Рішення № 89720096, 03.06.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/3437/19

Провадження №2/0203/222/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивача ОСОБА_1 ;

-представника позивача ОСОБА_2 ;

-відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), ОСОБА_3 про визначення розміру заборгованості по аліментах,

у с т а н о в и в:

1. 23 вересня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 про визначення розміру заборгованості по аліментах. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням суду від 24.05.2013 з позивача на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей сторін у сумі 700,00 грн. щомісяця. Позивач своєчасно у в повному обсязі сплачував аліменти, про що свідчать додані до позовної заяви квитанції. Між тим, державний виконавець не прийняв ці квитанції і не врахував їх. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визначення розміру заборгованості по аліментах, а саме встановлення її відсутності (а.с.а.с. 1 - 8, 34).

2. Позивач, його представник у судовому засіданні позов підтримали, пояснивши, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2013 з позивача на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання дітей сторін у сумі 700,00 грн. щомісяця. Позивач своєчасно у в повному обсязі сплачував аліменти, про що свідчать додані до позовної заяви квитанції. Між тим, державний виконавець не прийняв ці квитанції і не врахував їх, чим штучно створив заборгованість.

3. Відповідачка у суді заперечувала проти задоволення позову, пояснивши, що кошти, про які йдеться у позові, за своєю природою не є аліментами, і були сплачені для покриття додаткових витрат, про які домовлялися сторони.

4. Державний виконавець до суду не з`явився, звернувшись з клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с. 50).

5. Суд, заслухавши пояснення сторін, представника позивача, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

6. 24 травня 2013 року рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позивача на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання двох дітей сторін у сумі 700,00 грн. щомісяця. Згодом на підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист та відкрите виконавче провадження.

7. Предметом спору є розмір заборгованості за період від 16.05.2016 по 14.08.2019, яку, за твердженням позивача, він повністю сплатив, про що свідчать надані ним суду квитанції (а.с.а.с. 13 - 20).

8. Відповідно до статті 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

9. Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

10. За правилами, встановленими частинами 2, 3 статті 12 ЦПК, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

11. Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

12. За змістом статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

13. Відповідно до частин 1, 5 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

14. Згідно з частиною 2 статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

15. З огляду на зміст приведених норм процесуальним завданням позивача було доведення суду належними, допустимими та достовірними доказами, із дотриманням принципу їх достатності (стаття 77 - 80 ЦПК), факту повної сплати аліментів за вказаний ним період.

16. Лише в такий спосіб суд може дійти висновку про відсутність заборгованості по аліментах, тобто про наявність підстав для задоволення позову.

17. На думку суду, позивач таких доказів не надав.

18. Так, аналіз квитанцій за період від 16.05.2016 по 16.02.2018 свідчить про те, що кошти за ними не були сплачені в якості аліментів. Ця обставина підтверджується призначенням платежів, вказаним у квитанціях, - переказ особистих коштів, переказ на карту, поповнення карти/рахунку (а.с.а.с. 13 - 16).

19. При цьому такий висновок об`єктивно підтверджується тим, що у квитанціях, що стосуються наступного періоду, позивач в якості призначення платежів вказував, що ці кошти є аліментами (а.с.а.с. 16 - 20).

20. Викладене однозначно свідчить про те, що кошти, сплачені за період від 16.05.2016 по 16.02.2018, за своєю юридичною природою не є аліментами, отже й підстав для висновку про відсутність заборгованості по аліментах не існує.

21. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у позові до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) (ідентифікаційний код - 34984509; 49101, Україна, місто Дніпро, вулиця Старокозацька, 56), ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) про визначення розміру заборгованості по аліментах відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 05 червня 2020 року.

Суддя М.О. Католікян