Рішення № 89721907, 05.06.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2020 Справа №607/27207/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О. Ю.,

представника позивача адвоката Шевчука Валентина Олексійовича,

представника відповідача Кондрат Лілії Романівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шевчук Валентин Олексійович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. в інтересах якого діє адвокат Шевчук В. О. пред`явив в суд позов до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у якому заявив вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1736650 від 12 листопада 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., та закриття провадження у справі. Аргументуючи свої позовні вимоги, зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв. Вказує на те, що поліцейським безпідставно не було складено протокол про вчинення адмінпорушення, розгляд справи проводився за сплином трьох діб . Всупереч вимогам законодавства із фабули оскаржуваної постанови не вбачається ,що стоянка транспортного засобу відбулася у забороненому місці, перевищувала встановлений законом час -5 хвилин . Вказаних дій в порушення приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення поліцейським не було проведено. Останній обмежився формальним трактуванням, що позивач здійснив стоянку транспортного засобу у місці, де зробив неможливим рух інших транспортних засобів,чим створив суттєву перешкоду в русі транспортному засобу Сузукі СХ4 номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 15.10 Правил дорожнього руху .

Представник відповідача подала відзив у якому зазначила, що спірну постанову вважає законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позову - відсутні. Доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є відеозаписи із автореєстратора службового автомобіля поліцейських та нагрудного відеореєстратора працівників поліції, які вона просить долучити до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Шевчук В. О. заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві. Додав, що навпаки із наданих відповідачем відеозаписів із автореєстратора службового автомобіля поліцейських та нагрудного відеореєстратора працівників поліції не вбачається , що позивач здійснив саме стоянку транспортного засобу у місці, де зробив неможливим рух інших транспортних засобів, зокрема створив суттєву перешкоду у русі транспортному засобу Сузукі СХ4 номерний знак НОМЕР_2 , та порушення ним вимог п. 15.10 Правил дорожнього руху України . Так, із відеозапису з автореєстратора видно що за дві секунди після зупинки транспортного засобу позивача, під`їхав службовий автомобіль працівників поліції та підійшов поліцейський . Надалі , поліцейські вимагали у позивача пройти тест на стан алкогольного сп`яніння , який показав, що ОСОБА_1 у тверезому стані, посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційні документи, страховий поліс, евакуювали транспортний засіб . І лише 12 листопада 2019 року була прийнята спірна постанова. При цьому будь - які докази на підтвердження стоянки транспортного засобу позивача понад визначений законом час - 5 хвилин, так само й на підтвердження створення ним суттєвої перешкоди в русі транспортному засобу Сузукі СХ4 номерний знак НОМЕР_2 - відсутні. Вказаний автомобіль просто був припаркований, тому поліцейські списали його номерний знак, водія не встановили, пояснень у нього не відібрали .

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила і просила відмовити у його задоволенні з мотивів, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з огляду на наступне:

згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1736850 від 12 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 09 листопада 2019 року о 22 год. 39 хв. по вулиці Качали, 5 у м. Тернополі, здійснив стоянку автомобіля ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_3 , н.з. НОМЕР_4 , у місці, де зробив неможливим рух інших транспортних засобів, чим створив перешкоду в русі транспортному засобу Сузукі СХ4 номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив пункт 15.10 (д) Правил дорожнього руху.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

Частина 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 15.10 (д) Правил дорожнього руху визначено, що стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Відповідно до вимог Правил дорожнього руху України стоянка - припинення руху транспортного засобу на час більший , ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою ) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу .

Згідно із частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху є адміністративним правопорушенням за яке передбачена відповідальність у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дослідженими судом відеозаписами з автореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції не доводяться посилання відповідача на те, що автомобіль позивача припинив рух час більший , ніж 5 хвилин, спричинив та міг спричинити перешкод для руху інших транспортних засобів.

Так, зі вказаних записів видно, що зразу ж після зупинки транспортного засобу позивача до нього підійшли поліцейські та розпочали розгляд справи про адмінправопорушення, так само й відсутні будь-які докази на підтвердження створення позивачем перешкоди в русі припаркованому транспортному засобу Сузукі СХ4 номерний знак НОМЕР_2 .

Правова природа адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права про своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Представником відповідача не надано доказів того, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у поліцейського були наявні такі неспростовні презумції фактів.

За таких обставин суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно із вимогами частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) в інтересах якого діє адвокат Шевчук Валентин Олексійович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1736650 від 12 листопада 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 05 червня 2020 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка