Ухвала суду № 89733574, 05.06.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 621/936/20

Провадження № 1-кп/645/616/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

суддів - Бондарєвої І.В., Ульяніч І.В.,

секретар судового засідання - Романюк А.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Юр`єва І.Д.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілих - адвоката Шапошнікова І.Є.,

захисника обвинуваченого - адвоката Тарасенко Г.О,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220300000838 від 20 вересня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити дане кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначаючи, що підстав для повернення обвинувального акут не має, оскільки обвинувачений акт в повній мірі відповідає положенням ст.291 КПК України, справа підсудна даному суду.

Учасники судового провадження вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Судова колегія, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Ухвалою судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 10.04.2020 року задоволено подання голови Зміївського районного суду Харківської області та кримінальне провадження № 12019220300000838 за обвинуваченим ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч.2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5,13 ч.2 ст. 115 КК України направлено до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020 року визначено головуючого суддю - Горпинич О.В., склад колегії суддів - Бондарєва І.В., Ульяніч І.В.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Дане кримінальне провадження підсудне Фрунзенському районному суду м. Харкова.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак судова колегія приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилався на те, що на даний час існують ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на даний час є ризики для продовження строку дії такого запобіжного заходу, а саме: передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України обумовлений тяжкістю вчинений ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, за які передбачені покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років. Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що в рамках розслідування кримінального провадження допитано свідків та потерпілих, у зв`язку з чим наявний ризик незаконного впливу на останніх у цьому кримінальному провадженні, адже обвинуваченому відомі особи потерпілих та свідків, місце їх проживання, коло спілкування, близькі родичи, що дає йому можливість фізично та психічно впивати на них та примусити змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності. Також судовим експертами проведено ряд судових експертиз, на яких обвинувачений може незаконно впливати. Крім того, за заявою потерпілого ОСОБА_1 обвинувачений продовжував погрожувати фізичною розправою йому та членам його сім`ї. Тобто вказані факти підтверджують ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 може вчинити інший злочин, оскільки характер, спосіб та тяжкість вчинених злочинів, що характеризується як злочин проти життя і здоров`я особи, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити інший злочин проти життя і здоров`я особи, у тому числі відносно потерпілих, оскільки вчинені злочини обвинувачений не довів до кінця. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Тарасенко Г.О. просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на альтернативний - домашній арешт, з можливістю перебування ОСОБА_4 у лікарні. В обґрунтування клопотання вказувала, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення 29.09.2019 року, а запобіжний захід щодо нього було обрано тільки 22.03.2020 року. Крім того, ОСОБА_4 на стадії досудового слідства і під час зупинення досудового розслідування не переховувався, з`являвся для проведення слідчих дій вчасно, не намагався впливати на учасників процесу, з`являвся на першу вимогу до слідчого, позитивно характеризується, має на своєму утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5 , 2011 року народження. Сторона обвинувачення у своїх клопотаннях про обрання та продовження запобіжного заходу не надала суду жодних доказів того, що обвинувачений намагався впливати на свідків чи потерпілих, погрожував їм, намагався переховуватись від суду або вчинити інший злочин. Знаходячись у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор», обвинувачений відчуває біль від травми, яку отримав. Крім того, отримати кваліфіковану допомогу не має можливості. Відповідно до характеристики ОСОБА_4 був завжди спокійною та врівноваженою людиною, любив свою дружину та доньку, з повагою відносився до батьків та користувався авторитетом односельців. Підтвердженням вищевказаного є клопотання про особисту поруку, де 180 односельців підтримали це клопотання.

Прокурор проти заявленого клопотання захисника адвоката Тарасенко Г.О. заперечував.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник - адвокат Шапошніков І.Є. при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою повністю підтримали прокурора, при цьому потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що дійсно він боїться за своє життя та життя своїх родичів, проти задоволення клопотання захисника адвоката Тарасенко Г.О. потерпілі та представник категорично заперечували.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відносно обвинуваченого продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 10 червня 2020 року.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини.

Статтею 29 Конституції України визначено, що за вмотивованим рішенням суду і на підставах та у порядку, встановлених законом, особа може триматись під вартою.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також приймає до уваги тяжкість інкримінованого йому злочину.

Щодо існування у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, доведеним стороною обвинувачення існування таких ризиків, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, а саме: ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів; ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, адже обвинуваченому відомі потерпілі та свідки, місце їх проживання, коло спілкування, близькі родичі, що дає йому можливість фізично чи психічно впливати на них та примусити змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому останній обвинувачується.

З огляду на викладене, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, судова колегія приходить до висновку, що в підготовчому судовому засіданні доведена необхідність продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - тобто в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), умисному пошкодженні та знищені чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, та закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, що свідчить про наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільств, оскільки зазначені злочини відносяться до категорії злочинів проти життя та здоров`я особи, що відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.

Внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків. Обвинувачений може впливати на потерпілих, свідків, оскільки обвинуваченому відомі потерпілі та свідки, місце їх проживання та існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, колегією суддів вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, однак з урахуванням встановлених судом обставин та обставин вчинення кримінального правопорушення, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи захисника обвинуваченого щодо стану здоров`я останнього таких висновків не спростовують та не впливають на обставини, за яких відносно обвинуваченого на даному етапі не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За змістом наявних у матеріалах кримінального провадження довідок з лікарні обвинувачений знаходиться у задовільному стані, судовій колегії не надано медичної документації про те, що стан здоров`я обвинуваченого є тяжким та таким, що перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом Тарасенко Г.О. надана виписка із медичної карти стаціонарного хворого №9.2772 травматологічного відділення на ім`я ОСОБА_4 , згідно якої вбачається повний діагноз останнього: вогнепальний, ускладнений (пошкодження судинно-нервового пучка) багатоуламковий перелом в-с/3 лівої плечової кістки 5 місячної давнини, без ознак консолідації. Стан після оперативних лікувань. Післятравматична нейропатія лівого променевого, ліктьового, серединного нервів. Глибокий парез руки. Згідно цієї виписки встановлені наступні лікувальні і трудові рекомендації: у тому числі нагляд травматолога, невролога, повторна консультація травматолога ОКЛ через 6 тижнів; рекомендована електростимуляція через 4 тижні; розробка рухів у суглобах лівої в/кінцівки, ЛФК, ФТЛ.

В судовому засіданні від 14.04.2020 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом Шинкарьовим С.А. повідомлялося, що ОСОБА_4 знаходився на лікуванні в Харківської обласної клінічної лікарні в період часу з 17.02.2020 по 03.03.2020 року з діагнозом: вогнепальне сковзне поранення верхньої третини лівого плеча з ускладненим багатоуламковим переломом середньої та верхньої третини лівої плечової кістки за заміщенням уламків, з пошкодженням судинно-нервового пучка. Стан після операційного втручання, ревізії рани плеча, протезування плечової артерії аутовеною, пластики плечової вени, фасціотомія лівого передпліччя, дренування (20.09.19), через кістковий остеосинтез лівої плечової кістки апаратом зовнішньої фіксації та стержньовій основі (21.09.2019 р.), післятравматична нейропатія лівого променевого, ліктьового, серединного нервів. Приймав, сильнодіючі препарати, а також ОСОБА_4 було рекомендовано нагляд психіатра на період лікування та направлено до психіатричної лікарні ХОПЛ № 1 «Стрелечьє». Крім того, згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 16.01.2020 року, ОСОБА_4 є інвалідом другої групи інвалідності з 14.01.2020 року. ОСОБА_4 згідно довідки № 34463, виданої УНДІ протезування та відновлення працездатності потребує подальшого лікування, обстеження та виготовлення ортезу.

Судовою колегію 14.04.2020 року на адресу завідувача медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях направлено запит з метою проведення медичного обстеження ОСОБА_4 та надання відповідного лікування. Про результати обстеження та призначеного лікування Фрунзенський районний суд просив повідомити в строки до 20.05.2020 року. Проте, станом на 05.06.2020 року, жодної відповіді від медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях до суду не надходило.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я осіб, позбавлених волі.

Держава має забезпечити належний захист здоров`я ув`язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення від 18.12.2008 року по справі «Ухань проти України», заява №30628/02).

Положеннями ст. 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення» встановлено, що адміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист.

Відповідно до п.2.3 «Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення порушення прав обвинуваченого ОСОБА_4 на отримання необхідної та достатньої медичної допомоги, суд прийшов до висновку, що необхідно зобов`язання уповноважених осіб медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях забезпечити проведення повного медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 для встановлення наявних у нього захворювань, а також надання обвинуваченому необхідної медичної допомоги.

У випадку неможливості лікарями медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях самостійно встановити діагноз, у відповідності до п. 2.3 вищевказаного Порядку, начальнику медичної частини подати запит до керівництва слідчого ізолятора щодо направлення ОСОБА_4 на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я, у тому числі здійснити огляд лікарями травматолога та невролога.

Керуючись ст.ст. 177,183, 314-316, 369, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и л а:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 червня 2020 року на 12 годину 30 хвилин в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох суддів.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілих та їх представника, свідків.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Тарасенко Г.О. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на альтернативний не пов`язаний із тримання під вартою- відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 02 серпня 2020 року, включно.

Зобов`язати завідувача медичної частини №27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях забезпечити належне медичне обстеження та лікування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі необхідності провести обстеження та лікування поза межами установи, із залученням спеціалістів медичних закладів чи закладів охорони здоров`я відповідно до вимог Закону України «Про попереднє ув`язнення» та Правил взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам взятим під варту, затверджених Наказом МЮ України МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012 року з урахуванням стандартів та норм медичної допомоги у сфері охорони здоров`я, клінічними протоколами надання медичної допомоги, організувавши обвинуваченому огляд лікарів травматолога та невролога.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома. Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 09.06.2020 року о 12-00 годині.

Головуючий суддя - О.В. Горпинич

Судді - І.В. Бондарєва

І.В. Ульяніч