Ухвала суду № 89736128, 30.04.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18033/18

Провадження № 2/760/1040/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва:

у складі судді Усатової І.А,

при секретарі Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартири в порядку набувальної давності, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом`янського районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартири в порядку набувальної давності.

29.04.2020 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 про заміну сторони в справі. В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідний син позивача ОСОБА_1 - єдиний спадкоємець. Вказав, що вступив у права спадкування та прийняв спадщину після померлої, зокрема Ѕ частини спірної квартири. Просив замінити позивача по даній справі ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , згідно ст. 55 ЦПК України. До заяви долучив копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 07.05.2019; копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.11.2019 № 9-505 по спадковій справі № 472\2019.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 30.04.2020 не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у поданому відзиві просив у задоволенні позову відмовити та слухати справу у відсутності представника Київської міської ради.

Представник третьої особи - Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив здійснювати судове засідання без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа: Дев`ята Київська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартири в порядку набувальної давності.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивачем ОСОБА_1 обрано такий спосіб судового захисту, як визнання права власності за набувальною давністю на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Частиною 1 статті 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вищевказаних умов у сукупності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09 липня 2019 року по справі № 920/999/16.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 07.05.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.11.2019 № 9-505 по спадковій справі № 472\2019 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син померлої ОСОБА_1 , є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна, а саме: Ѕ частки квартири під номером АДРЕСА_2 , що належала померлій.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України визначено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Так, за ОСОБА_1 не зареєстровано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а тільки подано позов до суду про визнання права власності за набувальною давністю на вказане майно. До складу спадщини померлої ОСОБА_1 дане майно не входить.

З огляду на викладене, суд зазначає, що на момент відкриття спадщини у ОСОБА_1 було відсутнє право на спірну квартиру, оскільки нею воно лише доводилося, а тому дана частина квартири об`єктом спадкування бути не може.

У зв`язку з вищевикладеним, суд не вбачає підстав для залучення ОСОБА_2 до участі в справі, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Оскільки позивач по справі помер, суд вважає, що провадження по справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у справі - відмовити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартири в порядку набувальної давності

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: