Ухвала суду № 89729475, 03.06.2020, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 387/306/20

Провадження № 1-кп/390/264/20

УХВАЛА

"03" червня 2020 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області колегією суддів

у складі: головуючої - судді Бойко І.А.,

суддів - Пасічника Д.І., Терещенко Д.В.,

при секретарі - Шматковій А.І.,

за участю прокурора - Дьолога В.В.,

захисників обвинуваченого - Буряка В.В., Мельник О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019120140000415 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плетений Ташлик, Маловисківського району, Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, до затримання працював електромонтером виробничий підрозділ ЕЧЕ 7, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених п.4, п. 6, ч.2, ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.4, п. 6, ч.2, ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором до суду подано письмове клопотання, в якому він просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на строк 60 днів, яке обґрунтоване тим, що перебуваючи на волі обвинувачений, зважаючи на серйозність висунутого йому обвинувачення, зможе переховуватись від суду з метою ухилення від відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілу, що свідчить про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Потерпіла ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, у суду відсутні відомості про отримання нею судової кореспонденції.

Представник потерпілої - адвокат Вищня-Чижова Г.В. в телефонному режимі повідомила суд про неможливість прибуття в судове засідання, просила перенести підготовче судове засідання для вирішення питання щодо цивільного позову.

Захисник обвинуваченого - адвокат Буряк В.В. висловився можливим провести підготовче судове засідання, заперечив проти задоволення клопотання прокурора та пояснив, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, проте він сам є також потерпілим від цього ж злочину. З обставин справи вбачається, що виникла бійка між двома особами, внаслідок якої ОСОБА_1 отримав численні тілесні ушкодження. За фактом нападу на ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. Захисник звернув увагу, що його підзахисний має постійне місце проживання, позитивно характеризується, на обліку лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню доньку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. З урахуванням даних обставин, вважає можливим змінити запобіжний захід на альтернативний, менш суворий. На підтвердження чого надав відповідні документи, зокрема довідку про склад сім`ї ОСОБА_1 , свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, копію паспорта, а також витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності його батьків, оскільки він може проживати, як за своїм зареєстрованим місцем проживання, так із а місцем проживання своїх батьків.

Захисник обвинуваченого - адвокат Мельник О.В. підтримала позицію захисника Буряка В.В., зазначила, що ризики, зазначені прокурором відсутні, оскільки органами досудового розслідування не відпрацьована версія, на якій наполягає її підзахисний та не встановлено обставин спричинення йому тілесних ушкоджень. Звернула увагу на відомості, що позитивно характеризують ОСОБА_1 за місцем проживання та роботи, тому не можна вважати, що інший запобіжний захід не може бути застосований. Також просила суд врахувати звернення окремих мешканців с.Первомайськ, в яких вони, позитивно характеризують свого сусіда ОСОБА_1 . Просила обрати альтернативний запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання своїх захисників, просив змінити йому запобіжний захід.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 19.08.2019 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, останній раз ухвалою суду від 17.04.2020 року дію запобіжного заходу продовжено до 11.30 год. 15.06.2020 року.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, які є умисними, закінченими та посягають на найвищі соціальні цінності, життя і здоров`я людини, а злочин, передбачений ч.2 ст.194 КК України, вчинений загально небезпечним способом.

Враховуючи обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Злочини, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 , законом віднесені до категорії особливо тяжких та тяжких, за скоєння яких можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Колегія суддів, враховуючи суворість можливого покарання ОСОБА_1 , незважаючи на його характеристику та соціальні зв`язки, визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на більш м`який.

Крім того, судовий розгляд по суті ще не розпочато, свідки і потерпілі судом не допитувались, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України», визначено що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку обвинуваченого таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст.177 КПК України, а також зважаючи на відомості матеріалів обвинувального акту, суд переконаний у необхідності застосування по відношенню до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням його під вартою, на даній стадії судового провадження не забезпечить виконання останнім процесуальних обов`язків та не усуне ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.

Доводи захисників обвинуваченого в частини того, що за обставинами події обвинувачений сам отримав тілесні ушкодження і також має статус потерпілого, суд не бере до уваги, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті після оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів.

З наведеного вище, клопотання захисника адвоката Буряка В.В . , яке він обґрунтовує невідповідністю обраного запобіжного заходу особі обвинуваченого, задоволенню не підлягає, оскільки ним не спростовано наявність вищевказаних ризиків.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, на підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 314, 315 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Буряка В.В. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою з 16.00 год. 03.06.2020 року до 16.00 год. 01.07.2020 року.

Строк дії ухвали визначити до 16.00 год. 01.07.2020 року.

Копію ухвали для відома вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити для виконання начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

Підготовче судове засідання відкласти на 15.00 год. 03.07.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.

Судді Бойко І.А. Терещенко Д.В. Пасічник Д.І.