської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, 06.11.2017 відбув покарання в Темнівській виправній колонії №100 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 , будучи раніше судимим, 17 листопада 2019 року, в період часу з 07 години по 08 годину, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_3 на території домоволодіння АДРЕСА_2 , маючи та реалізуючи свій прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, впевнившись, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, діючи повторно, шляхом вільного доступу викрав металеву зубову борону марки «Райборонок», моделі «ЗОР 0.7», вартістю 408 грн 67 к.; алюмінієву каструлю об`ємом 40 літрів, вартістю 400 грн, що належить ОСОБА_1 . Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 808 грн 67 к.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав, повністю підтвердив фактичні обставини справи. Пояснив, що в листопаді 2019 року він проживав у ОСОБА_3 , допомагав їй по господарству. Коли остання потрапила у лікарню у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, то він вирішив здати деякі речі на металобрухт, щоб придбати харчі. Думав, що вказані речі належать ОСОБА_3 .. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Допитаний як потерпілий ОСОБА_1 в судовому засдінанні 12.05.2020 пояснив, що речі, викрадення яких інкриминується ОСОБА_2 , йому не належать. В подальшому змінив свої показання та пояснив, що дійсно вказані речі він передав своїй сестрі ОСОБА_3 для користування. Коли в листопаді 2019 року його сестра потрапила у лікарню, то від сусідів йому стало відомо, що каструлю та зубову борону ОСОБА_2 , який на той час проживав у сестри, здав на металобрухт. Він написав заяву до поліції з цього приводу. Забезпечував продуктами та ліками ОСОБА_3 саме він. Враховуючи, що ОСОБА_2 відшкодував йому збитки та вибачився, просить останнього суворо не карати.

Допитана як свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що ОСОБА_2 восени 2019 року проживав у літній кухні на території її домоволодіння, допомагав по господарству. В листопаді 2019 року вона потрапила до лікарні, де була приблизно 10 днів. Коли повернулася додому, то виявила відсутність виварки та райборонки, які належали його брату ОСОБА_4 . Вона їх позичила, щоб використовувати в господарстві. ОСОБА_2 повідомив їй, що здав на металобрухт вказані речі, оскільки не було чого їсти. Дозволу на розпорядження вказаними речами вона ОСОБА_2 не надавала. До неї в лікарню ОСОБА_2 не навідувався, їжу не передавав.

В судовому засіданні також дослідженні протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, а саме:

- досудова доповідь органу пробації, з якої вбачається, що орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме: відвідувати профілактичні заходи, які проводяться уповноваженим органом пробації. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробовуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків згідно з п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України (а.с. 47-49);

- відповідь Відділу реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах від 20.12.2019, в якій зазначено, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_6 (а.с. 65);

-відповідь Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості від 24.12.2019, в якій зазначено, що ОСОБА_2 на обліку не перебуває (а.с. 67);

-вирок Золочівського районного суду Харківської області від 04.12.2014, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років і 2 місяців позбавлення волі (а.с. 68-71);

-вироки Золочівського районного суду Харківської області від 09.10.2006, 01.02.1999, 09.02.1998, ухвала Харківського обласного суду від 01.06.1999, яким було засуджено ОСОБА_2 (а.с. 72-84);

-довідка про судимість ОСОБА_2 , відповідно до якої останній раніше судимий (а.с. 85-86);

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.11.2019 від ОСОБА_1 (а.с.100-101);

-протокол проведення слідчого експерименту від 20.01.2020, в ході якого свідок ОСОБА_3 показала, де перебували викрадені речі (а.с. 102-107);

-протокол проведення слідчого експерименту від 20.01.2020, в ході якого потерпілий ОСОБА_1 показав, де перебували викрадені речі (а.с.108-112);

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2020, в ході якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_2 (а.с. 113-116 );

-протокол пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 22.01.2020, в ході якого свідок ОСОБА_3 впізнала викрадені речі (а.с. 117-121);

-протокол пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 22.01.2020, в ході якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав викрадені речі (а.с 122-126);

-протокол огляду предметів від 22.01.2020, в ході якого оглянута металева борона «Райборонка» (а.с. 127-131);

-протокол проведення слідчого експерименту від 27.01.2020, в ході якого підозрюваний ОСОБА_2 показав як здійснив викрадення речей із домоволодіння ОСОБА_3 (а.с. 132-139);

-висновок експерта № 3476 від 20.12.2019, в якому зазначені вартість металевої зубової борони «Райборонок ЗОР 0.7» - 408,67 грн та алюмінієвої каструлі - 400 грн (а.с. 140-145).

-постанова про визнання і приєднання до справи речових доказів від 22.01.2020 (а.с. 146);

-копія форми 1 на ОСОБА_2 (а.с. 147).

-довідка КНП «Золочівська центральна районна лікарня» від 23.12.2019, в якій зазначено, що ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 148).

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, доведена. Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вчинив умисний, закінчений, середньої тяжкості злочин.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно із ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

В обвинувальному акті як обставиною, що обтяжує покарання зазначено рецидив злочину. Стаття 34 КК України вказує, що рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Повторністю є вчинення однорідних злочинів, тобто таких, які мають спільний об`єкт посягання.

При цьому, в п. 1 ч. 1 ст. 67 КК зазначено, що обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів. Однак в цьому випадку слід звернути увагу і на те, що у разі наявності кваліфікуючої обставини «повторність» остання не може бути обставиною, яка обтяжує покарання. У разі якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 цього ж Кодексу як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання, як обставину, що його обтяжує. Оскільки діяння ОСОБА_2 кваліфіковане за ч. 2 ст. 185 КК України у зв`язку із повторністю, то суд не може визнати рецидив злочинів як обтяжуючу обставину.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

ОСОБА_2 не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра, раніше судимий (а.с. 68-71, 85-86).

Відповідно до досудової доповіді філії ДУ «Центр пробації» ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_2 є високою (а.с. 47-49).

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, вину у вчиненому злочині визнав та щиро розкаявся, раніше судимий, досудову доповідь, беручи до уваги обставини вчинення злочину, а також позицію потерпілого, який просив не позбавляти ОСОБА_2 волі, суд дійшов висновку, що для його перевиховання та виправлення необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, але без ізоляції від суспільства

Речові докази слід залишити за належністю потерпілому.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки. Зобов`язати його: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додатково покласти такі обов`язки: 1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 2) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Речові докази у справі - металеву борону зубову «Райборонок ЗОР 0.7» - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області О.О. Квітка