Ухвала суду № 89730474, 05.06.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11807/15-ц

Провадження № 6/638/335/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

за участю секретаря Башинської К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про зупинення виконання виконавчого листа у справі за заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначена заява.

Разом з заявою про визнання виконавчого листа такими, що не підлягають виконанню представником заявника подано заяву про зупинення виконання за виконавчими листами. В обґрунтування заяви вказано, що виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню, наразі відбувається кричуще порушення прав боржника, адже звертається стягнення за судовим рішенням, яке ніколи не було прийняте.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про зупинення виконання за виконавчим документом, додані до неї документи, зміст та вимоги заяви, приходить до наступного висновку.

Приписами ч.3 ст. 432 ЦПК України визначено, зокрема, що до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема клопотання, доводи вказаного клопотання про зупинення виконання за виконавчим листом є аналогічні доводам заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та по суті перекликаються із доводами заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, отже вирішуючи дане клопотання, суд зробив би висновки, які стосуються суті розгляду, що на даній стадії є неприпустимим.

Інших доводів, які б вказували на необхідність задоволення клопотання, заявником не наведено.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання про зупинення виконання за виконавчим листом слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 432 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про зупинення виконання виконавчого листа у справі за заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – залишити без задоволення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя: І.В. Семіряд