Рішення № 8973389, 15.04.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-734/2010р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі – Козачук О.С.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в якій вказувала, що вона має з відповідачем спільну дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на утриманні останньої.

ОСОБА_2 є працездатною особою, працює та отримує прибуток у вигляді заробітної плати, проте постійної матеріальної допомоги на утримання Карини не надає.

Тому, враховуючи те, що відповідач має змогу та зобов’язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, позивачка просила суд стягувати з ОСОБА_2 кошти (аліменти) в розмірі 1/4 частини його доходу (заробітку) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 лютого 2010 року і до досягнення дочкою повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково – в частині стягнення аліментів в розмірі 17% його заробітку, обгрунтовуючи це тим, що він утримує дружину та малолітню дитину, що позбавляє його можливості сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі.

Також відповідач пояснив, що він має задовільний стан здоров’я, працює та щомісячно отримує заробітну плату в розмірі 1700-1800 грн., аліменти на користь інших осіб не сплачує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої Карини, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на утриманні останньої.

ОСОБА_2 є працездатною особою, має задовільний стан здоров’я, працює та отримує щомісячний прибуток у вигляді заробітної плати в розмірі 1700-1800 грн., аліменти на користь інших осіб не сплачує, проте має на утриманні дружину ОСОБА_4 та малолітню дитину – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вказані обставини не заперечувалися сторонами в судовому засіданні та знайшли своє повне підтвердження письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 2-3, 12, 19).

Згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Ст. 181 ч.3 та ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).

За таких обставин, враховуючи задовільний стан здоров’я дитини та платника аліментів, а також те, що останній працює, щомісячно отримує достатнього рівня прибуток, проте має на утриманні інших осіб, в тому числі й малолітню дочку, суд в межах вимог та заперечень сторін прийшов до висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання Карини в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81, ч.ч.1, 3 ст. 88 ЦПК України, п. 5 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 з відповідача підлягають стягненню 120 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Вознесенська та 51 грн. державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 лютого 2010 року і до її повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 51 (п’ятдесят одну) гривню державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на користь державного бюджету м. Вознесенська: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя: