Ухвала суду № 89734228, 05.06.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 7 11/3895/20

Провадження № 1-кс/711/1357/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2020 м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М.,

при секретарі судових засідань - Осадчій А.Ю.,

за участю:

слідчого - Сербина О.В.,

адвоката Заволокіна О.О.

володільці майна ТОВ «Фішгруп» ОСОБА_1

ПП «Інститут з питань іхтіології» ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області Сербина О.В., погодженого прокурором Черкаської місцевої прокуратури Купчином А.Ю., що винесене у кримінальному провадженні № 12020250270000081, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч. 1 ст. 249 КК України, про надання дозволу на реалізацію речових доказів, -

в с т а н о в и в :

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області Сербин О.В. звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням прокурора Черкаської місцевої прокуратури Купчина А.Ю., що винесене у кримінальному провадженні № 12020250270000081, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч. 1 ст. 249 КК України, про надання дозволу на реалізацію речових доказів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_2 , будучи одним із засновників та з 06.04.2015 директором і підписантом ПП «Інститут з питань іхтіології», ЄДРПОУ 36701986 (далі Підприємство) та відповідно, наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, тобто будучи службовою особою, у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, використовуючи своє службове становище директора Підприємства, основним видом діяльності якого є прісноводне рибальство, основні та оборотні активи Підприємства, у тому числі наявні знаряддя лову, складські приміщення для рибозаготівлі, а також виділені квоти на добування водних біоресурсів загальнодержавного значення у Кременчуцькому водосховищі, діючи умисно, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій та, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, вступив у злочинну змову із рядом фізичних осіб, а саме - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і умисно, порушуючи встановлену весняно-літню заборону на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, протягом квітня-травня 2020 року організував незаконне зайняття рибним добувним промислом, а саме - водними біоресурсами, шляхом непідзвітного рибальства, у розумінні ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 з метою подальшого збуту суб`єктам господарювання, які займаються рибопереробною діяльністю та іншим особам за наступних обставин.

Відповідно до наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області від 13.03.2020 №НОД-37/3 «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, розташованих в районі діяльності (контролю) Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області у 2020 році» (далі Наказ), у 2020 році на внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах Черкаської області та на Кременчуцькому водосховищі у межах Черкаської та Кіровоградської областей для промислового рибальства встановлені наступні терміни заборони на лов (добування) водних біоресурсів у весняно-літній період природного відтворення (нересту) - на Кременчуцькому водосховищі з 17 березня по 09 червня 2020 року; у корінних водах з 17 березня по 20 травня 2020 року; у придатковій системі з 17 березня по 30 червня 2020 року. На період нересту риби в місцях, які оголошені нерестовищами, заборонено пересування всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів.

Таким чином, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про дію весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів, умисно порушуючи встановлені норми Закону та діючи всупереч вимогам Наказу, у заборонений період лову водних біоресурсів із використанням плавучих засобів в період з 14.04.2020 по 16.05.2020 організував незаконну діяльність щодо незаконного зайняття рибним промислом, а саме - водними біоресурсами - рибою різних видів (лящ, плітка, судак тощо), шляхом її вилову за допомогою знарядь лову та плавучих суден, у промислових об`ємах у Кременчуцькому водосховищі у межах Черкаської області, а саме - у с. Леськи Черкаського району, урочища «Грицькова балка» та «Леськівська канава», залучивши в якості виконавців ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які усвідомлюючи суспільно- небезпечні наслідки від їх дій, дали добровільну згоду на участь у вчиненні організованого ОСОБА_2 злочину по незаконному зайнятті рибним промислом, шляхом вилову водних біоресурсів, у промислових об`ємах у заборонений період.

Ініціатор клопотання вказує, що ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним промислом, приблизно з 14.04.2020 (більш точну дату у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), діючи з корисливих мотивів, маючи у наявності основні та оборотні засоби Підприємства та змогу ними розпоряджатися на свій розсуд, а саме: наявність орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 7124984500:01:001:0129 з цільовим призначенням «землі водного фонду, для ведення водного господарства (розміщення рибоприймального пункту)» у селі Леськи, Черкаського району Черкаської області, на якій розташовані нежитлові приміщення для використання у господарській діяльності Підприємства, облаштовані морозильним обладнанням та наявність знарядь для промислового рибальства - сіток, ятерів тюлькових, тралів тюлькових, плавучих засобів, залучив за відповідну грошову винагороду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розподіливши між ними певні ролі у вчиненні злочину.

Так, відповідно до розробленого ОСОБА_2 плану, ОСОБА_3 був залучений в якості пособника вчинення незаконного зайняття рибним промислом, завданням якого було виконання дій по прийому, сортуванню, обліку, шляхом ведення «чорнових» записів та транспортування виловленої риби до покупців за вказівкою ОСОБА_2 , при цьому місцем прийому, сортування та зберігання виловленої риби, ОСОБА_2 було визначено складське приміщення, розташоване на зазначеній вище земельній ділянці в селі Леськи, Черкаського району. ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залучені в якості виконавців вчинення незаконного зайняття рибним промислом, завданням яких було виконання дій по безпосередньому вилову водних біоресурсів (риби) в період офіційної заборони із застосування власних знарядь лову та тих, які перебували у розпорядженні Підприємства та надані для цієї мети ОСОБА_2 , при цьому, місцем вилову риби ОСОБА_2 було визначено урочища «Грицькова балка» та «Леськівська канава», в селі Леськи, Черкаського району Черкаської області.

Кожен зі співучасників групи достовірно знав свою роль у вчиненні злочину, усвідомлював незаконність своїх дій та дій інших співвиконавців, бажав настання злочинних наслідків - спричинення матеріальної шкоди державі та своїми діями сприяв їх настанню, тобто діяли з прямим умислом.

Крім того, вказана група осіб характеризувалася стабільністю та тривалістю злочинної діяльності - з 14.04.2020 по 16.05.2020, домовленістю і готовністю до постійного вчинення злочину кожним із учасників групи та отримання матеріальних благ від такої діяльності, тобто діяли з єдиним корисливим мотивом.

Доводячи свій умисел, направлений на організацію незаконного зайняття рибним промислом до кінця, ОСОБА_2 визначив спосіб вилову риби в промислових об`ємах в офіційно заборонений період, шляхом надання вказівок ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у сприятливі для рибальства дні виходити на воду для вилову водних біоресурсів із застосуванням сіток та плавучих засобів, складуючи у подальшому виловлену рибу у складському приміщенні у селі Леськи Черкаського району, яке належить Підприємству з метою її подальшої реалізації.

У також вказано, що у період з 16.05.2020 по 28.05.2020 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності ПП «Інститут з питань іхтіології» - на території та у приміщеннях, розташованих на земельній ділянці без адреси, кадастровий номер 7124984500:01:001:0129, віднесеної до земельного водного фонду та призначеної для ведення водного господарства (розміщення рибоприймального пункту), розташованої в межах Леськівської сільської ради Черкаської області, яка, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить Черкаській районній державній адміністрації та передана в оренду ПП «Інститут з питань іхтіології», в ході якого виявлено та вилучено месинові сітки для лову риби, ятері, документацію, свіжозаморожену рибу, пристрої, схожі на електоролови, гумові човни, відеореєстратор, рушницю та мобільні телефони.

У ході обшуку було виявлено та вилучено наступну кількість свіжозамороженої риби, яку була можливість зважити та ідентифікувати:

Риба виду лящ 2563,41 кг;

Риба виду судак 32,46 кг;

Риба виду щука 13,61 кг;

Риба виду сом 6,008 кг;

Риба виду короп 3,352 кг;

Риба виду окунь 631,44 кг;

Риба виду плотва 973,13 кг

та свіжозаморожена риба, яку через значний об`єм та масу не було можливості зважити та всю ідентифікувати, а саме, - двадцять один палет з брикетами риби різного сорту, висотою 196 см.

