Рішення № 89718888, 17.03.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Р І Ш Е Н Н Я Справа № 932/14093/19

Ім`ям України Провадження № 2/932/2566/20

(заочне)

17 березня 2020 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Литвиненка І.Ю., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, АТ КБ «ПриватБанк», у вересні 2019 року, звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 , в якій прохає стягнути заборгованість за договором № б/н від 16 січня 2008 року, яка склалася станом на 15 серпня 2019 року, у сумі 12200 гривень 11 копійок та судові витрати у сумі 1921 гривні (а.с. 1-3).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що на підставі укладеного договору № б/н від 16 січня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір. Відповідач зобов`язався погашати кредит, сплачувати відсотки за користуванням ним і комісію у терміни та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку. Однак, відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти витратив та не повертає. Внаслідок цього, станом на 15 серпня 2019 року, за ним утворилася заборгованість у сумі 12 200 гривень 11 копійок, яку позивач прохає стягнути із ОСОБА_1 разом із судовими витратами у сумі 1921 гривень.

Ухвалою суду від 18 вересня 2019 року у справі відкрито провадження (а.с. 43).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові прохав розглядати справу у його відсутність та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав. Правом на подання відзиву на позов не скористався (а.с. 47-49).

Через це суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 січня 2008 року АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н, згідно з яким позичальнику надано кредит у сумі 1000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, за умови сплати 36% річних за користування кредитними коштами (а.с. 10). Згідно із умовами укладеного сторонами договору, цей кредитний ліміт є поновлювальним, та може бути змінений банком в односторонньому порядку. Відповідно до наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості, станом на 15 серпня 2019 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 12 200 гривень 11 копійок (а.с. 4-9), з яких 2303 гривні 72 копійки заборгованість за простроченим кредитом, 6939 гривень 24 копійки заборгованість за пенею, що нарахована на прострочене зобов`язання, 1900 гривень заборгованість за пенею, що нарахована за несвоєчасну сплату боргу на суму від 100 гривень, 500 гривень штраф у фіксованій частині, 557 гривень 15 копійок штраф у відсотковій частині.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначені змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Банк уклав із ОСОБА_1 кредитний договір та надав йому у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення, по мірі витрачання зі сплатою відсотків за користування грішми. Позичальник умови договору належним чином не виконує, оскільки кредитні кошти витратив, після чого їх кредитору не повернув. Внаслідок цього, право банка на повернення йому його власності - кредитних коштів, у встановлені у договорі строки, а також сплати позичальником неустойки за неналежне виконання умов договору, порушено, а тому підлягає судовому захисту. Банк має право вимагати стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , і реалізував це право, звернувшись до суду.

Однак, заявлена позивачем до стягнення сума неповернутого кредиту в розмірі 2303 гривні 72 копійки не є доведеною, через те, що наданими доказами підтверджується факт видачі кредиту лише на суму в 1000 гривень. Про це свідчить надана суду копія заяви-анкети позичальника, з якої вбачається, що працівником банку, при видачі кредитної картки «Універсальна» відповідачу, серед істотних умов договору передбаченого розмір кредиту, який є рівним 1000 гривень, та розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, що є рівною 36% річним. Дійсно, умовами укладеного між сторонами договору передбачено можливість банку в односторонньому порядку змінити розмір кредитного ліміту, проте, доказів на підтвердження факту збільшення кредитного ліміту та його використання відповідачем суду не надано.

За приписами п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації, підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Згідно із вимогами ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний Банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, що розроблена на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 30.12.1998 року № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Згідно із п. 5.4. цього Положення, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. При цьому, п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 18.06.2003 року № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Позивачем виписки по картковому рахунку, на підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів у сумі, що є більшою, ніж та, яку зазначено у договорі від 16 січня 2008 року, суду не надано.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Окрім цього, суд окремо звертає увагу на той факт, що позивач мав надати докази видачі кредитних коштів та наявності заборгованості за первинними бухгалтерськими документами одразу з поданням позову, в порядку ст.177 ЦПК України.

Оскільки заборгованість відповідача за відсотками і комісією відсутня, а розмір заборгованості за самим кредитом не може перевищувати встановленого та доведеного перед судом розміру кредитного ліміту, який є рівним 1000 гривень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення із відповідача 1000 гривень, як неповернутого кредиту.

Враховуючи те, що відповідачем зобов`язання зі сплати відсотків за користування кредитом виконано, а сума неповернутого кредиту не є значною, при цьому розмір пені, яку прохає стягнути у цьому позові АТ КБ «ПриватБанк», у кілька разів перевищує розмір неповернутих позичальником кредитних коштів, виходячи із принципів розумності, справедливості та балансу інтересів сторін справи, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені до розміру, який становить 130% від неповернутого кредиту, тобто до суми в 1300 гривень. З цих підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача у сумі 1921 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 551, 610, 623, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 10-11, 12, 13, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором № б/н від 16 січня 2008 року, яка склалася станом на 15 серпня 2019 року, у сумі 2300 (дві тисячі триста) гривень, з яких 1000 (одна тисяча) гривень - заборгованість за кредитом, 1300 (одна тисяча триста) гривень пеня, судові витрати у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 4221 (чотири тисячі двісті двадцять одна) гривня.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 30 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення, або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів зо дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя І.Ю. Литвиненко