Вирок № 89733695, 10.06.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5755/19

Провадження № 1-кп/645/374/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Мартинової О.М.,

секретар судового засідання -Костін О.Б.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Шалімової О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

та потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, українця, громадянина України, неодруженого, працюючого менеджером по збуту ТОВ «Момот-Бетон», що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

19 травня 2019 року приблизно о 20 год. 15 хв., керуючи транспортним засобом «Daewoo-Lanos», р.н. НОМЕР_1 , гальмівна система якого перебувала в працездатному, але технічно несправному стані, рухався зі сторони вул. Олімпійської по пр. Петра Григоренко у напрямку вул. Танкопія у м. Харкові зі швидкістю 30 км на годину.

Під час руху по вказаному проспекту, біля буд. 21 ОСОБА_1 проявив неуважність та, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу «зебри», перед яким у двох смугах руху зупинились транспортні засоби, надаючи пішоходам можливість перетнути дорогу, діючи з необережності здійснив маневр вліво перетнувши двійну суцільну смугу руху, виїхав на зустрічну смугу руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 18.1 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху»,

п.18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається донерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,

п. 18.4 - «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупиняється транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»

та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась по пішохідному переходу «зебрі» та перетинала проїзну частину справа наліво відносно руху його транспортного засобу та в момент наїзду вже перебувала на зустрічній смузі руху для водія ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14/347-А/19 від 12.07.2019 р., отримала тілесні ушкодження середнього ступеню важкості, а саме закритий уламковий перелом обох кісток лівої гомілки із зсувом.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом при під`їзді до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким у двох смугах зупинились транспортні засоби, діючи з необережності, не зменшив швидкість руху та не зупинився, а зманеврував ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу руху де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу «зебрі» справа наліво відносно його руху, що спричинило вказані наслідки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , фактично не оспорюючи обставини справи, вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, розкаювався та пояснив суду, що 19 травня 2019 року о 20 год., рухався на автомобілі «Daewoo-Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, по пр. Петра Григоренка в м . Харкові зі сторони пр. Московського в напрямку пр. Героїв Сталінграда. Погода була ясна, починались сутінки, однак міське освітлення не було ввімкнене, габарити автомобіля не горіли, оскільки видимість була добра. Вказував, що дорога мала дві смуги для руху в одному напрямку та він рухався в крайньому лівому ряду. Попереду нього також рухались автомобілі по правій та лівій смузі. Швидкість його руху складала 30 км на годину. Проїхавши перехрестя з вул. Олімпійською та під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, автомобілі, що рухались попереду почали гальмувати. Так, намагаючись зупинити автомобіль він натиснув на педаль гальмів, однак остання провалилась та не натискалась, як пізніше він з`ясував відбувся розрив гальмівного шлангу правого переднього колеса. З метою уникнення зіткнення з автомобілями, що знаходились попереду, він здійснив маневр ліворуч на зустрічну смугу, з причин відсутності автомобілів. В цей момент потерпіла ОСОБА_2 , яка рухалась по пішохідному переходу справа наліво, почала перетин зустрічної полоси для руху. Вивернувши руль вліво, його автомобіль продовжив рух та виїхавши на зустрічну смугу почав перетинати пішохідний перехід на якому перебувала ОСОБА_2 . Так, його автомобіль переднім правим бампером та крилом контактував з потерпілою, удар прийшовся в ліву частину тіла потерпілої та пошкодив останній ногу, від чого остання впала. Зазначав, що його автомобіль зупинився на зустрічній смузі, в крайній правій полосі, та вперся в бордюр, де витекла гальмівна рідина. Вважає, що причиною наїзду на пішохода є розрив гальмівного шлангу, що призвів до неможливості зупинити автомобіль.

Вина ОСОБА_1 у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що 19 травня 2019 року о 20 год. рухалась зі сторони вул. Олімпійській з магазину «АТБ» в напрямку пр. Петра Григоренко, в руках були пакети з продуктами харчування. Так, перетинаючи нерегульований пішохідний перехід по пр. Петра Григоренко, зі сторони вул. Олімпійській, автомобілі, які рухались зліва направо зі сторони пр. Московського зупинились. Підходячи до роздільної смуги свою увагу перевела вправа на автомобіль, який наближався до пішохідного переходу зі сторони вул. Танкопія та перетнувши роздільну смугу відчула удар у ліву частину тіла, від чого її відкинуло назад. Вказувала, що наїзд було здійснено автомобілем «Daewoo-Lanos», який рухався по зустрічній смузі. Зазначала, що в результаті наїзду на неї вона отримала перелом лівої ноги, забій лівої руки, тулуба, після чого, тривалий час проходила лікування. Вказала, що обвинуваченим їй відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, претензій до останнього не має та підтримує позов до ПрАТ «Українська пожежно-страхової компанії»;

