Рішення № 89726822, 09.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року місто Київ №640/16656/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби провизнання протиправним та скасування рішення від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 та визнання протиправною та скасування картки відмови №UA100150/2019/00140,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100150/2019/00140.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» обґрунтовано тим, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган жодним чином не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» за ціною контракту митної вартості товарів, що унеможливлює її визначення за першим методом (за ціною договору), оскільки, як зазначає позивач, ним як декларантом були подані всі необхідні документи для ідентифікації та визначення вартісних показників товару, розміру ціни, що підлягає сплаті за товар, а також необґрунтовано застосував другорядний метод визначення митної вартості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/16656/19, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, через канцелярію суду 23.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Від представника Київської міської митниці Державної фіскальної служби до суду 07.10.2019 надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» в якому відповідачем зазначено, що на момент митного оформлення позивачем подано документи, які не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що сплачена за товар (контрактна вартість), зокрема: декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарі, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарі. Крім того, надані на письмову вимогу органу доходів і зборів документи (платіжний документ стосовно оплати за товар (Swift), транзитні митні декларації, прайс-лист фірми виробника, інвойс виробника від 11.04.2019 №43673, страховий поліс №9235991001433, експертний висновок Київської ТПП від 25.04.2019 №Ц-430) містили неточності, не були об`єктивними, а також в них відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни на товар. Саме цим обґрунтовано не застосування методу за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що відсутні ціни угоди на ідентичні товари в органу доходів і зборів та декларанта. Тому, митну вартість товару визначено із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також, представником відповідача подано клопотання про розгляд адміністративної справи №640/16656/19 з викликом сторін в судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 №640/16656/19 призначено адміністративну справу №640/16656/19 до судового розгляду в судовому засіданні.

Від позивача через канцелярію суду 23.10.2019 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає заперечення викладені у відзиві необґрунтованими та безпідставними. Зокрема, відповідачем не було належно проаналізовано платіжний документ SWIFT та не взято до уваги його відомості, які дають можливість ідентифікувати платіж як такий, що здійснений саме за Контрактом та підтвердити факт здійснення передоплати покупцем на користь продавця в розмірі 25% від загальної ціни товару. Позивач зазначено, що в декларації вказано один і той же товар, а різниця в кодах виникла в зв`язку з використанням Україною УКТЗЕД, а не Конвенції, що не суперечить вимогам Конвенції та українського законодавства, отже відсутні жодні розбіжності в характеристиках товару. Також, відповідачу для перевірки даних, зазначених в Транзитних деклараціях, для ідентифікації відправника, одержувача, товару переклад не був потрібний, оскільки ця інформація зазначена на англійській мові та відповідає варіанту написання, визначеному в Контракті. Для ідентифікації ваги, коду, ціни переклад не потрібен, адже це є цифрові значення, які не підлягають перекладу. А сама форма декларації є типовою формою, у якій в кожному заповненому розділі є відсилання до розділу української митної декларації.

Також, позивачем вказано на те, що для сертифікації не є обов`язковою наявність печатки Продавця, а тому рахунок-фактура (інвойс) від 14.03.2019 №BV277 оформлений належним чином, з зазначенням всіх необхідних подробиць як дійсної фактури для мети митного очищення. Також, зазначено, що доводи відповідача щодо не включення вартості страхування ціни товару, зроблені без урахування умов поставки даного товару - DAP правил Інкотермс 2010, відповідно до яких продавець зобов`язаний нести всі витрати та ризики з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення, а також обов`язок і щодо страхування вантажу. А отже, позивачем відповідні витрати не включалися до вартості товару. Період завантаження товару або його оплати покупцем не впливає на ціну товару та не може бути підставою для коригування митної вартості товару, умовами контракту таку зміну не передбачено.

В свою чергу, від представника відповідача до суду 05.11.2019 надійшло заперечення на відповідь на відзив позивача, у якому зазначено, що позивачем не спростовано того факту, що до митного оформлення на підтвердження митної вартості декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Зокрема, відповідачем зазначено, що надані додаткові документи, згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, не спростовують сумніви митного органу. Зокрема, платіжний документ не завірений банківською установою та платником, не містить посилання на інвойс, містить інший Account, ніж зазначено у контракті, тому не можливо розглядати його для підтвердження митної вартості. Транзитні митні декларації не містять характеристики товарів, а коди товарів відрізняються від заявленого коду товару у митній декларації від 24.04.2019 №UA100150/2019/103611, що є розбіжністю у характеристиках товару, не містять перекладу, що суперечить положенням статті 254 Митного кодексу України, бо складені не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна. Наданий додатково інвойс від 14.03.2019 № BV2771, завірений печаткою, але не містить перекладу, отже не можливо встановити, ким саме він завірений. Також, до митного оформлення наданий інвойс від 11.04.2019 №43673, у якому окремими рядками зазначені витрати на фрахт, фінансовий збір. Разом із тим, до митного оформлення також наданий страховий поліс № 9235991001433 , таким чином здійснювалося страхування вантажу. А відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу, до митної вартості додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни товару, зокрема витрати на страхування товару. Разом з тим, витрати на страхування до митної вартості не включені. Наданий прайс-лист на умовах поставки DAP-Гора, що обмежує його застосування умовами даного контракту від 14.03.2019 №LIN-HVT 03-14, тобто він фактично є комерційною пропозицією, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (1994), за якою під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції. Також, дія даного прайс-листа обмежена до 25.03.2019, разом з тим, згідно з коносаментом №TR-IST-ODS-5814, відвантаження товару відбулося 17.04.2019. Інвойс №43673 також виставлений 11.04.2019, тобто за межами дії прайс-листа. Наданий експертний висновок посилається тільки на надані документи та дані виробника (продавця), разом із тим не містить аналізу ринку ідентичних та/або подібних товарі та відповідність ціни оцінюваного товару ціновій кон`юнктурі ринку. Наведено посилання на веб-сайт виробника, разом із тим, веб-сайт виробника на містить цін на продукцію.

Від позивача через канцелярію суду 03.03.2019 надійшли додаткові пояснення, в яких він вказує на відсутність підстав для витребування додаткових документів. Адже, у наданих позивачем разом з Митною декларацією документах, всі складові митної вартості товару повністю співпадають з ціною товару за контрактом та, відсутні ознаки підробки, містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена та підлягає сплаті за товар. Також, позивачем зазначено, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказав, що додатково подані позивачем документи містять ряд недоліків, в зв`язку з чим йому не вдалось підтвердити митну вартість товару. Позивач вважає всі вказані недоліки наданих документів безпідставними.

Від позивача до суду 01.06.2020 надійшло клопотання про пришвидшення розгляду адміністративної справи №640/16656/19.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та письмові пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» (надалі - покупець) та компанією Lindsay Sulama Ve Atyapi Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi (Туреччина) (далі - продавець) було укладено контракт купівлі-продажу від 14.03.2019 №LIN-HVT 03-14, відповідно до якого покупець здійснює купівлю товару згідно із специфікацій до контракту, а продавець здійснює поставку.

Відповідно до додатку №1 до вищезазначеного контракту, поставка товарів здійснюється на умовах DAP: с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., Україна у відповідності до Правил "Інкотермс-2010".

Згідно із умовами додатку №1 до контракту, оплата відбувається (І) 25% передплата, 7 днів після підписання контракту, (ІІ) 25% оплата, здійснюється на рахунок Продавця протягом 6 місяців після поставки, але не пізніше ніж 31 жовтня 2019, (ІІІ) оплата 50% січень 2020.

Позивачем придбано на відповідних умовах та ввезено на митну територію України вантаж, а саме: кругову іригаційну систему "Zimmatic" NTCP 750 м, в номенклатурі, кількості та по ціні згідно із Додатком, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) від 14.03.2019 №BV2771, пакувальним листом від 01.09.2018, а також оформленими у встановленому порядку експортними деклараціями країни відправника Туреччини.

Так, з метою митного оформлення вказаного вище товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» подало до Київської міської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію від 24.04.2019 №UА100150/2019/103611.

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту (основним методом).