Зразки виявленої риби 22.05.2020 направлені для проведення дослідження Інституту рибного господарства НААН України (далі Інститут) та згідно з актом обстеження вилученої риби від 22.05.2020 частина наданих на дослідження зразків виловлені у період квітня-травня, що являється періодом нерестової заборони на промисловий вилов риби.

Крім того, відповідно до листа Інституту № 202-04/20 від 02.04.2020 «Щодо особливостей оцінки істотності шкоди рибному господарству в нерестовий період», шкода вважається істотною, якщо вилов риби здійснено у нерестовий період не залежно від кількості виловленої риби.

Фіксація речових доказів - проведені, шляхом проведення відеозапису обшуку та опису їх у протоколі обшуку від 16.05.2020 по 28.05.2020.

Разом з тим, 28.05.2020 під час проведення обшуку на території ПП «Інститут з питань іхтіології» у с. Леськи, Черкаського району, було зафіксовано механічне відключення електроенергії, що підтверджується даними Черкаського РЕМ.

У подальшому вказану вище свіжозаморожену рибу, згідно із описом, передано на відповідальне зберігання заступнику директора ПП «Інститут з питань іхтіології» ОСОБА_1

29.05.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_7

31.05.2020 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України.

01.06.2020 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України.

Згідно з ДСТУ 4868:2007 Держспоживстандарт України 2008 встановлено:

- п. 10.3 Зберігають заморожену рибу за температури не вище ніж мінус 18 С0 від дати виготовлення, не більше ніж: 8 міс. - лосось атлантичний та інші лососеві риби, коропові, сиги, судак, окунь річковий, щука, сом, кефаль, риби осетрові, палтус нерозібраний та інші морські та прісноводні риби.

- 10.6 Строк зберігання замороженої риби у разі зберігання за температури не вище ніж мінус 10 С0 зменшується на 50 %.

У клопотанні слідчий звертає увагу на те, що досудове розслідування даного кримінального провадження, в зв`язку з резонансністю та значним обсягом слідчих дій, які необхідно провести, може проводитись тривалий час, а також до зазначеного терміну потрібно додати терміни судового розгляду кримінального провадження, що може призвести до псування речових доказів.

Крім того, до ризиків неналежного зберігання риби, переданої на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , являється той факт, що після передачі вилученого та описаного майна на відповідальне зберігання, без відома органу досудового розслідування, невідомі особи під керівництвом ОСОБА_3 , 31.05.2020 намагалися вивезти описане та вилучене майно з території ПП «Інститут з питань іхтіології», що підтверджується матеріалами ЖЄО № 3702 від 31.05.2020 Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області.

Зазначено у клопотанні, що вилучена у ході обшуку риба, набута у результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв`язку з чим відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, відповідно до якого передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

У свою чергу, санкцією ч. 1 ст. 249 КК України передбачено покарання у вигляді від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на до трьох років.

Вилучена свіжозаморожена риба повністю відповідає вимогам ст. 98 КПК України та являється речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно із ст. ст. 171-173 КПК України.

Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п. 28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Крім того, відповідно до даних Єдиного реєстру суб`єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна, що переходить у власність держави, на 2020 рік, у Черкаській області, таким суб`єктом господарювання являється ТОВ «Комбінат-Черкаси» код ЄДРПОУ: 37551531, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 245/1 оф. 402, член Товарної біржі «Українські Контакти» (м. Київ) - Брокерська контора № 24, Ліцензія на діяльність, пов`язану з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств від 07.06.2013 № 239 (серія АЕ № 195519 ) видана Держрибагенством України 16.07.2013.

На підставі наведеного вище, слідчий органу досудового розслідування просить надати дозвіл на реалізацію вилученої у ході обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПП «Інститут з питань іхтіології» - на території та у приміщеннях, розташованих на земельній ділянці без адреси кадастровий номер 7124984500:01:001:0129, свіжозамороженої риби, а саме:

Риба виду лящ 2563,41 кг;

Риба виду судак 32,46 кг;

Риба виду щука 13,61 кг;

Риба виду сом 6,008 кг;

Риба виду короп 3,352 кг;

Риба виду окунь 631,44 кг;

Риба виду плотва 973,13 кг;

Двадцять один палет з брикетами риби різного сорту, висотою 196 см (які зважити не вдалося за можливе);

визначити місце зберігання вказаної риби, до моменту її реалізації, ТОВ «Комбінат-Черкаси» код ЄДРПОУ: 37551531, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 245/1 оф. 402, член Товарної біржі «Українські Контакти» (м. Київ) - Брокерська контора № 24, Ліцензія на діяльність, пов`язану з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств від 07.06.2013 № 239 (серія АЕ № 195519 ) видана Держрибагенством України 16.07.2013;

зобов`язати ТОВ «Комбінат-Черкаси» код ЄДРПОУ: 37551531, м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 245/1 оф. 402, член Товарної біржі «Українські Контакти» (м. Київ) - Брокерська контора № 24, Ліцензія на діяльність, пов`язану з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств від 07.06.2013 № 239 (серія АЕ № 195519 ), видана Держрибагенством України 16.07.2013, прийняти на реалізацію та реалізувати, вилучену в ході обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПП «Інститут з питань іхтіології» - на території та в приміщеннях, розташованих на земельній ділянці без адреси кадастровий номер 7124984500:01:001:0129, свіжозаморожену рибу, а саме:

Риба виду лящ 2563,41 кг;

Риба виду судак 32,46 кг;

Риба виду щука 13,61 кг;

Риба виду сом 6,008 кг;

Риба виду короп 3,352 кг;

Риба виду окунь 631,44 кг;

Риба виду плотва 973,13 кг;

двадцять один палет з брикетами риби різного сорту висотою 196 см. (які зважити не вдалося за можливе)

Кошти від реалізації, як зазначає слідчий, слід перерахувати на депозитний рахунок: одержувач ГУНП в Черкаській області Р/р: UA 278201720355239002001092650 банк одержувача: ДКСУ м. Київ ЄДРПОУ одержувача 40108667.

У судовому засіданні слідчий Сербин О.В. зазначив, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020250270000081 від 22.01.2020 за ознаками злочинів, передбачених за ч.3 ст.191, ч. 1 ст. 249 КК України. Просив задовольнити клопотання у повному обсязі на підставі обгрунтування, що наведене у ньому та з урахуванням доказів, що додані до клопотання. Додатково зазначив, що після передачі зазначеної у клопотанні риби на відповідальне зберігання заступнику директора ПП «Інститут з питань іхтіології» ОСОБА_1 , мали місце випадки відключення світла у холодильних боксах, де зберігається вказана риба та спроби незаконного вивозу даної риби. Таким чином, необхідно провести реалізацію вилученої, в ході обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПП «Інститут з питань іхтіології», риби, так як вона підпадає під ознаки речових, які піддаються швидкому псуванню.

У судовому засіданні адвокат Заволокін О.О. зазначив, що розмір заподіяної державі шкоди ще не визначений, не встановлено вагу та кількість вилученої риби. Власниками вказаної риби є ТОВ «Фішгруп». Під час обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПП «Інститут з питань іхтіології» не було виявлено свіжої риби, а також відсутні дані про те, що виявлені 40 тон риби виловлені під час заборони на лов риби. До того ж, реалізація, зазначеної у клопотанні слідчого, риби призведе до знищення речових доказів у цьому кримінальному провадженні та обмежить права власника ТОВ «Фішгруп» щодо свого майна.

У судовому засіданні володілець майна - ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання. Також пояснив, що він був присутнім під час проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПП «Інститут з питань іхтіології». Вся риба, яка передана йому на відповідальне зберігання, належить ТОВ «Фішгруп». До того ж, ТОВ «Фішгруп» має право на здійснення вилову риби.

