Рішення № 89720305, 10.06.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/385/20

Провадження № 2/177/446/20

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

10 червня 2020 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

03.04.2020 представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 18.02.2013, в загальному розмірі 34827,33 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20894,93 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, нарахована пеня – 5219,32 грн., штрафи: фіксована частина – 500 грн., процентна складова – 1634,64 грн. Також просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказує, що 18.02.2013 ОСОБА_1 підписала заяву про отримання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яке перейменоване на АТ КБ «ПриватБанк».

Підписуючи анкету-заяву відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Своїм підписом відповідач підтвердила, що ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідач фактично уклала договір приєднання, а саме договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором, містить умови договору банківського рахунку та кредитного договору. На виконання вказаного договору, позивач відкрив картковий рахунок ОСОБА_1 , яким вона користувалася, використовуючи встановлений кредитний ліміт.

Кредитний ліміт збільшувався до 16000 грн.

Відповідно до п. 2.1.5.5 Договору відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1.12.7.2 Договору визначено, що у разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом, Клієнт сплачує Банку проценти у розмірі вказаному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті.

У разі порушення позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язався сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позики, що сторони обумовили в п. 2.1.7.6 Договору.

Свої зобов`язання щодо встановлення кредитного ліміту за договором від 18.02.2013 банк виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в обумовленому розмірі. Натомість відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача в примусовому порядку, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2102 грн.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 68).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 72), однак до суду повторно не з`явилася (а.с. 77-78), про причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надала, відзиву не подано.

Відповідно до п. 2 ч.7, ч.8 ст. 128 ЦПК України, про час та місце розгляду справи відповідач вважається повідомленим належними чином. За даних обставин, неодноразові неявки відповідача в судове засідання суд розцінює як намір затягування розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.02.2013 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке змінило найменування на АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 7-11) та ОСОБА_1 (а.с. 12) укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, у якій відповідач підтвердила своїм підписом, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає Договір про надання банківських послуг, а також що вона ознайомлена з умовами кредитування та погоджується на них.

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На виконання умов договору відповідачу оформлено кредитні картки, остання зі строком дії до березня 2021, та встановлено кредитний ліміт 11000 грн., який збільшено до 16000 грн., що підтверджується довідками про видачу кредитних карт та встановлення кредитного ліміту (а.с. 48-49).

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.2.3., 2.1.2 Умов та правил.

Відповідно до п. 1.3.2.3 Договору, передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору, при цьому кредитор зобов`язаний інформувати позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.3.1.9, а позичальник зобов`язаний отримувати виписки про стан рахунку та про здійснені операції по картковому рахунку (п. 1.2.3 Договору).

Відповідно до 1.6.1, 1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів шляхом використання різних каналів, в тому числі через сайт банку, СМС.

Відповідно до п. 1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунку не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Кредитування ОСОБА_1 розпочато за умовами кредитування «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що підтверджується даними розрахунку заборгованості, який узгоджується з даними Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 14, 58-64).

01.04.2017 відповідач переведена на умови кредитування «Універсальна, GOLD», згідно умов кредитування за якою, за користування кредитними коштами встановлюється базова відсоткова ставка – 3,5 % на місяць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році (а.с. 14, 60-64).

Також договором визначено розмір щомісячних платежів, які включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді – 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості; пеня = 0,233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн., а також пеня = 0,233 % від суми заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 14, 60-64).

Умовами договору передбачено штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с. 14, 60-64).

Отже, умовами вказаного кредитного договору передбачена можливість зміни умов кредитування, при цьому матеріали справи не містять жодних доказів неприйняття позичальником ОСОБА_1 змінених умов договору.

Позичальник зобов`язався погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за користування ним, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умов передбачених договором. Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п. 2.1.3.3, 2.1.5.5, 2.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг).

ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою по картковому рахунку, з якої слідує активне користування кредитними коштами для розрахунку за товари та послуги, зокрема в березні 2019 розраховувалася за послуги туризму на суму 2268,48 грн., знімала готівку в банкоматі – 2746,39 грн. (а.с. 50-57).

Відповідно до п.1.7.12 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 18.02.2013, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.02.2013 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку – 16000 грн., що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, довідкою про зміну умов кредитування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов`язання не виконувала належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 16.03.2020 утворилась заборгованість за простроченим тілом кредиту – 20894,93 грн. та заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України – 6578,45 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 58-64), який відповідач не заперечив, та з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами договору визначено право позивача на отримання пені у разі прострочення зобов`язань, то виходячи з доведеності факту порушення грошового зобов`язання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача нараховану пеню за прострочене зобов`язання в розмірі 5219,32 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с. 58-64), який відповідач не заперечила.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової), суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, керуючись наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору.

У той самий час, згідно з пунктами 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених Договором, більше ніж на 30 днів, в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с. 14, 39 зворот).

Враховуючи вище викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання ОСОБА_1 кредитно-договірних зобов`язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.02.2013 станом на 16.03.2020, а саме за простроченим тілом кредиту – 20894,93 грн., заборгованість за відсотками – 6578,45 грн., нарахованою пенею за прострочене зобов`язання – 5219,32 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 32692,70 грн. (з розрахунку: 20894,93 грн. + 6578,45 грн. + 5219,32 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.6) в розмірі 1973,15 грн. (32692,70 грн. розмір задоволених вимог х 100 %/34827,33 грн. розмір заявлених позовних вимог = 93,87 % задоволених вимог; 2102 грн. х 93,87 % /100 % = 1973,15 грн. розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розмірі задоволених вимог).

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 18.02.2013 станом на 16.03.2020 в загальному розмірі 32692 (тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто дві) гривні 70 копійок, яка включає заборгованість:

- за простроченим тілом кредиту – 20894 (двадцять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 93 копійки;

- за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України – 6578 (шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 45 копійок;

- пенею за простроченим зобов`язанням – 5219 (п`ять тисяч двісті дев`ятнадцять) гривень 32 копійки;

Позовні вимоги в частині стягнення суми штрафів (відсоткової та фіксованої частини) – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, у рахунок відшкодування судових витрат 1973 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят три) гривні 15 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.А. Суботіна