Ухвала суду № 89729725, 10.06.2020, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 2-889/2012

Провадження 2-в/408/55/20

УХВАЛА

10 червня 2020 року смт.Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді: Булгакової Г.В.

при секретареві: Ришкової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біловодського районного суду Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі №2-889/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, закінченої ухваленням рішення Станично-Луганським районним судом Луганської області 15 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №2-889/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, закінченої ухваленням рішення Станично-Луганським районним судом Луганської області 15 січня 2013 року. Просить суд відновити вказане втрачене судове провадження оскільки це їй необхідно для подальшого отримання дублікату виконавчого листа по справі №2-889/2012 за її позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, незважаючи на те, що своєчасно й належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 490 ЦПК України).

Згідно розпорядження Вищого спеціалізованого суду України від 25.01.2016 №6/0/38-16 «Про зміну територіальної підсудності справ», до територіальної підсудності Біловодського районного суду Луганської області відносяться справи, підсудні Станично-Луганському районному суду Луганської області.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Таким чином, суд має вживати всіх можливих заходів для витребування необхідних документів, матеріалів, допиту свідків тощо, навіть за відсутності відповідних клопотань заявника. Це також випливає з висновків ВССУ у справі № 6-51905св12, де в ухвалі від 12 червня 2013 року зазначено, що для вирішення питання про відновлення провадження суддя повинен був вжити всіх заходів для витребування інших (крім тих, які були подані заявником) необхідних документів, у тому числі витребування документів із справ, які були виділені в окреме провадження.

Перевіркою, проведеною Біловодським районним судом Луганської області було встановлено, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень (повний доступ щодо рішень Станично-Луганського районного суду Луганської області було відкрито), по цивільній справі № 2-889/2012за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, наявний текст рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 15 січня 2013 року. Відповідно до вищевказаного рішення, судом ухвалено стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Валуйське, Станично-Луганського району, Луганської області, ІНН НОМЕР_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісяця по 1/4 частині всіх видів заробітку (прибутку), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.12.2012 р. до досягнення повноліття дитиною.

З копії виконавчого листа № 2-889/2012 вбачається, що його було видано 25 січня 2013 року на виконання вказаного рішення суду.

Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , заявник 03 лютого 2017 року зареєструвала шлюб та змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 »

Повідомленням Станично-Луганського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області №17.27-34/1764 від 04 червня 2019 року підтверджується, що виконавчий лист №2-889/2012 від 25.01.2013 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , щомісячно по 1/4 частини, перебував на виконанні у відділі (ВП №36227036). Зазначене провадження було закінчено 19.11.2013 (п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ “Про виконавче провадження”) у зв`язку із направленням ВД за належністю до іншого підрозділу ДВС, який знаходився у м. Луганську, для виконання. Перевіркою АСВП встановлено, що станом на теперішній час виконавчий лист не перебуває на виконанні у жодному відділі державної виконавчої служби по України. На підтвердження викладеного надав витяг з ВП-спецпідрозділ.

Згідно довідки керівника апарату Біловодського районного суду від 18 березня 2020 року №1/235/2020 в архіві Біловодського районного суду Луганської області відсутня цивільна справа Станично-Луганського районного суду Луганської області №2-889/2012.

Частина 1 статті 494 ЦПК України передбачає, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відновлення втраченого провадження необхідно для подальшого отримання дублікату виконавчого листа по даній справі.

За таких обставин, суд вважає можливим відновити втрачене судове провадження в частині рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 15 січня 2013 року по цивільній справі № 2-889/2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. 488-490, 493-494 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження – задовольнити.

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-889/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в частині рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 15 січня 2013 року:

Справа № 2-889/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"15" січня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючої Дьоміної О.П.

при секретарі Савченко К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

18.12.2012 року позивачка звернулась до суду з дійсним позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в обґрунтування якого вказала наступне:

З відповідачем позивачка проживала у цивільному шлюбі з 2009 року. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач при реєстрації сина та видачі свідоцтва про народження зареєстрував його на своє прізвище, чим підтвердив своє батьківство. У жовтні 2010 року їхня родина розпалася, оскільки між ними було відсутнє взаємопоразуміння щодо забезпечення сім`ї, самих відносин між ними, а також у вихованні дитини, тому з жовтня 2010 року проживають окремо. З того часу, як вони разом не проживають, відповідач до 2012 року ухилявся від надання матеріальної допомоги на утримання сина і лише у 2012 році став надавати нерегулярну матеріальну допомогу, що і побудило позивачку звернутись до суду. Згоди про добровільну, регулярну виплату аліментів на утримання дитини між сторонам не досягнуто. На теперішній час відповідач працює, інших стягнень не має, які в нього доходи не знає, але вважає, що він має можливість та зобов`язаний утримувати сина. Спільного господарства не вели, оскільки мешкали з батьками позивачки, у зв`язку з тим що відповідач відмовляється добровільно виплачувати позивачці аліменти на утримання неповнолітнього сина, тому вона звернулася з позовом до суду і просить стягувати з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову та до досягнення повноліття дитиною.

В судове засідання сторони не з`явилися, подали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивачка підтримала заявлені вимоги, відповідач їх визнав та згоден сплачувати аліменти на утримання дитини.

Дослідивши матеріали справи, суд признав позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню, оскільки у відповідності зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 31.05.2010 року видно, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і що сторони дійсно є його батьками.

Довідкою виконкому Валуйської сільської Ради за № 5058 від 14.12.2012 року підтверджується, що дитина мешкає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Стаття 181 ч.3 СК України наголошує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Згідно з ст. 191 ч.1 СК України –аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім того, згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, інвалідом не є, інших утримань за виконавчими листами не має, працює, тому він у стані утримувати матеріально свою дитину, відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб дитини та можливостей батька, суд вважає за необхідне присудити з нього аліменти у розмірі зазначеному позивачкою у позові.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, сторонам ст. 192 СК України, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Керуючись ст. ст. 180-182, 191, 192 Сімейного кодексу України, у відповідності зі ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 367 п.1 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Валуйське, Станично-Луганського району, Луганської області, ІНН НОМЕР_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісяця по 1/4 частині всіх видів заробітку (прибутку), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.12.2012 р. до досягнення повноліття дитиною.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Станично-Луганського районного суду Луганської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча:

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Г.В. Булгакова