У судовому засіданні володілець майна - ОСОБА_2 зазначив, що він є підозрюваним у даному кримінальному провадженні. Органом досудового розслідування не встановлено вагу та кількість вилученої риби. Таким чином, заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, адвоката та власників майна, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12020250270000081 від 22.01.2020 (22.01.2020р. внесені відомості до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 191 КК; 16.05.2020р. внесені відомості до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 249 КК), у рамках якого було подане дане клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

частиною 3 статті 191 КК України, за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Частиною 1 статті 249 КК України, в редакції, що діє з 28.02.2016р., за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, передбачене покарання у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

Таким чином, склад вказаних кримінальних правопорушень є матеріальним, тобто таким, коли об`єктивна сторона злочину передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків як її обов`язкову ознаку.

Відповідно, вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним водним добувним промислом, істотною, потрібно враховувати кількість, вартість та екологічну цінність здобутих або знищених водних біоресурсів. Істотною шкодою визнається, зокрема, знищення нерестової ділянки, вилов, загибель великої кількості мальків, риб тих видів, які занесені до Червоної книги. Визначаючи розмір шкоди, заподіяної водній фауні, слід керуватись спеціальними таксами, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого статтею 249 КК України.

В даному випадку, слідчим суддею встановлено, що в ході санкціонованого обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПП «Інститут з питань іхтіології» на території та в приміщеннях, розташованих на земельній ділянці без адреси, кадастровий номер 7124984500:01:001:0129 було виявлено та вилучено наступну кількість свіжозамороженої риби:

Риба виду лящ 2563,41 кг;

Риба виду судак 32,46 кг;

Риба виду щука 13,61 кг;

Риба виду сом 6,008 кг;

Риба виду короп 3,352 кг;

Риба виду окунь 631,44 кг;

Риба виду плотва 973,13 кг

та свіжозаморожена риба, яку через значний об`єм та масу не було можливості зважити та всю ідентифікувати, а саме, - двадцять один палет з брикетами риби різного сорту, висотою 196 см.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст. 98 КПК України).

Постановою заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Черкаській області Сербина О.В. від 29.05.2020р. зазначена свіжозаморожена риба визнана речовим доказом за кримінальним провадженням №12020250270000081 від 22.01.2020р.

На час судового розгляду даного клопотання, встановлено, що стороною обвинувачення не підтверджено факт визначення вартості виловленої риби; не доведено, що проведені відповідні експертизи, зокрема, на предмет встановлення завданої шкоди; відсутні дані про призначення та проведення за кримінальним провадженням судово-екологічної експертизи для визначення розміру завданої шкоди через порушення правил вилову риби, враховуючи той факт, що визначення розміру шкоди впливає на кваліфікацію протиправного діяння, передбаченого ст. 249 КК України. При цьому, слід зазначити, що істотна шкода протиправного діяння може настати відразу або виявитись через деякий час. Крім того, постановою КМУ від 21.11.2011р. №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водний біоресурсів» можна встановити вартість виловленої риби, але не можливо визначити, чи заподіяно протиправним діянням істотну шкоду.

Також, за нормами п.6 ч.2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

В даному випадку, ні слідчим органу досудового розслідування, ні прокурором не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, що ними виконані ці норми законодавства.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що визначити вартість виловленої риби, встановити істотну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення, визначити кваліфікацію кримінального правопорушення можливо лише за допомогою речових доказів (в даному випадку, виловлених біоресурсів), шляхом проведення відповідних експертиз.

На думку слідчого судді, посилання у клопотанні на необхідність реалізації речових доказів - риби, що була виявлена та вилучена під час обшуку, враховуючи норми п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012р. №1104, за яким передбачено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, - є безпідставними.

Так, слідчий суддя вважає, що реалізація перелічених виловлених біоресурсів призведе до неможливості здійснення ефективного досудового розслідування кримінального провадження №12020250270000081 від 22.01.2020р.