Як зазначено позивачем, на підтвердження заявленої митної вартості позивачем було надані наступні документи: контракт від 14.03.2019 №LIN-HVT 03-14; додаток №1 до контракту від 14.03.2019; сертифікат про походження товару від 12.04.2019 №Р0636090; дві автотранспортні накладні від 23.04.2019 №9831, №0557; коносамент від 17.04.2019 №TR-IST-ODS-5814; рахунок-фактура (інвойс) від 14.03.2019 №BV2771; договір про надання послуг митного брокера від 11.12.2017 №58439-І.

Через програму обміну електронними повідомленнями з митницею «QDPro» (далі - програма «QDPro») 24.04.2019 позивачем було отримано електронний запит про проведення митного огляду, який і був проведений 25.04.2019 про що складено акт про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Цього ж дня через програму «QDPro» в електронному вигляді надійшов запит від відповідача про необхідність подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог відповідача, позивачем було надано додаткові документи на підтвердження достовірності декларування митної вартості товарів, зокрема: 1) платіжний документ стосовно оплати за товар (Swift); 2) транзитні митні декларації від 12.04.2019 №MRN 19TR59030000058934 та від 12.04.2019 №MRN 19TR59030000058926; 3) прайс-лист фірми виробника (продавця); 4) інвойс виробника (продавця) від 11.04.2019 №43673; 5) страховий поліс №9235991001433; 6) експертний висновок Київської ТПП від 25.04.2019 №Ц-430.

У подальшому Київською митницею Державної фіскальної служби України було складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні (випуску) товарів №UA100150/2019/00140, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2, у зв`язку з тим, що документи, надані для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а також відомостей щодо ціни, яка сплачена. Також, було зазначено, що декларанту надіслано пропозицію визначити митну вартість імпортованих товарів із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів відповідно до статті 60 Кодексу.

Позивачем 06.05.2019 було подано нову митну декларацію №UA100150/2019/103695, в якій зазначено, що товар випущено у вільний обіг на підставі розділу Х Митного кодексу України - шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, тобто позивач не погодився з рішенням відповідача про коригування заявленої митної вартості та надав гарантію для можливості вільного використання товару у розмірі 58 496,26 гривень.

Не погоджуючись з рішення про коригування, позивачем 31.05.2019 подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 31.05.2019 №90 на рішення про коригування митної вартості товару від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Позивачем наголошено на тому, що а ні в електронному запиті від 25.04.2019, а ні в рішення про коригування митної вартості товару від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2, митний орган не зазначив конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також не обґрунтував необхідність перевірки сумнівних відомостей. Таким чином, в порушення вимог статті 54 Митного кодексу України незаконно витребував у декларанта додаткові документи та почав процедуру консультування, безпідставно не прийняв до уваги додатково надані декларантом документи, в порушення вимог статті 57 Митного кодексу України необґрунтовано використав для визначення митної вартості товару не основний метод, а другорядний, при цьому чітко не аргументувавши чому митному органу не вдалося використати другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

В листі від 01.07.2019 №29565/619999-190201-15 Державною фіскальною службою України зазначено, що всі обґрунтування неможливості застосування основного методу визначення митної вартості містяться в графі 33 вказаного рішення, а декларант, для підтвердження заявленої митної вартості, протягом 80 днів з дня випуску товарів може надати додаткові документи безпосередньо до органу доходів і зборів.

Як зазначено позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» 24.07.2019 подано відповідачеві додаткові документи згідно частини восьмою статті 55 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару випущеного у вільний обіг, а саме: копію Контракту №LIN-HVT 03-14 від 14.03.2019 з Додатком №1, копію рахунку-фактури (інвойс) від 14.03.2019, платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 28/03/2019, копію платіжного документу стосовно оплати за товар (Swift), копію автотранспортної накладної №9831 від 23.04.2019, копію автотранспортної накладної №0557 від 23.04.2019, копію коносаменту TR-IST-ODS-5814 від 17.02.2019, копію страхового полісу №9235991001433, копію прайс-листа фірми виробника, копію транзитної митної декларації MRN 19TR59030000058934 від 12.04.2019, копію транзитної митної декларації MRN 19TR59030000058926 від 12.04.2019, копію експертного висновку Київської ТПП від 25.04.2019 №Ц-430, копію інвойсу виробника від 11.04.2019 №43673, копію сертифікату про походження товару№Р0636090 від 12.04.2019, копію виписки з бухгалтерської документації - оборотно-сальдову відомість за рахунком 1521, просив визнати заявлену митну вартість товару та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Листом від 30.07.2019 №7005/10/26-70-19-01 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів з наступних причин: відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (вартість страхування); наявність розбіжностей щодо ціни, яка сплачена та підлягає сплаті (не завірене платіжне доручення, відсутнє посилання на інвойс, інший номер Account, ніж зазначений у контракті); додатково надані прайс-лист продавця та висновок експертної організації мають суб`єктивну спрямованість, оскільки базуються тільки на даних даної зовнішньоекономічної операції, отже, не відображають «дійсної вартості товару», тому прийняті до уваги, але не є визначальними для підтвердження митної вартості; відсутність перекладів та наявність інших розбіжностей (розбіжностей у коносаменті, відсутність вартісних характеристик у транзитних митних деклараціях). Платіжне доручення в іноземній валюті від 28.03.2019 №3, як і наданий під час митного оформлення Swift від 01.04.2019, не містить посилання на інвойс, відповідно до якого здійснена поставка. Також, відсутній «Accounty with Institution» (відповідна графа не заповнена), який у наданому під час митного оформлення Swift містить код, що не відповідає реквізитами, наведеним у Контракті, отже надане платіжне доручення не спростовує розбіжності, наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості. Також, відповідно до наданих платіжних документів перерахування коштів у розмірі 30275,00 дол. США здійснено 01.04.2019, що суперечить вимозі пункту 2 Додатку №1 від 14.03.2019 до Контракту щодо здійснення 25% передоплати протягом 7 днів з моменту підписання Контракту. Надана оборотно-сальдова відомість за рахунком 1521 за січень 2019 року - червень 2019 року не містить даних, які спростовують виявлені під час митного оформлення розбіжності, не піддається обчисленню та перевірці, тому прийнята до уваги, але не є визначальною для підтвердження митної вартості товару. Враховуючи це, Відповідач вважає, що підстави для скасування Рішення про коригування відсутні.

Позивач не погоджуючись зі спірним рішенням, оскільки позивачем подано відповідачу всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, зокрема, надано повну та достовірну інформацію щодо вартості перевезення поданого до митного оформлення товару, а відповідачем в свою чергу, не наведено переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості заявленого до декларування товару, з оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягає неможливість визначення митної вартості за основним методом, на підставі поданих документів, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 57 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного Кодексу України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 по справі 826/27058/15.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як зазначено позивачем, з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було подано до Київської митниці Державної фіскальної служби України наступні документи: контракт від 14.03.2019 №LIN-HVT 03-14; Додаток №1 до контракту від 14.03.2019; сертифікат про походження товару від 12.04.2019 №Р0636090; дві автотранспортні накладні від 23.04.2019 №9831, №0557; коносамент від 17.04.2019 TR-IST-ODS-5814; рахунок-фактура (інвойс) від 14.03.2019 №BV2771; договір про надання послуг митного брокера від 11.12.2017 №58439-І.

Зокрема, позивачем було додатково надано митному органу також наступні документи: платіжний документ стосовно оплати за товар (Swift); транзитні митні декларації від 12.04.2019 №MRN 19TR59030000058934 та від 12.04.2019 №MRN 19TR59030000058926; прайс-лист фірми виробника (продавця); інвойс виробника (продавця) від 11.04.2019 № 43673; страховий поліс №9235991001433; експертний висновок Київської ТПП від 25.04.2019 №Ц-430.

Слід зазначити, що існування правових підстав для витребування у позивача додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, документально не підтверджується. Так, позивачем надано усі необхідні документи, передбачені Митним кодексом України, для визначення митної вартості товару за ціною контракту.

В свою чергу, рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості відповідно до договору та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Митного кодексу України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосованій метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) (стаття 60 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої вартості товарів, не встановлено.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а доцільність застосування другорядного методу (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) - недоведеним.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а, отже, і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за другого (другорядного) методу визначення митної вартості товару здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про призначення коду товару від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100150/2019/00140.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» (08321, Київська обл., Бориспільський район, село Чубинське, вулиця Погребняка, будинок 1, код ЄДРПОУ 34575937) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.