Рішення № 89719302, 09.06.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/18/20

Провадження № 2/211/828/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Папариги В.А.,

при секретарі – Чернушкіній Г.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, Довгинцівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса від 12.07.2017 року таким, що не підлягає виконанню. В обгрунтування своїх вимог послаласяна те, що 19.07.2006 року між нею та відповідачем було укладено кредитний договір. 12.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 8057. На підставі виконавчого напису з неї стягується заборгованість за кредитним договором б-н від 19.07.2006 року за період з 19.07.2006 року по 23.05.2017 рік сума заборгованості у розмірі 78074,78 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту – 7225,06 грн., нараховано відсотків - 63571,08 грн., нараховано пені та комісії – 3084,60 грн., заборгованість по штрафом: 500, 00 грн. ( фіксована частина), 3694,04 грн. ( відсотко від суми заборгованості), а також витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1800,00 грн. 18.10.2017 року державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиці у Дніпропетровській області Коваль А.Л. було відкрито виконавче провадження № 54926269 про стягнення з неї суми боргу за виконавчим написом вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. від 12.07.2017 року зареєстрованого в реєстрі № 8057. Про виконавчийнапис вона дізналася лише в грудні 2019 року. Виконавчий напис вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, розрахунок заборгованості, розмір невиконання зобов`язань за кредитним договором. Сума боргу, зазначена у виконавчому написі не є безспірною оскільки розмір боргових зобов`язань не підтвержена випискою по рахунку та відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень . Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню вищевказаний виконавчий напис та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по справі.

У судове засідання сторони та треті особи не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не повідомив причини неявки, відзиву не надав.

Представник третьої особи - Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі до суду надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

20.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 8057 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на корить Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», не сплачену в строк за кредитнтм договором б\н від 19.07.2006 року. Строк, за який проводиться стягнення – 3961 днів, а саме: з 19.07.2006 року по 23.05.2017 року. Сума, що підлягає стягненню складає 78074,78 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту – 7225,06 грн.; заборгованості за відсотками – 63571,08 грн.; заборгованості з пені та комісії – 3084,60 грн.; заборгованості по штрафам ( фіксована чатисна) – 500,00 грн.; заборгованості по штрафам ( відсоток від суми заборгованості ) – 3694,04 грн. Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1800,00 грн. ( а.с. 6,7).

При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18).

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Під час розгляду справи позивач не надав доказів на підтвердження погашення або відсутності заборгованості на час вчинення виконавчого напису нотаріуса, не спростував безспірності заборгованості на момент вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості, та не довів незаконність дій нотаріуса щодо вчинення цієї нотаріальної дії.

Відповідно до п.3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частиною другою статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.5ст. 261 ЦК Україниперебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.1, ч.3ст. 264 ЦК Українистрок позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, час, що минув до переривання, до нового строку не зараховується.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає посилання позивачки, що з моменту виникнення права вимоги минуло більше трьох років також безпідставними, оскільки не надано доказів, коли саме у банку виникло право вимоги щодо стягнення заборгованості.

Тому, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з відмовою в задоволенні вимог, судовий збір відшкодуванню не підлягає, а заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.02.2020 року, у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 8057 від 12 липня 2017 року підлягають сксуванню.

Керуючись ст.ст. 215, 216, 220, 628, 638, 799, 806 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, застосовані ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.02.2020 року у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 8057 від 12 липня 2017 року - скасувати.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 09 червня 2020 року.

Суддя: В. А. Папарига