Крім того, на час розгляду клопотання, органом досудового розслідування достеменно не встановлено, кому саме належить виловлена риба. В судовому засіданні слідчий зазначив, що оскільки риба була виявлена та вилучена на підприємстві «Інститут з питань іхтіології», то відповідно воно і є її власником. Між тим, до суду прибув керівник ТОВ «Фішгруп», який також зазначив та надав, як на його думку, підтверджуючі документи про те, що це підприємство є власником риби.

Отже, застосування п.28 згаданого Порядку не можливе, оскільки речові докази (виловлені біоресурси) передані на відповідальне зберігання, як вказує сторона обвинувачення, володільцю майна, але з-за невстановлення їх власника, незважаючи на те, що ряд осіб заявляють про те, що саме вони є такими, не з`ясовані у них питання щодо їхньої згоди на проведення реалізації цих речових доказів. При цьому, за рішенням слідчого судді можлива передача підприємству для реалізації речових доказів лише за відсутності згоди власника.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. (ч.ч.2, 4 ст. 100 КПК).

За положеннями частин 5 та 6 статті 100 КПК, речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 3)знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля. У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження. Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Враховуючи зазначені норми законодавства, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено той факт, що речові докази (виловлені біоресурси) не містять слідів кримінального правопорушення, що їх зберігання через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання не співмірні з їх вартістю.

Після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного у цьому Порядку, слідчий у строки, зазначені в пункті 10 цього Порядку, зобов`язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів (п.11 Порядку, затвердж. постановою КМУ №1104).

Так, відповідно до розписки заступника директора ПП «Інститут іхтіології», який є і директором ТОВ «Фішгруп» ОСОБА_1 від 28.05.2020р., ним отримана на відповідальне зберігання від органу досудового розслідування риба (перелік за протоколом обшуку та цього клопотання), оскільки на території підприємства «Інститут іхтіології» наявне відповідне обладнання. Крім того, у розписці зазначено, що він обізнаний про кримінальну відповідальність щодо незаконних дій з майном, переданим йому на зберігання.

Даних про те, що в цьому обладнанні не може зберігатися риба, що воно не відповідає технічним характеристикам щодо такого спеціального обладнання (режим температури, розміри приміщення, схоронність майна тощо), до суду надано не було.

Крім того, безпідставними є посилання слідчого у клопотанні на те, що є необхідність у реалізації речових доказів, оскільки досудове розслідування даного кримінального провадження, в зв`язку з резонансністю та значним обсягом слідчих дій, може проводитись тривалий час, та ще й з врахуванням термінів судового розгляду кримінального провадження, - може призвести до псування речових доказів (риби). Так, слід нагадати, що відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Також норми ст.219 КПК передбачають строки досудового розслідування, які обчислюються з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.3 КПК слідчий є службовою особою органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Згідно з ч.2 ст.40 КПК слідчий має владні повноваження та при здійсненні цих повноважень є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Відповідно до вимог ч.1 ст.110 КПК всі рішення органів досудового розслідування є процесуальними рішеннями. Прийняті відповідно з вимогами ст.100 КПК процесуальні рішення щодо речових доказів є реалізацією слідчим повноважень, якими він наділений як службова особа.

Як зазначалось вище, частиною 2 статті 100 КПК передбачено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обов`язок щодо збереження речових доказів законодавцем покладено на орган досудового розслідування (слідчого), враховуючи, що від речових доказів залежить кваліфікація кримінального правопорушення, визначення розміру збитків та істотної шкоди, якість та ефективність здійснення досудового розслідування.

Відповідно, слідчий під час здійснення повноважень є самостійним у своїй процесуальній діяльності і наслідком невиконання або неналежного виконання ним вимог кримінального процесуального законодавства є його особиста відповідальність.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, слідчий суддя вважає, що клопотання про надання дозволу на реалізацію речових доказів (виловлених живих біоресурсів) не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 3, 98, 100, 110, 167, 171-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області Сербина О.В., погодженого прокурором Черкаської місцевої прокуратури Купчином А.Ю., що винесене у кримінальному провадженні № 12020250270000081, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч. 1 ст.249 КК України, про надання дозволу на реалізацію речових доказів, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С. М. Позарецька