Ухвала суду № 89720101, 03.06.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2102/19

1-кп/0203/335/2020

У Х В А Л А

іменем України

03 червня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-суді - Підберезного Г.А.

при секретарі - Скороход А.О.

за участю:

прокурора - Будака О.С.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників обвинувачених - Раєвського В.В., Іванової В.М.

розглянувши у судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040030000731, №12019040030003001 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 289 КК України, -

встановив:

В судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження строків тримання під вартою на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_2 , та про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яке обумовлене наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Іванова В.М. проти задоволення клопотання заперечували та просили суд змінити запобіжний захід з триманням під вартою на домашній арешт у нічній час.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх захисник- Раєвський В.В. проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку учасників провадження, та ознайомившись із обвинувальним актом, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Перебуваючи на волі обвинувачені зможуть переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності, впливати на потерпілих та свідків.

Статтею 199 глави 18 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою, згідно до якого клопотання про продовження строку тримання під вартою і , крім відомостей, зазначених у ст.. 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 перебуває під вартою з 23.12.2019, має постійне місто реєстрації та проживання та характеризуються посередньо.

При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

По справі «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім,

хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані ( рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І. А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).

При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства ( суду ) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

В рішенні «Тодоров проти України» ЄСПЛ зазначив, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 з триманням під вартою на домашній арешт, із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України без застосування електронного браслету.

Щодо міри запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, доцільно продовжити на два місяці, з метою забезпечення їх належної поведінки під час розгляду справи і запобігання уникнення правосуддя, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, у вигляді тримання під вартою змінити на більш м`який - домашній арешт - за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло з понеділка до суботи включно у період часу з 20:00 до 06:00 год., а у неділю - цілодобово на строк два місяці, тобто, до 03 серпня 2020 року, за виключенням прибуття на виклик слідчого, прокурора чи суду за необхідності проведення слідчих та процесуальних дій за його участю, а також окрім випадків необхідності отримання ОСОБА_2 невідкладної медичної допомоги.

Звільнити ОСОБА_2 із під варти у залі суду.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- з`являтися за першим викликом до суду;

- не відлучатися за межі м. Дніпро без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місяця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками по справі, потерпілим.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , у вигляді домашнього арешту, вважати продовженим, а саме заборонити обвинуваченому залишати житло з понеділка до неділі включно у період часу з 22:00 до 06:00 год., за виключенням прибуття на виклик слідчого, прокурора чи суду за необхідності проведення слідчих та процесуальних дій за його участю, а також окрім випадків необхідності отримання ОСОБА_1 невідкладної медичної допомоги на строк два місяці, тобто, до 03 серпня 2020 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , у вигляді домашнього арешту, вважати продовженим, а саме заборонити обвинуваченому залишати житло з понеділка до неділі включно у період часу з 22:00 до 06:00 год., за виключенням прибуття на виклик слідчого, прокурора чи суду за необхідності проведення слідчих та процесуальних дій за його участю, а також окрім випадків необхідності отримання ОСОБА_3 невідкладної медичної допомоги на строк два місяці, тобто, до 03 серпня 2020 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області.

На ухвалу протягом 7 днів з дня її винесення може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Г.А.Підберезний