Ухвала суду № 89726896, 05.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

05 червня 2020 року м. Київ № 640/12064/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи Пенсійного фонду України до Міністерства юстиції України про скасування постанов та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Пенсійний фонд України (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про скасування постанов головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання Міністерство юстиції України винести постанови про закінчення виконавчих проваджень № 61491351, № 61440687, № 61441009, № 61540046 та № 61441151.

Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги стосуються оскарження постанов головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України:

від 12.03.2020 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн. та від 12.03.2020 про розмір мінімальних витрат на суму 132,81 грн. у виконавчому провадженні № 61441009 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом 05.02.2020 у справі № 520/13100/19;

від 18.03.2020 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн. та від 18.03.2020 про розмір мінімальних витрат на суму 132,81 грн. у виконавчому провадженні № 61540046 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом 26.02.2020 у справі № 520/12983/19;

від 12.03.2020 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн. та від 12.03.2020 про розмір мінімальних витрат на суму 132,81 грн. у виконавчому провадженні № 61441151 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом 05.02.2020 у справі № 520/12291/19;

від 16.03.2020 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн. та від 16.03.2020 про розмір мінімальних витрат на суму 132,81 грн. у виконавчому провадженні №61491351 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом 18.02.2020 у справі № 520/12363/19;

від 12.03.2020 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн. та від 12.03.2020 про розмір мінімальних витрат на суму 132,81 грн. у виконавчому провадженні № 61440687 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом 05.02.2020 у справі № 520/10998/19.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За правилами частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналіз наведених правових положень дають підстави для висновку, що спір з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.

У той же час, спірним моментом залишається визначення територіальної юрисдикції (підсудності) суду, який є належним для розгляду та вирішення даної справи.

Суд враховує, що виконавчі провадження №61491351, №61440687, №61441009, №61540046 та №61441151 відкриті з примусового виконання виконавчих листів №520/13100/19, №520/12983/19, №520/12291/19, №520/12363/19, №520/10998/19, виданих Харківським окружним адміністративним судом.

Боржником за вказаними виконавчими провадженнями №61491351, №61440687, №61441009, №61540046 та №61441151 є Пенсійний фонд України.

З урахуванням викладеного, оскільки у даному випадку Пенсійний фонд України є стороною виконавчого провадження (боржник), який оскаржує постанови державного виконавця у виконавчих провадженнях, відкритих з примусового виконання виконавчих листів, виданих Харківським окружним адміністративним судом, суд приходить до висновку, що належним судом для розгляду відповідного позову є саме Харківський окружний адміністративний суд.

При цьому, суд зазначає про неможливість застосування у даному випадку правил територіальної юрисдикції, оскільки спір виник з приводу рішень та дій (бездіяльності) державного виконавця та, на переконання суду, положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» є пріоритетними для застосування.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 826/9930/17 та від 11 липня 2018 року в справі № 813/2871/17, у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №826/1312/17, від 03 липня 2019 року у справі №826/1313/17.

З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин слідує, що адміністративна справа № 640/12064/20 не належить до юрисдикції (підсудності) Окружного адміністративного суду міста Києва, а підсудна іншому адміністративному суду, а саме - Харківському окружному адміністративному суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва та вважає за необхідне передати її Харківському окружному адміністративному суду за належною юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративну справу за позовом Пенсійного фонду України до Міністерства юстиції України про скасування постанов та зобов`язання вчинити дії передати на розгляд Харківського окружного адміністративного суду (61022, місто Харків, майдан Свободи, буд. 6).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко