Ухвала суду № 89734701, 28.05.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/898/19

Провадження № 6/727/52/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судового засідання Ільчука М.В.

за участю: представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м.Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: с.Рідківці Новоселицького району Чернівецької області), заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_3 , мотивуючи заяву тим, рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29.11.2019 року позов задоволено, зобов`язано його, - ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні нежитловими приміщення будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_3 , надати доступ та передати ключі від нежитлових приміщень будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_3 . 12.03.2020 року Чернівецьким апеляційним судом було залишено рішення суду першої інстанції в силі, та зобов`язано його, - ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_4 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_2 , нежитловими виробничими приміщеннями, а саме: будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , надати доступ та передати ключі від нежитлових виробничих приміщень, а саме: будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі даного рішення позивачем (стягувачем) ОСОБА_3 отримано виконавчий лист від 25.03.2020 року у справі № 727/898/19. Він вважає, що виданий виконавчий лист не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що суд першої інстанції виходив з того, що 06.03.2012 року між ОСОБА_3 , як орендарем та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк», як орендодавцем укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . У 2017 році власником нежитлового приміщення у реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано його, - ОСОБА_1 , згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно. Відповідно до п.4.1. договору, кожна із сторін договору оренди може відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. 24.09.2019 року він підписав лист про розірвання договору та 24.09.2019 року його представником ОСОБА_4 було надіслано поштове відправлення з листом про розірвання договору. Він повідомив ОСОБА_3 , що договір оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року буде розірвано з 01.11.2019 року. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист про розірвання договору ОСОБА_3 було отримано 30.09.2019 року, тобто ним, як орендодавцем було належно виконано зобов`язання щодо повідомлення за 1 місяць про розірвання договору. На даний момент ОСОБА_3 не є користувачем приміщення, а тому факти про недопуск позивача у приміщення та створення йому перешкод у користуванні майном, є безпідставними, у зв`язку з розірванням договору оренди з його ініціативи, як орендодавця. Доказом отримання ОСОБА_3 повідомлення про відмову від договору є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за формою №119, що підписане ним власноручно. Крім цього, ОСОБА_3 не заперечував проти отримання такого повідомлення під час розгляду справи у суді. Лист надсилався з описом вкладення у лист його представником за довіреністю - ОСОБА_5 . Вважає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У вищезгаданому договорі встановлено право кожної із сторін відмовитись від договору оренди, повідомивши іншу сторону за один місяць. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Тобто при односторонній відмові від договору договір вважається розірваним. Таким чином, він скористався своїм правом на відмову від договору оренди, належним чином повідомивши орендаря про бажання відмовитись від договору. Таке правило є гарантоване законодавством та не потребує жодного додаткового закріплення чи визнання. Тому договір оренди є припиненим з 01.11.2019 року (після проходження 1 місяця з моменту отримання орендарем повідомлення про відмову від договору). Тому, починаючи з 01.11.2019 року договір оренди вважається розірваним, жодних правовідносин між боржником та стягувачем не має, виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з тим, що обов`язок боржника відсутній повністю у зв`язку з його припиненням. Просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, просив заяву задовольнити.

Заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_3 подав суду заперечення на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до яких зазначив, що п.4 «строк договору» - визначає порядок відмови від продовження договору у разі закінчення строку договору, на який він був укладений, та не визначає процедуру розірвання договору в односторонньому порядку. Тобто договір між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року не припинений у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку за ініціативою ОСОБА_1 . Судом апеляційної інстанції підтвержено чинність договору та обов`язковість виконання умов договору сторонами. У випадку незгоди із судовими рішеннями, ОСОБА_1 не позбавлений права на їх оскарження в порядку передбаченому процесуальним законодавством. Просить відмовити заявнику ОСОБА_1 у задоволенні заяви.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в заяві та просив задовольнити.

Заінтересована особа: (стягувач): ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце судового засідання, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

Положеннями ст. 4 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом, належними доказами по справі встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.04.2019 року, ухваленому в заочному порядку, зобов`язано ОСОБА_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_6 , нежитловими виробничими приміщеннями, а саме: будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , надати доступ та передати ключі від нежитлових виробничих приміщень, а саме: будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.31-33).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15.10.2019 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.04.2019 року скасовано (а.с.96-97). Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.11.2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном ухвалено задовольнити; зобов`язано ОСОБА_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 , нежитловими виробничими приміщеннями, а саме: будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , надати доступ та передати ключі від нежитлових виробничих приміщень, а саме: будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.116-118).

Постановою Чернівецького апеляційного суду 12.03.2020 року, рішення суду від 29.11.2019 року залишено без змін (а.с.164-171).

На виконання рішення суду від 29.11.2019 року видано виконавчий лист (а.с.179).

Згідно постанови Чернівецького апеляційного суду від 12.03.2020 року, по справі № 727/898/19 та у п.4.1 договору між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року, на який посилається боржник ОСОБА_1 , як на підставу розірвання договору, розташований в розділі 4 «Строк оренди» - визначає порядок відмови від продовження договору у разі закінчення строку договору, на який він був укладений, та не визначає процедуру розірвання договору в односторонньому порядку. Тобто, договір між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року не припинений у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку за ініціативою боржника ОСОБА_1 . Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.03.2020 року, як судом апеляційної інстанції підтверджено чинність договору та обов`язковість виконання умов договору сторонами (а.с.164-171). Визначено п.4.1 договору оренди, що договір укладається строком на 1080 календарних днів з дати підписання. Кожна із сторін договору оренди може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 13.1 договору передбачено, що у разі зміни власника об`єкту нерухомості, до нового власника переходять права та обов`язки орендодавця. Набуття ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_3 , не є підставою для припинення зобов`язання за договором між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року, внаслідок переходу права власності на майно має місце заміна наймодавця в договорі між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року (а.с.9-13). Остання пролонгація договору між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року відбулась 06.02.2018 року.

ОСОБА_3 , як орендар продовжував здійснення користування нежитловим приміщенням будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_3 , після закінчення строку договору оренди.

Проте, орендодавцем ОСОБА_1 не виконуються зобов`язання з надання у користуванні нежитлових приміщень будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_3 , з 26.12.2018 року.

Заявник ОСОБА_1 , як орендодавець надсилав орендарю ОСОБА_3 24.09.2019 року повідомлення про розірвання договору оренди з 01.11.2019 року, вже після закінчення строку договору 06.02.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року, відтак вважається поновленим на строк 1080 календарних днів, який був встановлений договором.

На даний час заявник ОСОБА_1 чинить перешкоди орендарю ОСОБА_3 у доступі до нежитлових приміщень будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_3 , майна, що знаходиться у орендованому приміщенні.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

У договорі між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року, встановлено право кожної із сторін відмовитись від договору оренди, повідомивши іншу сторону за один місяць.

Передбачено ст.651 ЦК України, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Тобто при односторонній відмові від договору договір вважається розірваним.

Відповідно до ст.432 ч.1 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, визначені ст.432 ч.2 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження», яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Процедуру визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення.

Посилання заявника на те, що виконавчий документ не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що договір є розірваний є безпідставними, оскільки постановою Чернівецького апеляційного суду 12.03.2020 року, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.11.2019 року набрало законної сили з дня її прийняття, тобто з 12.03.2020 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстав для визнання виконавчого листа № 727/898/19, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 25.03.2020 року, таким, що не підлягає виконанню, немає, оскільки договір між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та ОСОБА_3 оренди нежитлових приміщень від 06.03.2012 року не припинений у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку за ініціативою ОСОБА_1 , а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з`ясованих обставин, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог за заявою слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.525, 526, 651 ЦК України, ст.ст.13, 18, 43, 49, 259-261, 432, 512, 514, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зокрема: забороні приймати виконавчий документ до виконання, та у випадку пред`явлення виконавчого листа до виконання зупинити виконання за виконавчим листом; визнанні виконавчого документа від 25.03.2020 року у справі №727/898/19 таким, що не підлягає виконанню повністю, у зв`язку з тим, що обов`язок боржника відсутній повністю у зв`язку з його припиненням - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначені вище процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 02.06.2020 року.

Суддя: Слободян Г.М.