
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2020 року м. Київ № 640/7376/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 до про Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області включити до стажу державної служби період проходження військової служби, згідно трудової книжки, з 29.11.1971 по 19.12.1973 та період роботи на посаді інспектора митної служби - з 16.11.1981 по 25.10.1983;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області провести перерахунок надбавки за вислугу років, починаючи з червня 2013 року, з урахуванням стажу державної служби за період проходження військової служби, згідно трудової книжки, з 29.11.1971 по 19.12.1973 та період роботи на посаді інспектора митної служби - з 16.11.1981 по 25.10.1983;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області нарахувати суддівську винагороду за період з червня 2013 року по 18.08.2015 з урахуванням стажу державної служби за період військової служби, згідно трудової книжки, з 29.11.1971 по 19.12.1973 та період роботи на посаді інспектора митної служби - з 16.11.1981 по 25.10.1983 та виплатити невиплачену суддівську винагороду (заробітну плату).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до його стажу державної служби не було включено період проходження військової служби та період роботи в службі митного контролю, що стало наслідком невірного нарахування надбавки за вислугу років в розмірі 60 %, у той час як така надбавка повинна була становити 70 %. Пояснив, що внаслідок безпідставного виключення відповідачем вказаного періоду проходження військової служби та роботи в митних органах із стажу, що дає право на отримання надбавки за вислугу років, щомісячно з червня 2013 року недоотримував суддівську винагороду, оскільки надбавка за вислугу років є складовою частиною суддівської винагороди. Вважає, що не виплачуючи у повному обсязі суддівської винагороди, звужуються ті гарантії, яких позивач як суддя досяг станом на червень 2013 року, оскільки виключено з розрахунку стажу 4 роки.
Ухвалою суду від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7376/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
13.06.2019 до суду від представника відповідача Мягкова О.В. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що нарахування надбавки за вислугу років позивачеві здійснювалось на підставі наказів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2012 № 4-08, від 04.06.2015 № 7/ос/г у розмірі 60 % посадового окладу. Зазначив, що нарахування суддівської винагороди проводиться відповідачем виключно на підставі наказів, які подаються судами з відповідних кадрових питань. Тому відповідач не має правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди згідно позовних вимог та проведення перерахунку надбавки за вислугу років.
26.07.2019 до суду від позивача надійшла заява, у якій останній зазначив, що саме Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області виплачувало йому заробітну плату, а Білоцерківський міськрайонний суд Київської області не є юридичною особою.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З 1987 року ОСОБА_1 обіймав посаду народного судді Білоцерківського міського народного суду Київської області.
Постановою Верховної Ради України від 06.04.2000 № 1617-ІII обрано ОСОБА_1 безстроково на посаду судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
На підставі постанови Верховної Ради України від 16.07.2015 № 636-VIII наказом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.08.2015 № 17/ос/г звільнено ОСОБА_1 з посади судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з 18.08.2015 у зв`язку з поданням заяви про відставку.
15.01.2019 позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України Київської області з проханням включити до стажу стажу державної служби період проходження військової служби та період роботи в службі митного контролю та провести перерахунок надбавки за вислугу років.
Листом від 15.01.2019 № інф/МЗ-19-2/19 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що включення до стажу державної служби періодів роботи здійснюється на підставі наказів суду, станом на 14.01.2019 до територіального управління надано наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.06.2015 про встановлення надбавки за вислугу років у розмірі 60 % посадового окладу (стаж роботи, що дає право на надбавку, станом на 01.06.2015 становить 27 років 11 місяців 9 днів).
Не погодившись з відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
За змістом частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Згідно з положеннями статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Так, у період роботи ОСОБА_1 народним суддею Білоцерківського міського народного суду Київської області прийнято Закон України від 15.12.1992 № 2862-XII "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-XII, який визначав статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян (далі - Законом № 2862-XII).
Згідно з положеннями частини першої статті 44 Закону № 2862-XII (у редакції до 01.01.2012) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
У частині шостій статті 44 Закону № 2862-XII (у редакції до 01.01.2011) визначено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Закон України "Про статус суддів", крім статті 43, частин п`ятої - тринадцятої статті 44, які втрачають чинність з 1 січня 2011 року, та частин першої - четвертої статті 44, які втрачають чинність з 1 січня 2012 року, втратив чинність відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, який набрав чинності з 30.07.2010.
При цьому пунктом 11 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
З аналізу наведених норм вбачається, що до стажу роботи позивача, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, може зараховуватися час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством (пункт 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283).
Згідно Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, Додатку до Порядку обчислення стажу державної служби, період роботи в Міністерствах і відомствах республік СРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств) зараховується до стажу державної служби.
З трудової книжки позивача вбачається, що у період з 16.11.1981 по 25.10.1983 останній обіймав посаду інспектора митниці на Клайпедській митниці Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР.
Відповідно до Митного кодексу СРСР 1964 року ведення митної справи відносилось до відання Міністерства зовнішньої торгівлі та реалізовувалось Головним митним управлінням, що входило до складу останнього.
Таким чином, період проходження позивачем служби на Клайпедській митниці, а саме 2 роки та 9 днів, зараховується до стажу державної служби останнього та повинно було бути враховане при визначенні відсотка надбавки до посадового окладу за вислугу років.
Також пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, передбачено, що до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 29.11.1971 по 19.12.1973 (2 роки та 20 днів) позивач проходив військову службу в Радянській Армії.
Встановлені обставини обставини свідчать про те, що станом на 23.06.2013 стаж державної служби позивача, що дає право на отримання останнім надбавки за вислугу років становив 30 років 29 днів.
За змістом частин другої, п`ятої статті 129 Закону № 2453-VI (у редакції станом на 23.06.2013) суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що при встановленні судді ОСОБА_1 надбавки за вислугу років станом на 23.06.2013 до стажу державної служби не було зараховано період проходження служби в Радянській Армії та служби у митному органі.
У свою чергу, доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву, не спростовують наведених правових підстав для зарахування вказаного періоду в стаж державної служби та у стаж, що дає право на отримання позивачем надбавки за вислугу років та щомісячного довічного грошового утримання.
Поряд з цим, з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вбачається, що до стажу ОСОБА_1 включено період проходження останнім служби в рядах Радянської Армії, що свідчить про непослідовність дій під час обрахунку стажу позивача.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити.
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, ідентифікаційний код 26268119) включити до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження військової служби з 29.11.1971 по 19.12.1973 та період роботи на посаді інспектора митної служби - з 16.11.1981 по 25.10.1983.
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, ідентифікаційний код 26268119) провести перерахунок та виплату заробітної плати (суддівської винагороди) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), з урахуванням стажу державної служби за період з 29.11.1971 по 19.12.1973 та з 16.11.1981 по 25.10.1983, з 23.06.2013 по 15.08.2015.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, ідентифікаційний код 26268119) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1536,80 грн сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко
Судове рішення № 89726562, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 05.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/7376/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: