Постанова № 89731452, 09.06.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4461/20

Провадження № 3/643/1431/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.03.2020 року о 17:00 год., керуючи транспортним засобом «ГАЗ 2705 14 ЗНГ», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Ак. Павлова, 160 в м. Харкові, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на автомобіль ЗАЗ «ДЕУ Сенс», державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Крім того, ОСОБА_1 11.03.2020 року о 17:00 год. керував автомобілем «ГАЗ 2705 14 ЗНГ», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Ак. Павлова, 160 в м. Харкові, став учасником ДТП та мав ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» (далі за текстом – «Драгер») в присутності двох свідків, результат 2,80 проміле.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 13.04.2020 року, матеріали справи про адміністративне правопорушення № 643/406/20, провадження № 3/643/4463/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 643/4461/20, провадження № 3/643/1431/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - об`єднано в одне провадження.

Від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові заперечення та пояснення по справі, в яких він посилався на численні, за його думкою, порушення законодавства України під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Зокрема, зазначив, що в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння зазначено двох свідків, які не підписали примірник акту огляду ОСОБА_1 . В матеріалах судової справи ОСОБА_1 ознайомився із зовсім іншим примірником акту огляду, який був підписаний свідками. За таких обставин ОСОБА_1 вважає акт огляду на стан сп`яніння від 11.03.2020 року незаконним і таким, що не можна визнати доказом по справі. Крім того, у його випадку застосовано алкотестер Alcotest «Drager 6820». Найменування вказаного приладу, а саме написання, відрізняються в різних документах. Також ОСОБА_1 зазначив, що спеціальний технічний засіб «Alcotest 6820» не був дозволений у встановленому Законом порядку. Відповідно, огляд, проведений з використанням приладу, який не входить до «Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», затверджених наказом МВС від 01.03.2010 за № 33, є незаконним, а докази, отримані за його допомогою - недопустимими. Крім того, під час огляду ОСОБА_1 йому не було надано доказів застосування запакованого оригінального мундштуку. Працівниками поліції надано до суду відеозапис події, зроблений за допомоги нагрудної камери поліцейського. Відеозапис складається з 18 частин, з яких вбачається, що мали місце перерви у здійсненні відеозапису та має місце накладання відеозаписів одне на одне в часі. Відеозапис з нагрудної відеокамери не є належним доказом у справі, оскільки не має електронного цифрового підпису. 11.03.2020 року о 17:35 год працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 276255, згідно якого ОСОБА_1 звинувачено в порушенні п. 13.1 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП. Під час підписання протоколу ОСОБА_1 повідомив поліцію, що він не згоден із звинуваченням. Це вбачається і зі змісту відеозапису. В обох протоколах (протокол серії ДПР18 № 276254 та протокол серії ДПР18 № 276255 від 11.03.2020) відсутня інформація щодо наявності відеозаписів фіксації обставин розгляду адміністративної справи, що суперечить підпункту 4 пункту 1 розділу IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі». Тільки в суді ОСОБА_1 довідався про те, що працівниками поліції здійснювався відеозапис обставин розгляду адміністративної справи. Походження відеозапису викликає у нього сумніви, оскільки про його наявність не зазначено в протоколах. Також на схемі не зазначено жодної обставини, на які він посилався під час спілкування із працівниками поліції. На відеозапису чути, що ОСОБА_1 наполягав на наступних обставинах ДТП. ОСОБА_1 їхав у другій полосі руху в напрямку селища Ліпци, оскільки в першій полосі, біля бордюру, був припаркований кросовер темного кольору. Автомобіль ЗАЗ DAEWOO SENS виїжджав через провулок від автостанції, що знаходиться навпроти будинку 160 по вул. Ак. Павлова, не розрахував швидкість його та свого автомобілів, що і стало причиною зіткнення автомобілів.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явися. Захисник ОСОБА_1 адвокат Озерний К-В.О. в судовому засіданні просив закрити справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу вказаних правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що здійснював маневр об`їзду припаркованого автомобіля, в зв`язку з чим автомобіль під його керуванням перестроївся ліворуч. В цей момент він побачив, як автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який рухався ліворуч відносно нього в попутному напрямку, різко змінив напрямок руху, здійснюючи маневр повороту праворуч, після чого зупинився на узбіччі, при цьому ударив його автомобіль в районі лівого переднього крила. В момент ДТП автомобіль під його керуванням вже закінчив маневр перестроювання та рухався прямолінійно в середньому ряду, оскільки в крайньому правому ряду був припаркований автомобіль.

Свідок ОСОБА_3 надав суду пояснення, згідно яких він на запрошення працівників поліції був свідком огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. У особи, яка проходила огляд, були явні ознаки алкогольного сп`яніння – сильний запах алкоголю, порушення координації рухів. Він впевнений, що сильний запах алкоголю відчувався саме від ОСОБА_1 . Також він особисто спостерігав, як ОСОБА_1 хитало. Його письмові пояснення заповнив працівник поліції, а він їх підписав. Перед оглядом їм показали документи на підтвердження того, що прилад «Драгер» пройшов повірку, звірили цифри. Номерні знаки в технічній документації і на приладі «Драгер» співпадали. Дістали мундштук в целофані та показали, що він запечатаний. Першим зробили забір повітря – результат був нуль. Потім провели огляд ОСОБА_1 - результат огляду склав 2,8 проміле.

Після пред`явлення судом ОСОБА_3 для огляду матеріалів справи, вказаний свідок підтвердив, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду підписані ним особисто, у вказаних документах все зазначено правильно. Також свідок підтвердив, що особисто підписав письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких працює поліцейським в Управлінні патрульної поліції в Харківській області. 11.03.2020 року вони отримали повідомлення про вказане вище ДТП. Під час спілкування з водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. Він особисто спілкувався з ОСОБА_1 та особисто чув від нього запах алкоголю та спостерігав інші ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився. Оскільки у їх екіпажу був відсутній прилад «Драгер», для огляду було залучено поліцейських іншого екіпажу. ОСОБА_1 перед оглядом роз`яснили ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 було надано можливість обрати один з декількох мундштуків. На початку огляду було здійснено контрольний забір повітря, який показав відсутність алкоголю. В процесі огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6820» було отримано результат 2,80 проміле. При цьому прилад «Драгер» тримав в руці не він, а інший працівник поліції, особу якого він не пам`ятає. Огляд ОСОБА_1 проводився в його присутності. Він зафіксував результат огляду, і тому його дані відображені в корінці (результаті) огляду. Також він склав протокол про адміністративне правопорушення. Він зазначив своє прізвище в корінці (результаті) огляду, так як він складав протокол про адміністративне правопорушення. Також він складав схему місця ДТП. У вказаній схемі була зроблена прив`язка до краю будівлі кінотеатру «Познань», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 160. Чому примірник акту огляду на стан сп`яніння, наданий ОСОБА_1 , не містить підпису свідків, він не пам`ятає.

Після пред`явлення судом ОСОБА_4 для огляду матеріалів справи, вказаний свідок підтвердив, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан алкогольного сп`янінні з використанням спеціальних технічних засобів, складав особисто він, а також що він підтверджує правильність інформації, відображеної у вказаних документах.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала пояснення, згідно яких працює поліцейським в управлінні патрульної поліції в Харківській області. 11.03.2020 року вони отримали повідомлення про вказане вище ДТП. Прибувши на місце ДТП, у водія ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився. Коли привезли прилад «Драгер», вона була присутня під час проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. В подальшому вона зі слів свідків огляду оформила письмові пояснення, які останні підписали. Також вона склала протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Чому вказаний протокол був складений саме щодо ОСОБА_1 , вона зараз пояснити не може.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Під час оцінки доводів та аргументів учасників судового процесу суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 276255 від 11.03.2020 року; схемою місця ДТП від 11.03.2020 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які були надані працівникам поліції; особистими поясненнями ОСОБА_2 , наданими суду; даними відеозапису події ДТП, який був наданий суду ОСОБА_2 та відтворений в судовому засіданні.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 11.03.2020 року о 17:00 год. та полягало у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 276254 від 11.03.2020 року, складеного працівником поліції ОСОБА_6 , згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; результатом тестування ОСОБА_1 на алкоголь за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», згідно якого результат становить 2,80 проміле; даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ; особистими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , наданими суду; даними відеозапису з камер працівників поліції, який був долучений до матеріалів справи та відтворений в судовому засіданні.

