Ухвала суду № 89726524, 02.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 червня 2020 року м. Київ № 640/6625/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,

за участю:

представники позивача: Матвєєв П.С., Харченко Г.Г.

представник відповідача: Портянко О.В.

клопотання Антимонопольного комітету України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - третя особа-1), Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - тертя особа-2), у якій просить суд визнати протиправним і скасувати розпорядження відповідача «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України» від 28.11.2019 №23-рп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що оскаржуване розпорядження не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 2, пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина 4 статті 5).

Відповідно до частин 2 - 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 9, 10 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Надаючи тлумачення зазначеній нормі, Конституційний Суд України в рішенні від 25.12.1997 у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) зазначив, що частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у справі «Зінченко проти України», ст. 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;

9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

ОСОБА_1 є головою Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Таким чином, оскаржуване розпорядження впливає на права та інтереси позивача, як керівника даного відділення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки підстави, визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись положеннями статей 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Антимонопольного комітету України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Клименчук