- показаннями свідка ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що в травні 2019 року, після 17.00 год., точний час не пам`ятає, він керуючи автомобілем «Хюндай Акцент», рухався по пр. Петра Григоренко зі сторони вул. Олімпійської в напрямку вул. Танкопія в м. Харкові. Дорожнє покриття було сухим, видимість добра, проїзна частина мала по дві смуги для руху в одному напрямку. Так, він рухався у крайній правій смузі, по лівій смузі також рухався автомобіль, перед пішохідним переходом він та другий автомобіль зупинилися та він дав знак рукою потерпілій, яка намагалася перейти дорогу, про можливість руху та остання почала рух справа наліво. Назустріч потерпілої по пішохідному переходу рухався чоловік з собакою та всю увагу він перемкнув на останнього та почувши звук удару, повернувши голову побачив потерпілу, яка лежала на землі та автомобіль «Daewoo», який рухався у попутному напрямку віддалявся по зустрічній смузі зі зміщенням вліво та швидкістю 20-40 км на годину. Автомобіль «Daewoo» проїхавши 20 метрів зупинився на зустрічній смузі. Вказував на те, що наїзд відбувся на пішохідному переході, на зустрічній смузі між двома полосами для руху. Після того, зупинивши свій автомобіль він підійшов до потерпілої, яка скаржилась на біль в нозі. Зазначив, що його автомобіль був обладнаний відео реєстратором, запис з якого він передав слідчому;

- змістом протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.05.2019 року, за участю двох понятих та водія ОСОБА_1 , згідно якого місцем дорожньо-транспортної пригоди є м. Харків, пр . Петра Григоренко, б. 21. Вид покриття - асфальтобетонне, стан покриття - сухе, дорожнє покриття для двох напрямків шириною 15,2 м., в момент огляду ділянка дороги освітлена міським електроосвітленням, загальний стан видимості дороги 100 м. Положення транспортного засобу «Daewoo-Lanos» - на зустрічній смузі руху, на відстані 1,1 м. х 1,1 м від правої полоси проїзної частини, сліди гальмування - відсутні, сліди шин - відсутні. Наявність осипу скла, розташованої на відстані 1,5 х 2,0 м по смузі руху в напрямку пр. Московського, слідів мастила чи рідини, розташованої біля переднього правого колеса транспортного засобу, розміром 0,2х0,4 м. Під час огляду транспортного засобу «Daewoo-Lanos» державний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, встановлено: зчоси по передньому бампері з правої сторони, передній правий габарит. Усі колеса транспортного засобу перебувають під тиском, транспортний засіб не завантажений, стан рульового управління та гальмівної системи не перевірявся. З місця пригоди вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_1 . Обстановка дорожньо-транспортної пригоди додатково зафіксована у схемі до протоколу огляду місця ДТП та у фототаблиці;

- змістом протоколу огляду та затримання транспортного засобу від 19.05.2019 року, за участю двох понятих та водія ОСОБА_1 , згідно якого оглядом транспортного засобу «Daewoo-Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , колір - сірий, шини Mschtlin 165/75 R14 перебувають під тиском, не зношені, без пошкоджень, власником якого є ОСОБА_1 , виявлені зовнішні пошкодження: зчіс на передньому крилі з правої сторони (бампер). Зазначений автомобіль, у зв`язку з ДТП, яка мала місце по пр. Петра Григоренко, б. 21 , з метою забезпечення зберігання слідової інформації, яка міститься на автомобілі і яка може бути втрачена, затримано;

- змістом карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги № 1762 від 19.05.2019 року, зі змісту якої убачається: адреса виклику - пр. Петра Григоренко, б. 19, привід виклику - ДТП, час виклику - 20 год. 17 хв., пацієнт - ОСОБА_2 , зазначено, що 19.05.2019 р. о 20.15 постраждала в ДТП, є пішоходом, збита автомобілем «Део Ланос» р.н. НОМЕР_1 на пішохідному переході за місцем виклику, попередній діагноз: закритий перелом нижньої третини лівої гомілки, забій лівого плечового суглобу;

- змістом карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги № 1763 від 19.05.2019 року, зі змісту якої убачається: адреса виклику - пр. Маршала Жукова, б. 19, привід виклику - ДТП, час виклику - 20 год. 24 хв., пацієнт - ОСОБА_1 , зазначено, що 19.05.2019 року о 20 год 15 хв. скаржиться на почуття тривоги, є учасником ДТП, водієм автомобіля «Део Ланос», який збив пішохода на місці виклику, при огляді видимих пошкоджень не виявлено, попередній діагноз: гостра реакція на стрес;

- змістом протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 05.06.2019 року, за участю двох понятих та спеціаліста - експерта НДКЦ МВС України ОСОБА_4 , в присутності власника ТЗ - ОСОБА_1 , згідно якого оглядом транспортного засобу «Daewoo-Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , колір - сірий, шини Mschtlin 175/65 R14 перебувають під тиском, не зношені та без пошкоджень, власником якого є ОСОБА_1 , виявлені зовнішні пошкодження: зчіс на передньому бампері з правої сторони, зчіс на передньому правому крилі та вилучено гальмівний шланг живлення гальмівного механізму переднього правого колеса транспортного засобу;

- висновком судово-медичної експертизи № 12-14/347-А/19 від 12.07.2019 року, згідно з яким у зв`язку з подією 19.05.2019 року у ОСОБА_2 мали місце ушкодження: закритий уламковий перелом обох кісток лівої гомілки із зсувом (дрібноуламковий перелом дистального метадіафізу великогомілкової кістки із зсувом, перелом нижньої третини діафіза малогомілкової кістки, перелом верхньої третини діафіза малогомілкової кістки із зсувом) - відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я ((для загоєння вказаних переломів необхідний термін не менш 3-х тижнів)(п.2.2.2. Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Вказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразилися, могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк, визначених в ухвалі слідчого судді. Вірогідніше всього, в момент первинного контакту з транспортним засобом, ОСОБА_2 знаходилась в вертикальному положенні і була звернена до автомобіля лівою стороною тіла. Результатів дослідження крові ОСОБА_2 на наявність алкоголю при госпіталізації, в наданій медичній карті немає;

- фактичними даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 19.07.2019 року за участю свідка ОСОБА_5 , схемою до протоколу слідчого експерименту, згідно якого свідок пояснив, що 19.05.2019 р., біля 21 год., він рухався на своєму транспортному засобі «Хюндай» р.н. НОМЕР_4 зі сторони вул. Олімпійської по пр. Петра Григоренко у напрямку вул. Танкопія у м. Харкові у крайньому правому ряду. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, зупинися, щоб пропустити пішохода жіночої статі, яка перетинала проїзну частину справа наліво та під час руху пішохода по зустрічній смузі на неї було здійснено наїзд автомобілем «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 , який рухався у попутному напрямку. Свідок на місці показав та замірами встановлено: місце наїзду на пішохода розташоване на пішохідному переході на смузі руху зі сторони вул. Танкопія на відстані 10,2 м від правого краю проїзної частини по ходу руху ТЗ «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 та відстані 1,8 м на пішохідному переході по ходу руху ТЗ, на момент наїзду на пішохода швидкість ТЗ «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 становила біля 30-35 км на годину;

- фактичними даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 19.07.2019 року за участю потерпілої ОСОБА_2 , схемою до протоколу слідчого експерименту, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 19.05.2019 р., біля 21 год., вона перебувала в районі супермаркету «АТБ», який розташований по пр. Петра Григоренко в м. Харкові, у зв`язку з тим, що проживає в АДРЕСА_3 по вказаному проспекту та який розташований на протилежній стороні, направилась до нерегульованого пішохідного переходу, де дочекавшись поки автомобілі, які рухались зліва направо в напрямку пр. Героїв Сталінграда, зупинились перед пішохідним переходом та пропустили її, почала перетинати проїжджу частину по пішохідному переходу. Дійшовши до середини проїжджої частини, вона повернула голову праворуч та звернула увагу на транспортний засіб типу «Джип», який рухався за сторони пр. Героїв Сталінграду та прискорила швидкість свого руху, однак зробивши крок та перебуваючи на смузі руху у напрямку пр. Московського відчула різкий удар в ліву бокову частину тіла, після чого впала на дорожнє покриття. Потерпіла ОСОБА_2 на місці показала та замірами встановлено: місце наїзду на пішохода розташоване на пішохідному переході «зебра» на смузі руху зі сторони пр. Героїв Сталінграда у напрямку пр. Московського у м. Харкові на відстані 13,1 м по ходу руху транспортного засобу «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 та на відставні 2,1 м на пішохідному переході по ходу руху транспортного засобу «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 ;

- фактичними даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 19.07.2019 року за участю ОСОБА_1 , схемою до протоколу слідчого експерименту, згідно якого ОСОБА_1 пояснив, що 19.05.2019 р., біля 21 год., він рухався на своєму транспортному засобі «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 зі сторони вул. Олімпійської по пр. Петра Григоренко у напрямку вул. Танкопія у м. Харкові у крайній лівій смузі. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, звернув увагу, що автомобілі, які рухалися попереду перебували у нерухомому стані та пропускали пішоходів, вирішивши зупинити транспортний засіб він застосував гальмування, однак автомобіль не зупинився та продовжив рух, з метою запобігання зіткнення, здійснив маневр ліворуч та виїхав на зустрічну смугу руху, далі на пішохідному переході допустив наїзд на пішохода жіночої статі, яка перетинала проїжджу частину справа наліво. ОСОБА_1 на місці показав та замірами встановлено: до наїзду на пішохода «Daewoo-Lanos» рухався зі сторони вул. Олімпійської по пр. П.Григоренко у напрямку вул. Танкопія у м. Харкові на відстані 5,2 м від правого краю проїзної частини до правого габариту ТЗ по ходу свого руху зі швидкістю 20-30 км на годину, місце наїзду на пішохода розташоване на пішохідному переході на смузі руху зі сторони вул. Танкопія на відстані 10,5 м від правого краю проїзної частини по ходу руху ТЗ «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 та відстані 1,3 м по ходу руху ТЗ на «зебрі», водій застосував перший раз гальмування коли перебував на відстані 17,6 м від пішохідного переходу та швидкість його становила 30 км на годину, з моменту зміни напрямку руху ТЗ «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 ліворуч по ходу свого руху до наїзду на пішохода останній подолав відстань 14,6 м;

- висновком судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 7/542СЕ-19 від 09.08.2019 року, згідно з яким на момент експертного огляду та до ДТП рульове керування та ходова частина автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 перебували в працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їх вихідні параметри. На момент експертного огляду робоча гальмівна система автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 перебувала в працездатному, але технічно несправному стані;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 16595 від 28.08.2019 року, згідно з яким гальмівний шланг переднього правого колеса має пошкодження зовнішньої та внутрішньої оболочки шлангу в районі розташування з`єднувального штуцера;

- висновком комплексної судової експертизи відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи № 7/756/757/13/209 КПСЕ-19 від 29.08.2019 року, згідно з яким з моменту виходу пішохода на проїжджу частину до наїзду на пішохода минуло біля 8.3 секунд. Водій автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода виконанням вимог п.п. 18.1, 18.4 та 10.1 Правил дорожнього руху України. У розглядаємій дорожній ситуації водій автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 18.1, 18.4 та 10.1 Правил дорожнього руху України. За умови, якщо несправність гальмівної системи автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 була до ДТП і водій мав можливість її виявити, то водій ОСОБА_1 повинен був діяти ще у відповідності до вимог п. 31.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість заподіяти наїзду на пішохода виконанням вимог п.п. 18.1, 18.4 та 10.1 Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається невідповідності вимогам п.п. 18.1, 18.4 та 10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією;

- змістом постанов про визнання речових доказів від 24.05.2019 року, якими визнано речовими доказами - транспортний засіб «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 , лазерний СД-диск, долучений свідком ОСОБА_3 , на якому частково відображено механізм дорожньо-транспортної пригоди;

- речовим доказам - СД диском з відеозаписом з місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням моменту перетину потерпілою ОСОБА_2 пішохідного переходу;

- змістом висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 19.05.2019 р., згідно якого у ОСОБА_1 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено.

Під час судових дебатів ОСОБА_1 зазначив, що повністю визнав вину у вчиненні вищевказаного злочину, просив пробачення у потерпілої сторони.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_1 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Проаналізувавши викладені по даному кримінальному провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, суд визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченого про часткове визнання у судовому засіданні ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються доказами викладеними у вироку, які об`єктивно узгоджуються з обставинами справи.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

16 жовтня 2019 року, до початку судового розгляду, потерпілою подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, в якому потерпіла ОСОБА_2 просила залучити Приватне акціонерне товариство «Українська пожежна-страхова компанія» до участі в справі в якості цивільного відповідача, стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3110,50 грн. понесену у зв`язку зі сплатою єдиного податку за період з травня 2019 р. по жовтень 2019 р., оренди нежитлових приміщень, комісій за послуги банку, стягнути з цивільного відповідача ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» матеріальну шкоду у зв`язку з втратою заробітку за дні знаходження на лікарняному у розмірі 40950 грн., витратами на лікування у розмірі 7812,77 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2019 року цивільний позов потерпілої долучено до матеріалів кримінального провадження та залучено ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» як цивільного відповідача по справі.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 повідомила про відшкодування їй обвинуваченим ОСОБА_1 матеріальної шкоди та відмовилась від позовних вимог до обвинуваченого, разом з тим, підтримала цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» та просила його задовольнити.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав не прийняття відмови потерпілої від позову в частині вимог до обвинуваченого судом не встановлено, оскільки присутня у судовому засіданні потерпіла підтвердила факт відшкодування шкоди обвинуваченим за заявленою в позові вимогою.

Цивільним відповідачем ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» надано до суду відзив на цивільний позов в якому просить суд розглядати справу у відсутності представника цивільного відповідача та позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» залишити без розгляду, посилаючись на те, що вимоги позивача не підлягають розгляду в кримінальному провадженні, оскільки не випливають з обвинувачення та засновані на договорі страхування, укладеному між страховикам та страхувальником на користь третьої особи.

Так, цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Daewoo-Lanos» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована згідно полісу № АО/0792770 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.05.2019 року, виданим ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія», де сума страхового ліміту за шкоду заподіяну життю та здоров`ю одному потерпілому становить 200 000 грн. Отже, вказаний транспортний засіб страховик прийняв на страхування на випадок заподіяння шкоди третім особам під час ДТП за його участю.

Доводи представника ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія»про те, що позовні вимоги не підлягають розгляду в кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи та суперечать вимогам діючого законодавства.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 цього Кодексу особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В свою чергу, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV «Про ОСЦПВВНТЗ»).

Відповідно до ст. 22 зазначеного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про ОСЦПВВНТЗ» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та пред`явила цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» як до страхової компанії, з якою у обвинуваченого було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, між потерпілою з одної сторони та обвинуваченим з іншої сторони виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час, між обвинуваченим та страховою компанією ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Аналіз вище наведених норм законодавства свідчить про те, що ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виступає такою юридичною особою, котра за законом несе цивільну відповідальність перед особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди і яка має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити до неї цивільний позов.

Таким чином, суд вважає, що цивільний позов може бути пред`явлено в межах кримінального провадження до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» як до цивільного відповідача, оскільки його зобов`язання витікають із положень Закону № 1961-IV, а тому доводи страхової компанії про протилежне є неспроможними.

Відповідно до пункту 24.1 статті 24 Закону № 1961-IV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

ОСОБА_2 до позовної заяви додано виписку з історії хвороби № 11875 від 29 травня 2019 року, відповідно до якої позивач перебувала на лікуванні КНП «МКЛШНМЖ ім.проф. О.І. Мещанінова» з 19.05.2019 р. по 29.05.2019 р. та було поставлено діагноз: закритий уламковий перелом обох кісток лівої голені зсувом, призначено: кетанов 2 м, системне скелетне витягування, фіксація гіпсовою пов`язкою та нагляд у травматолога за місцем проживання. Згідно змісту дослідницької частини судово-медичної експертизи № 12-14/347-А/19 від 12.07.2019 рокупотерпілій 19.05.2019 р. проведена операція - проведення спиці Киршнера за п`яточну ліву кість.

Відповідно до листів непрацездатності серії АДР № 597763 , АДР № 597301 , АДР № 596971 виданих Міською поліклінікою № 3 м. Харкова ОСОБА_2 у зв`язку з невиробничою травмою перебувала на амбулаторному лікуванні з 02.07.2019 р. по 29.07.2019 р., 30.07.2019 р. по 05.09.2019 р., 06.09.2019 р. по 11.10.2019 р.

Так, судом встановлено, що позивач перебував на лікуванні 109 днів.

Зі змісту наявних в матеріалах справи копії чеків, наданих до позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 документально підтверджені понесені витрати на лікування лише у розмірі 1713 грн. 20 коп. (чек № 166153 від 28.05.2019 р. на суму 911 грн., чек № ВЛ000003300 від 25.05.2019 р. придбання милиць телескопічних, на суму 626 грн., чек № 15357 від 28.05.2019 р. у сумі 8,90 грн., чек № 9399 від 09.10.2019 р. в частині придбання таблеток кетанов у сумі 47,30 грн., чек № 81 від 28.05.2019 р. у сумі 60 грн., чек № 28 від 29.05.2019 р. у сумі 60 грн).

Щодо інших витрат на придбання медичних препаратів, які зазначені в наданих позивачем фіскальних чеках, то суд не може взяти їх до уваги, оскільки позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б підтверджували зв`язок між даними витратами на лікування та тілесними ушкодженнями, які потерпіла отримала внаслідок ДТП. Разом з тим, у ряді чеків відсутні чітке найменування лікарських засобів, що не дає можливості встановити чи були вони придбані позивачем згідно листка призначень.

Водночас, згідно з пунктом 24.2 статті 24 Закону № 1961-IV мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Враховуючи вказані вище норми права, позовні вимоги щодо стягення витрат на лікування підлягають задоволення у повному обсязі. Так, згідно розрахунку: 4173 грн.(мінімальна заробітна плата станом на 19.05.2019 р.)/30днів х 109 днів = 15 161,90 грн., приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідним стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача витрати на лікування ОСОБА_7 у розмірі 7812 грн. 77 коп.

Що стосується відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою непрацездатністю, в розмірі 40 950 грн. суд вважає, що ці позовні вимоги не підлягають задоволенню і зазначає про таке.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною.

Потерпілою ОСОБА_2 , яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є фізичною особою-підприємцем, надані податкові декларації про доходи за 2018 рік та з 01.01.2019 р. по 30.04.2019 р. Оскільки ДТП сталася в 2019 року та ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальною нормою та підлягає застосуванню до даних правовідносин, для обчислення різниці потрібні відомості про дохід, отриманий у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною, тобто за повний рік - 2019 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять таких відомостей, потерпіла під час судового розгляду не виявила бажання надавати додаткові докази, клопотань щодо витребування доказів не заявляла, тому суд позбавлений можливості обчислити таку різницю і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеність.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Так, суд приходячи до висновку щодо визнання обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - добровільне відшкодування завданого збитку, урахував заяву потерпілої про відшкодування обвинуваченим моральної шкоди у розмірі 26 000 грн., матеріальної шкоди у розмірі 3100 грн. та відсутність до обвинуваченого претензій морального, матеріального характеру.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, офіційно працює менеджером по збуту в ТОВ «Момот-Бетон», неодружений, на диспансерному (профілактичному) обліку у КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «ХМПНД №3» не звертався.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжким, форму вини і характер вчиненого діяння, тяжкість наслідків для потерпілої сторони, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомості про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді обмеження волі, в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням у вироку прийнятого рішення.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" при постановленні вироку суди мають обговорювати питання про застосування поряд основним покаранням відповідного додаткового, оскільки додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами судом враховано те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія та вчинив правопорушення проти безпеки руху. Доказів на підтвердження того, що позбавлення прав керувати транспортними засобами впливає на заробітки обвинуваченого суду представлено не було.

З урахуванням вище перелічених обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбуття основного покарання з випробуванням, що повною мірою відповідатиме скоєному, є достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нового злочину.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не обиралась.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання, у виді 1 (одного) року обмеження волі з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з її лікуванням в сумі 7 812 грн. 77 коп., в решті вимог - відмовити.

Речовий доказ - транспортний засіб «Daewoo-Lanos», р.н. НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили, вважати повернутим останньому.

Речовий доказ - СД диск з частковим відображенням механізму дорожньо-транспортної пригоди, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру судові витрати за проведення комплексної експертизи відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи №7/756/757/13/209 КПСЕ-19 від 29.08.2019 року, судової автотехнічної експертизи технічного стану траснпортного засобу №7/542СЕ-19 від 09.08.2019 року в сумі 8164,52 грн. у кримінальному проваджені № 12019220000000676 (код доходів 24060300, отримувач платежу: УК в Слобідському районі м.Харкова, п/р 31116115020005 , код отримувача 37999680, МФО 899998).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С. Бокаріуса судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №16595 від 28.08.2019 року в сумі 4710,00 грн. у кримінальному проваджені № 12019220000000676.

Підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , до набрання вироком суду законної сили - немає.

Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_2 від цивільного позову в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та закрити провадження у справі в цій частині цивільного позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Мартинова