При цьому суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів підписані ОСОБА_1 без зауважень. В протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» міститься запис «пив».

Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 11.03.2020 року о 17-00 год. вимог п. 2.9 «а» ПДР України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи доводи і аргументи ОСОБА_1 та його захисника Озерного К-В.О., які вони висловлювали в обґрунтування заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції, суд керується таким.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду у справі № 459/1801/17 від 24.12.2019 року, у справі № 537/1214/17 від 28.11.2018 року, наявність технічних описок, зокрема в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, сама по собі не свідчить про відсутність протиправного діяння.

Також суд враховує, що достовірність даних, зафіксованих в документах, які містяться в матеріалах справи, підтверджується показаннями не тільки працівників поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були отримані судом за процедурою допиту свідків, тобто з попередженням вказаних осіб про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а й показаннями свідка ОСОБА_3 , який був допитаний судом, та даними відеозапису. Показання свідків, матеріали справи та дані відеозапису узгоджуються між собою та не суперечать один одному.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 та його захисником не надано суду будь-яких доказів, крім письмових пояснень ОСОБА_1 , які спростовують докази, зібрані працівниками поліції. Так, правова позиція ОСОБА_1 та його захисника фактично зводиться до заперечення допустимості доказів, наданих працівниками поліції.

Оцінюючи доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що працівники поліції безпідставно надали перевагу показанням потерпілого ОСОБА_2 та склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , суд керується таким.

Крім показань ОСОБА_2 , які були надані суду, а також його письмових пояснень, вина ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв`язку з виникненням події ДТП, підтверджується також відеозаписом з реєстратора, який був наданий потерпілим та досліджений в судовому засіданні.

Також, як вбачається з відеозапису з камер працівників поліції, який надійшов до суду разом з матеріалами справи, ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення пояснював, що не помітив факт зіткнення.

Суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення. Виходячи з положень законодавства України, працівник патрульної поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо тієї або іншої особи, реалізує дискреційні повноваження, на власний розсуд визначаючи особу, яка на його думку порушила правила дорожнього руху України. Вирішення питання щодо наявності в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, складу адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст. 124 КУпАП, відноситься до виключної компетенції суду.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи захисника щодо упередженості працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відсутності підстав для складення протоколу щодо вказаної особи.

Оцінюючи доводи захисника і Далудіна М ОСОБА_8 щодо недопустимості використання в якості доказу відеозапису з відеореєстратора, наданого потерпілим, з мотивів відсутності оригінального носія, на якому зафіксований запис, суд керується таким.

Суд оцінює докази в їх сукупності та взаємозв`язку. Дані відеозапису, надані потерпілим, узгоджуються з його письмовими поясненнями щодо механізму виникнення ДТП, які надавались працівникам поліції, а також усними поясненнями, які надавались суду. Згідно даних відеозапису, наданого працівниками поліції, ОСОБА_1 після ДТП зазначав, що взагалі не помітив факт зіткнення автомобілів.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозапису.

Оцінюючи доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що автомобіль під керування ОСОБА_2 перед ДТП здійснював маневр перестроювання в ліву смугу руху, суд керується таким.

Вказана обставина була визнана ОСОБА_2 в ході його допиту в суді. Разом з тим, як вбачається з даних відеозапису та пояснень ОСОБА_2 , автомобіль під керуванням ОСОБА_1 здійснив маневр перестроювання праворуч безпосередньо перед автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , який в цей момент закінчив маневр перестроювання ліворуч з метою об`їзду припаркованого автомобіля.

За таких обставин суд вважає доведеним факт порушення водієм ОСОБА_1 технічних вимог правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 не складався, у суду відсутні підстави в рамках розгляду даної справи вирішувати питання про відповідність дій ОСОБА_2 технічним вимогам правил дорожнього руху та його винуватість у виникненні ДТП.

Оцінюючи доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що в схемі місця ДТП працівником поліції не зазначено адресу будівлі, відносно якої вимірювалась відстань до автомобілів, суд керується таким. В схемі місця ДТП зазначена наступна адреса: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 160. Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких він складав схему місця ДТП та у вказаній схемі була зроблена прив`язка до краю будівлі кінотеатру «Познань», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 160.

Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи було встановлено місце вчинення ДТП.

Доводи письмових пояснень ОСОБА_1 відносно того, що в органах поліції працює особа на ім`я ОСОБА_9 , в зв`язку з чим потерпілий може бути його родичом, суд відхиляє, оскільки доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Крім того, вказана обставина, навіть якщо вона і має місце, сама по собі не свідчить про недопустимість доказів, наданих працівниками поліції.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, має більший порядковий номер (276255), проте був складений раніше, а саме о 17:35 год., ніж протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, який має менший порядковий номер (276254), проте складений пізніше, а саме о 17:50 год., судом не можуть бути визнані такими, що свідчать про фальсифікацію працівниками поліції вказаних документів, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказані протоколи оформлялись різними працівниками поліції та містять всі необхідні реквізити. В ході судового розгляду даної справи працівники поліції, будучи допитаними в якості свідків, підтвердили факт складення ними вказаних протоколів та достовірність інформації, зафіксованої в них. ОСОБА_3 , допитаний судом в якості свідка, також підтвердив достовірність його підпису в протоколі та правильність зафіксованої в ньому інформації.

Оцінюючи доводи захисника і ОСОБА_1 щодо невстановлення особи працівника поліції, який безпосередньо тримав в руках прилад «Драгер» під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд керується таким.

Факт проходження ОСОБА_1 вказаного огляду та його результати підтверджуються не тільки письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а й показаннями свідків, які зазначили, що були безпосередніми очевидцями вказаного огляду, та даними відеозапису.

Та обставина, що працівник поліції ОСОБА_4 , який підписав результати тестування на алкоголь та склав протокол про адміністративне правопорушення, не тримав особисто в руках прилад «Драгер», не впливає на висновки суду щодо доведеності перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, оскільки, як зазначив в своїх показаннях ОСОБА_4 , огляд ОСОБА_1 проводився в його присутності, та перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю досліджених судом доказів. Чинне законодавство України не містить імперативних вимог відносно того, щоб всі дії, пов`язані з проходженням особою огляду на стан алкогольного сп`яніння, та всі матеріали, що складаються у зв`язку з таким оглядом, оформлював один і той же працівник поліції зі складу відповідного екіпажу.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що працівник поліції, який безпосередньо тримав в руках прилад «Драгер», залишив місце огляду до закінчення оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, не можуть свідчити про недопустимість отриманих доказів, оскільки, як зазначено вище, працівники поліції, які оформлювали матеріали про адміністративне правопорушення, були особисто присутні під час процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи доводи захисника і ОСОБА_1 щодо відмінностей в написанні найменування приладу «Drager», зокрема відмінностей в написанні третьої букви, яка полягає в наявності або відсутності двох крапок над буквою «а», а також відносно того, вказаний технічний засіб не було дозволено у встановленому Законом порядку, суд керується таким.

Управлінням патрульної поліції в Харківській області на запит суду надано Сервісну гарантійну книжку на прилад «Drager Alcotest 6820», який використовувався під час огляду ОСОБА_1 , Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на вказаний прилад, Сервісну гарантійну книжку на портативний мобільний термопринтер, Свідоцтво про державну реєстрацію газоаналізатора «Drager Alcotest», видане Державною службою України з лікарських засобів, Сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, а також витяг з Журналу обліку, видачі, повернення приладів вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, що видихається, за 11.03.2020 року, в якому містяться дані щодо серійних номерів приладу, які видавались працівникам патрульної поліції 11.03.2020 року.

З урахуванням вказаних доказів, суд не може визнати обґрунтованими доводи захисника щодо недопустимості використання в якості доказів результатів огляду на вказаний вище прилад з мотивів розбіжностей в написанні його найменування в різних джерелах, а також з мотивів того, що вказаний технічний засіб не було дозволено у встановленому Законом порядку.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що не встановлено оригінальність мундштука, які використовувались під час огляду ОСОБА_1 , суд відхиляє з наступних підстав. Мундштук є одноразовою частиною приладу «Драгер», яку приєднують до приладу та через яку особа, яка проходить огляд, подає пробу повітря, що видихає. Таким чином, мундштук не містить в собі будь-яких мікросхем, програмного забезпечення тощо, які можуть впливати на результати огляду на стан алкогольного сп`яніння. Як вбачається з показань свідків, а також даних відеозапису, перед оглядом ОСОБА_1 через відповідний мундштук був здійснений контрольний забір проби повітря, результат показав нуль проміле. За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння пов`язаний із некоректною роботою мундштука та спотворений внаслідок несправності останнього.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що працівник поліції взяв розпечатаний мундштук, судом відхиляються, оскільки спростовуються показаннями свідків. Крім того, як вбачається з даних відеозапису, працівник поліції пропонував ОСОБА_1 самостійно обрати мундштук, проте ОСОБА_1 від вказаної пропозиції відмовився.

Оцінюючи доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який був наданий ОСОБА_1 , не містить підпису свідків, суд керується таким.

Дійсно, захисником надано суду примірник акту огляду, в якому відсутні підписи свідків. Разом з тим примірник акту огляду, який надійшов до суду разом з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, містить підписи всіх свідків. ОСОБА_3 , допитаний судом за процедурою допиту свідка, підтвердив факт підписання ним вказаного акту та достовірність даних, зафіксованих у вказаному документі. Свідок ОСОБА_4 після пред`явлення йому судом для огляду вказаного акту, який містився в матеріалах справи, підтвердив, що зазначений акт складав особисто він, а також що він підтверджує правильність інформації, відображеної у вказаному документі.

Враховуючи наведене, відсутність підпису свідків в примірнику акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який був наданий ОСОБА_1 , суд не може визнати обставиною, яка свідчить про недоведеність його вини у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення.

Оцінюючи доводи захисника і Далудіна М ОСОБА_8 щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, суд керується таким.

В обґрунтування доводів захисник посилався на те, що згідно даних відеозапису працівник поліції дійшов висновку щодо наявності запаху алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , пройшовши поблизу значної кількості осіб, серед яких був і ОСОБА_1 . Згідно доводів захисника, за таких обставин працівник поліції був позбавлений можливості достовірно визначити, що вказаний запах відчувався саме від ОСОБА_1 .

Між тим про те, що запах алкоголю з порожнини рота відчувався саме від ОСОБА_1 , показали свідки ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Також свідок ОСОБА_3 , який не є працівником поліції, надав суду пояснення, згідно яких ОСОБА_1 хитало та в останнього спостерігалось порушення координації рухів. Крім того, дані щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння зафіксовані і в протоколі про адміністративне правопорушення.

З даних відеозапису вбачається, що наявність запаху алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 було в тому числі встановлено працівником поліції під час особистого спілкування з ОСОБА_1 , який стояв навпроти нього. В подальшому, згідно відеозапису, працівник поліції зазначив, що ОСОБА_1 на нього дихнув (папка «2094», «файл «20200311195357000572»).

Враховуючи наведене, суд відхиляє вказані вище доводи захисника.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що відеозапис наданий працівниками поліції не у безперервному вигляді, а у вигляді певної кількості окремих файлів, та на відеозапису зафіксовані на всі обставини оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, не можуть, на переконання суду, свідчити про недопустимість відеозапису як доказу з наступних підстав.

Суд оцінює докази в їх сукупності та взаємозв`язку. Дані відеозапису, надані працівниками поліції, узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. На відеозапису зафіксована процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду. Та обставина, що на відеозапису зафіксовані не всі дії працівників поліції щодо оформлення документів, які надані суду, а також та обставина, що відеозапис наданий суду у вигляді певної сукупності окремих файлів, сама по собі не може свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозапису, наданому працівниками поліції.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що на відеозапису не завжди зафіксовані свідки під час оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення, не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими, з наступних підстав.

Згідно даних відеозапису, перед початком огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівник поліції звернув увагу свідків на початок вказаної процедури та запросив їх підійти ближче, що останні і зробили (папка «0219», файл «20200311195924000593»). Також на відеозаписах зафіксовано, як в подальшому свідки підписували документи, складені працівниками поліції. Крім того, свідок ОСОБА_3 після пред`явлення йому для огляду матеріалів справи підтвердив, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду підписані ним особисто, у вказаних документах все зазначено правильно. Також свідок підтвердив, що особисто підписав письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, суд відхиляє вказані вище доводи захисника.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що письмові пояснення свідків оформлювались не ними особисто, а працівником поліції, а свідки тільки підписали вказані документи, судом не можуть бути визнані підставою для визнання відповідних доказів недопустимими з наступних підстав. Чинне законодавство України не встановлює вимогу щодо обов`язкового заповнення свідками особисто відповідних документів, зокрема особистого викладення відповідних пояснень. З пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вбачається, що письмові пояснення оформила ОСОБА_5 , проте свідки огляду особисто ознайомились із змістом вказаних пояснень, зазначили, що останні з їх слів записані вірно, ними прочитані, і поставили свій підпис. За таких обставин суд відхиляє вказані аргументи захисника.

Оцінюючи доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що напис в протоколі «пив» виконаний ОСОБА_1 під тиском працівників поліції, суд керується таким. На відеозапису зафіксований факт виконання ОСОБА_1 вказаного запису. Будь-якого фізичного насильства або погроз працівники поліції при цьому до нього не застосовували. Пропозицію працівника поліції, адресовану ОСОБА_1 , чесно як чоловіку зазначити, вживав він алкогольні напої або ні, суд не може визнати психологічним тиском або насильством.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що на відеозапису не зафіксовано процедуру встановлення особи свідків, судом відхиляються з наступних підстав. Будь-яких даних відносно того, що в документи, які оформлювались працівниками поліції, внесені недостовірні дані щодо осіб свідків, суду не надано. Крім того, суд враховує, що особу свідка ОСОБА_3 додатково було встановлено судом перед допитом останнього в судовому засіданні.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що за відсутності електронного цифрового підпису відеозапис як електронний доказ є недопустимим доказом, судом не можуть бути визнані такими, що свідчать про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки КУпАП не містить вимог щодо обов`язкового скріплення відеозапису як доказу в справі про адміністративне правопорушення, електронним цифровим підписом. Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а не лише даними відеозапису.

Посилання ОСОБА_1 на висновки щодо застосування норм права, викладені Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/43/19, згідно яких відсутність електронного цифрового підпису унеможливлює використання електронного доказу, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у відповідній ухвали Великою палатою Верховного Суду зроблений висновок з іншого питання, а саме питання щодо можливості прийняття до розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду засобами електронного зв`язку без її скріплення електронним цифровим підписом.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника відносно того, що в протоколах про адміністративне правопорушення в якості додатків не зазначений відеозапис, не можуть бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки диск із відеозаписом зазначений в описі матеріалів справи, який виконаний працівником патрульної поліції. Крім того, суд враховує, що захисником та ОСОБА_1 не заперечувалась достовірність інформації, яка зафіксована на відеозаписах.

Доводи захисника і ОСОБА_1 щодо незабезпечення працівниками поліції Далудіна М.М. правом на правову допомогу, судом не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов`язкової участі захисника під час огляду особи на стан алкогольного сп`яніння. Як вбачається з даних відеозапису, ОСОБА_1 не зазначав на необхідності в правовій допомозі адвоката під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Крім того, право ОСОБА_1 на правову допомогу захисника реалізовано під час судового розгляду справи.

Доводи захисника і ОСОБА_1 відносно того, що ОСОБА_1 заперечував перебування в стані алкогольного сп`яніння, а працівники поліції не забезпечили направлення його для огляду до закладу охорони здоров`я, судом відхиляються, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду підписані ОСОБА_1 без зауважень, а в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ним виконано напис «пив».

Враховуючи наведене вище, суд відхиляє доводи і аргументи ОСОБА_1 та його захисника.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суд накладає на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420,40 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 130, 284 КУПАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA738999980000031119149020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов