Ухвала суду № 89726329, 10.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2020 року справа № 580/1956/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

05.06.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі – відповідач) від 08.10.2019 №Ф-4219-50 про стягнення боргу з єдиного внеску (далі – ЄВ) в сумі 26539,26грн.

До позовної заяви додав клопотання про поновлення строку звернення в суд, мотивоване тим, що спірне рішення ним отримано 17.01.2020 (далі – Клопотання).

Вбачається, що справа підсудна Черкаському окружному адміністративному суду. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст.122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, у т.ч. оскарження вимоги про сплату ЄВ поширюється дія Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон №2464-VI).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, для оскарження вимоги про сплату ЄВ встановлюється десятиденний строк, на що вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, висновки яких обов`язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Оскільки спірна вимога отримана позивачем 17.01.2020, про що ним зазначено у Клопотанні, а позов поданий в суд 05.06.2020, вказаний проміжок часу перевищує згаданий десятиденний строк. Докази досудового врегулювання спору до матеріалів позову не надано. Отже, звернення до суду здійснене з пропуском встановленого законом строку.

Згідно з п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин. Термін його дії подовжено постановою Уряду від 20.05.2020 №392 до 22.06.2020.

Отже, у період з 12.03.2020 строк звернення до суду продовжується в силу закону на час дії карантину.

Частиною 6 ст.161 КАС України визначений обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У Клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не обґрунтовано неможливість звернення позивача в суд з часу отримання спірного рішення (17.01.2020) до часу введення на території України карантину.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На підставі ч.1 ст.166 КАС України учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

У будь-якому разі клопотання має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.

Зважаючи, що позивачем не підтверджено належними доказами поважність пропуску у період з 28.01.2020 (11-1 після закінчення десятиденного строку з часу, коли позивач дізнався про спірне рішення) до 12.03.2020 строку звернення в суд з цим позовом, відповідне клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку з належними та достовірними доказами щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду у проміжку часу з 28.01.2020 до 12.03.2020.

Керуючись ст.ст.2-16, 122, 160, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення в суд.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без руху.

2. Позивачу надати строк до 22 червня 2020 року, але не менше 10 днів з дати отримання ним ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич