Вирок № 89731447, 04.06.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/466/20

Справа № 643/3635/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Букреєвої І.А. , за участю секретаря судового засідання Галік А.Е., прокурора Берестової М.В. , обвинуваченого ОСОБА_1 захисника адвоката Картавих М.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2018220470006659 від 28.11.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого: - 19.02.1997 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 206 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, 22.08.1997 року звільнений від відбування покарання на підставі ст. 7 Закону України «Про амністію» від 26.06.1997 року;

- 26.10.2000 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна, звільнений 06.09.2002 року постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 30.08.2002 року умовно достроково на не відбутий строк 10 місяців;

- 10.06.2004 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 42 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 06.10.2006 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з Олексіївської ВК Харківської області № 25 на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.12.2009 року умовно достроково на невідбутий строк 2 місяці 6 днів;

- 16.12.2015 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України строком на 3 роки, покладені обов`язки, передбачені п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.11.2017 року від відбування покарання звільнений за ст. 1 п. «є» Закону України «Про амністію у 2016 році», зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 будучи судимим за скоєння умисного корисливого злочину, маючи судимість не погашену у встановленому законодавством України порядку, належних в для себе зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став та знов вчинив умисний корисливий злочин, за наступних обставин.

28 листопада 2018, о 02 годин 53 хвилин, ОСОБА_1 та інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходячись на 6-му з половиною поверху гуртожитку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 43-В, побачили, що у коридорі біля дверей кімнат вздовж стіни, навпроти одна одної, розташовані дві полиці з взуттям та поруч з ними вішалку з верхнім одягом, та заздалегідь домовились про спільне таємне викрадення чужого майна. Діючи узгоджено, зі спільним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, розподілили злочинні ролі таким чином, що особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, прослідувала до кухні загального користування , з метою відшукання будь-якого майна, що в подальшому можна буде реалізувати , а ОСОБА_1 , діючи згідно розробленого злочинного плану, виконуючи відведену йому злочинну роль, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та узгоджено, за раптово виниклим спільним злочинним умислом, спрямованим на вчинення злочину з метою спільного незаконного збагачення, скориставшись обставиною, що у коридорі ніхто за його діями не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи діяти саме таким чином, шляхом вільного доступу, таємно викрав з полиць п`ять пар взуття:

- чоловічі шкіряні кросівки чорного кольору, з написом «DANISH DESIGN», належні ОСОБА_2 , вартістю 235,00 грн. згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 21.12.2018 № 4521;

- чоловічі шкіряні кросівки, темно-зеленого кольору, з написом «NIKE», належні ОСОБА_3 , вартістю 780,00 грн. згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 21.12.2018 № 4521;

- чоловічі кросівки з тканини чорного кольору, з написом «NIKE SB», належні ОСОБА_3 , вартістю 277,00 грн. згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 21.12.2018 № 4521;

- чоловічі замшеві кросівки з лаковими вставками чорного кольору з написом «NIKE», належні ОСОБА_3 , вартістю 623,00 грн. згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 21.12.2018 № 452;

- чоловічі кросівки з тканинни чорного кольору з написом «LC WAIKIKI» , належні ОСОБА_3 , вартістю 310,00 грн. згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 21.12.2018 № 452.

В цей час інша особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на кухні загального користування, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на знайдення будь-якого майна, яке можливо подальшому реалізувати, однак нічого більш цінного не знайшов , взяв пательню , яка матеріальної цінності для власника не представляє, та направився до коридору , де знаходився ОСОБА_1 та поклав її у пакет, який тримав ОСОБА_1 , після чого удвох направились до виходу, де особа, матеріали справи стосовно якої виділені в окреме провадження, з вішалки зняв дублянку чорного кольору, яка матеріальної цінності для власника не представляє. Після цього ОСОБА_4 та інша особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, зібравши викрадене майно, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим за власним розсудом, направившись за місцем спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де і зберігали викрадене майно. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 та інша особа, спричинили потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 235,00 грн. та потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1990,00 грн., на загальну суму 2225,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, фактичних обставин справи не оспорював, та надав покази як зазначено вище у вироку суду. У скоєному розкаюється, просив суворо його не карати.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів за інкримінованим обвинуваченому кримінальним правопорушенням , передбаченим ч.2 ст.185 КК України щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_1 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб .

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України , ОСОБА_1 , вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, має місце реєстрації та постійне місце мешкання.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття .

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у скоєному, характер злочину , суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому застосовує до обвинуваченого ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Цивільні позови не заявлені. Процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 858 грн. підлягають стягненню з засудженого на користь держави.

Керуючись ст.ст.349, 368,370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 ( двох) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та призначити іспитовий строк на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави ( код доходів 24060300, п/рахунок 31419544020005. ЄДРПОУ 37999680. МФО 899998. Отримувач УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава ) витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 858 грн.

Речові докази по справі: чоловічі шкіряні кросівки чорного кольору, з написом «DANISH DESIGN», чоловічі шкіряні кросівки, темно-зеленого кольору, з написом «NIKE», чоловічі кросівки з тканини чорного кольору, з написом «NIKE SB» , чоловічі замшеві кросівки з лаковими вставками чорного кольору з написом «NIKE», чоловічі кросівки з тканинни чорного кольору з написом «LC WAIKIKI» , дублянку та потельню , належні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вважати повернутими за належністю.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому негайно після його проголошення.

На вирок суду може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: