Рішення № 89735593, 02.06.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42652/19-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань - Винник С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, третя особа державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Дорошенко Володимир Юрійович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява, яку 13 серпня 2019 року передано судді для вирішення питання про відкриття провадження, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями за правилами, визначеними пунктом 15.4 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07 грудня 2017 року.

Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову № 001613 від 18 липня 2019 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Дорошенка В. Ю. про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 82-4 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 85, 00 грн, і закрити провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, посилається на те, що позивач не був проінформований про розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатами якої винесено постанову, не брав участь у її розгляді, рішення було направлено позивачеві поштовим відправленням та отримана 29 липня 2019 року. Зазначено в обґрунтування позовних вимог, що наведені у постанові від 18 липня 2019 року не відповідають дійсності, оскільки відповідальність за змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія була передбачена п. «є» частиною першої статті 42 Закону України «Про відходи», яка виключена на підставі Закону України № 1193-VII від 09 квітня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» (пункт 11 частини одинадцять вказаного Закону). Також, порушено процедуру винесення постанови, оскільки вона не засвідчена відтиском печатки, що є обов`язковим реквізитом постанови з огляду на її форму.

Оспорювана постанова № 001613 від 18 липня 2019 року державного інспектора Дорошенка В. Ю. отримана позивачем 29 липня 2019 року, позовну заяву в адміністративному порядку направлено до суду засобами поштового зв`язку 08 серпня 2019 року. Тобто на десятий день з дня отримання рішення державного інспектора. Відтак процесуальний строк на звернення до суду заявником не пропущено і клопотання про його поновлення є безпідставним /а. с. 16, 17, 34, 35/.

Ухвалою від 16 серпня 2019 року у справі відкрито провадження /а. с. 36-37/.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про заміну неналежного відповідача на належного та залучення третьої особи, посилаючись на висновок Верховного суду, висловлений у грудні 2019 року, про те, що державний інспектор не може виступати самостійним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення - постанова КАС ВС від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а /а. с. 62-63/.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року у справі замінено особу неналежного відповідача з державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Дорошенка В. Ю. на належного - Державну екологічну інспекцію столичного округу, розгляд адміністративної справи розпочато спочатку, залучено державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Дорошенка В. Ю. в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору /а. с. 73-74/.

У судове засідання позивач і його представник не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи. 22 травня 2020 року представник позивача засобами поштового зв`язку до суду направив клопотання до суду про розгляд справи за відсутності сторони позивача у судовому засіданні, при цьому позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач та третя особа у справі у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомлено, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін та задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2018 року № 259, Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України від 30 листопада 2018 року № 262, у термін з 15 липня 2019 року по 26 липня 2019 року Державною екологічною інспекцією Столичного округу ПрАТ «Алеко-Сервіс» повідомлялося про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства /а. с. 18/.

18 липня 2019 року державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Дорошенко В. Ю. склав протокол № 001632 про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 , який працює на посаді директора ПрАТ «Алеко-Сервіс», здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 82-4 КУпАП /а. с. 14-15/.

Згідно з протоколом № 001632 від 18 липня 2019 року, 16 липня 2019 року, о 10:30 год., у м. Києві по вул. 1 Травня, буд. 1-А, посадовою особою ПрАТ «Алеко-Сервіс» Калитою А. В. допущено змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Шкода, згідно із відомостями протоколу, вказаними державним інспектором, не заподіяна, і на місці правопорушення не відбиралися проби. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено о 17:00 год., 18 липня 2019 року, у приміщенні Державної екологічної інспекції Столичного округу за адресою: вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, у м. Києві /а. с. 14-15/.

Як вбачається, у графі підпису «Особи, яка вчинила адміністративне правопорушення», ОСОБА_1 від підпису відмовився /а. с. 15/.

18 липня 2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Столичного округу виніс постанову про накладення адміністративного стягнення № 001613, згідно з якою директор ПрАТ «Алеко-Сервіс» вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 42 Закону України «Про відходи», тим, що у м. Києві по вул. 1 Травня, буд. 1-А, було допущено змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія /а. с. 12/.

Позивач, не погоджуючись з даною постановою, оскаржив її до суду.

Стаття 62 Конституції України вказує, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Реалізовуючи свої повноваження, суб`єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначає Закон України «Про відходи» від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР.

Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про відходи», визначено коло обов`язків суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, до яких у тому числі належить не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки (пункт «ж»).

Положення статті 42 Закону України «Про відходи» містять перелік правопорушень у сфері поводження з відходами, за вчинення яких винні особи несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.

Як встановлено із оспорюваної постанови від 18 липня 2019 року, державний інспектор кваліфікував правопорушення ПрАТ «Алеко-Сервіс» за статтею 42 Закону України «Про відходи», якою закріплено перелік правопорушень у сфері охорони навколишнього середовища, та 82-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка містить санкцію за порушення законодавства у вказаній сфері.

Стаття 82-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі Закону України № 1193-VII від 09 квітня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», а саме пунктом 11 частини одинадцятої вказаного Закону, виключено пункт «є» частини першої статті 42 Закону України «Про відходи», за змістом якої визначалося правопорушенням змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу уповноваженого органу.

Дійсно, у графі «Короткий виклад обставин та суть правопорушення» постанови № 001613 від 18 липня 2019 року, відмічено про те, що пункт «є» виключено 09 квітня 2014 року.

Інших пунктів, згідно з нормою статті 42 спеціального Закону, якою передбачено правопорушення у сфері поводження з відходами, за вчинення яких винні особи несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, уповноваженою особою Державної екологічної інспекції України Столичного округу не вказано.

Встановлено, що ПрАТ «Алеко-Сервіс» та ТОВ «Титан-7» уклали договір поставки відпрацьованих нафтопродуктів № 166 від 18 серпня 2017 року /а. с. 19-20/.

Згідно п. 1.1. договору ПрАТ «Алеко-Сервіс» зобов`язується поставляти, а ТОВ «Титан-7» приймати і вивозити з території ПрАТ «Алеко-Сервіс» відпрацьовані нафтопродукти (оливи) згідно з ГОСТ 21046-86 в кількості та строки, по ціні та на умовах, передбачених цим договором /а. с. 19-20/.

На підтвердження вказаного договору уповноваженими особами ПрАТ «Алеко-Сервіс» та ТОВ «Титан-7» укладено акти прийому-передачі відпрацьованих масел та відпрацьованих сумішей нафтопродуктів № 18/08 від 18 серпня 2017 року та № 28/11 від 28 листопада 2018 року /а. с. 21, 22/.

Крім того, ПрАТ «Алеко-Сервіс» на виконання приписів Постанови КМУ від 18 лютого 2016 року № 118 «Про затвердження порядку подання декларації про відходи та її форми», подавало уповноваженим органам декларацію про відходи /а. с. 23-26/.

У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено статтею 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, як вбачається, позивача не було повідомлено про розгляд вказаної справи, за результатом якої винесено оскаржувану постанову, у зв`язку з чим позивач не зміг скористатись своїм правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, що дає підстави для визнання вказаної постанови протиправною та її скасування.

На користь такого висновку свідчить відсутність доказів протилежного, зокрема, у протоколі від 18 липня 2019 року № 001632 та у постанові від 18 липня 2019 року № 001613 вказано, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі та постанові, але доказів, які б виключали розумний сумнів у достовірності висвітлення таких обставин, не надано суду.

Крім того, вказана постанова не засвідчена відтиском печатки третьої особи, що також є підставою для її скасування.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган чи посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується за всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням є протиправна, вина/умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за які законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, при цьому жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, як передбачено частиною третьою статті 90 КАС України, та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), відповідно до частини четвертої вказаної статті.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова від 18 липня 2019 року № 001613 не відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення і при її винесенні не було дотримано порядку розгляду, не з`ясовані всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративні правопорушення.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини першої ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини першої, другої ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Разом з тим, належних та достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав, правомірність свого рішення не довів суду.

Виходячи зі встановлених обставин, згідно з обґрунтуваннями позивача, які не були, у порушення вимог ст. 77 КАС України, спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення не відповідає вимогам пункту 3 частини другої ст. 2 КАС України.

Таким чином, суд перевіряючи відповідність оскаржуваних дій відповідача щодо прийнятого рішення вимогам частини другої ст. 2 КАС України, виходячи зі встановлених судом обставин та положень чинного законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82-4 КУпАП в діях директора ПрАТ «Алеко-Сервіс» Калити А. В., зокрема, постанова є необґрунтованою, прийнятою без врахування всіх обставин, що мають значення для справи, а отже постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

У відповідності до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною третьою статті 288 КУпАП, позивач був звільнений від сплати судового збору.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, яка містить одну вимогу, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768, 40 грн, враховуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та пункту 1 частини третьої статті 4, 139 КАС України.

За частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, враховуючи положення частини першої, третьої, п`ятої статті 139 КАС України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, до яких належить судовий збір, у розмірі 1 536, 80 грн.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 82-4, 268, 286, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 1-90, 139, 192, 194, 199, 204, 241-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 17, 42 Закону України «Про відходи», суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у поновленні строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, третя особа державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Дорошенко Володимир Юрійович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 001613 від 18 липня 2019 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Дорошенка Володимира Юрійовича про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85, 00 грн на директора Приватного акціонерного товариства «Алеко-Сервіс» ОСОБА_1 .

Закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Столичного округу (код ЄДРПОУ 42163667, адреса місцезнаходження 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 3, корп. 2, адреса фактичного місцезнаходження 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35) за рахунок його бюджетних асигнувань в дохід Держави судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова