Ухвала суду № 89717728, 10.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Одеса Справа №420/2701/20

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши питання про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області про визнання протиправними дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження в ВП №56852779 по примусовому виконанню виконавчого листа №815/6667/17 від 01.10.2018 року виданого 05.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом та зобов`язати його відновити вказане провадження.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 24.04.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

25.05.2020 вх.№ЕП/7546/20 надійшло клопотання від позивача про поновлення провадження по справі №420/2701/20.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року без виходу до нарадчої кімнати клопотання позивача задоволено та провадження у справі поновлено.

Разом з тим, 05.05.2020 року вх.№ЕП/6416/20 від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов у якому серед іншого зазначено, про порушення позивачем 10-ти денного строку передбаченого статтею 287 КАС України.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позовної заяви.

09.06.2020 року від позивача до суду надійшла заява вх.№ЕП/8397/20 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин.

При цьому в заяві позивач стверджує про те, що він ніколи не був згодний з діями відповідача та третіх осіб, починаючи з 02.10.2018 року та безперервно здійснював захист своїх прав у позовному провадження.

Таким чином враховуючи те, що позов ним подано до суду 30.03.2020 року, вважає що строк на оскарження протиправних дій щодо закінчення виконавчого провадження ВП №56852779 по виконанню виконавчого листа №815/6667/17 від 01.10.2018 року, виданого 05.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч.3 ст.123КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави вказані ним у заяві будуть визнані судом неповажними суд залишає позовну заяву без розгляду.

Для з`ясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення свого права.

Судом при розгляді клопотання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області про порушення строку звернення до суду в адміністративній справі №420/2701/20 встановлено наступне.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача - постановою державного виконавця від 01.10.2018 року про закінчення виконавчого провадження ВП №56852779 з виконання виконавчого листа №815/6667/17 виданого 05.07.2018 року на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте до суду з метою оскарження дії відповідача щодо закінчення 01.10.2018 року виконавчого провадження ВП №56852779 по примусовому виконанню виконавчого листа №815/667/17 виданого 05.07.2018 року позивач звернувся лише 30.03.2020 року, тобто через більш ніж 17 місяців.

Суд критично ставиться до поважності причини з якої позивач пропустив строк звернення до суду вказаної у заяві, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що рішенням суду від 12.03.2018 року по справі №815/6667/17 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про визнання дій протиправними та скасування розпоряджень про проведення службового розслідування та припинення повноважень виконуючого обов`язки керуючого справами виконавчого комітету Затоківської селищної ради, стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року задоволена частково апеляційна скарга ОСОБА_1 , рішення суду від 12.03.2018 року скасовано, прийнята нова постанова, якою позов ОСОБА_1 задоволений частково:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження Затоківського селищного голови №68-к від 07 грудня 2017 року «Про припинення повноважень в.о. керуючого справами виконавчого комітету Затоківської селищної ради»:

- визнано протиправним та скасовано рішення тимчасової дисциплінарної комісії від 13 грудня 2017 року «Про накладання дисциплінарного стягнення на виконуючого обов`язки керуючого справами виконавчого комітету Затоківської селищної ради»:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження Затоківського селищного голови №71-к від 13 грудня 2017 року «Про звільнення виконуючого обов`язки керуючого справами виконавчого комітету Затоківської селищної ради ОСОБА_1 »;

- поновлено ОСОБА_1 на службі в Затоківській селищній раді Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді виконуючого обов`язки керуючого справами виконавчого комітету з 15 грудня 2017 року;

- стягнуто із Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 грудня 2017 року по 19 червня 2018 року в сумі 58582,50 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 50 копійок) грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та зборів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також судом встановлено, що на виконання постанови суду 19.06.2017 року виданий 05.07.2018 року виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на службі в Затоківській селищній раді Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді виконуючого обов`язки керуючого справами виконавчого комітету з 15 грудня 2017 року. Через не виконання відповідачем постанови суду від 19.06.2018 року позивач, 25.04.2019 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.383 КАС України вх.№5288/19.

В тексті вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що з метою захисту його порушених прав та інтересів внаслідок невиконання судового рішення - постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради він звертався до Урядової гарячої лінії. З відповіді від 02.10.2018 року №М-1574-09 з Головного територіального управління юстиції він дізнався про те, що вимоги рішення суду (Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року) виконані, виконавче провадження завершене (копія відповіді додається, оригінал перебуває у позивача).

Разом з вказаною заявою позивачем в порядку 383 КАС України по справі №815/6667/17 до Одеського окружного адміністративного суду подано відповідь Головного територіального управління юстиції в Одеській області Управління Державної виконавчої служби від 02.10.2018 року №М-1574-09.

З відповіді вбачається, що на звернення позивача, яке надійшло на Урядову гарячу лінію 17.09.2018 року за реєстраційним №МА-8533655 повідомлено, що у провадженні відділу у період з 26.07.2018 по 01.10.2018 року перебувало виконавче провадження №56852779 з примусового виконання виконавчого листа №815/6667/17, виданого 05.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на службі в Затоківській селищній раді Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді виконуючого обов`язки керуючого справами виконавчого комітету. Водночас позивачу повідомлено, що виконавче провадження завершене у порядку приписів пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року по справі №815/6667/17 заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України задоволено частково, доведено до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про:

- невиконання в установленому законодавством порядку Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року про поновлення ОСОБА_1 на службі в Затоківській селищній раді Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді виконуючого обов`язки керуючого справами виконавчого комітету;

- прийняття неправомірних розпоряджень Затоківського селищного голови №72-к «Про поновлення на роботі в.о. керуючого справами виконавчого комітету Затоківської селищної ради ОСОБА_1»; №81-к від 07.09.2018 року Тимчасово виконуючого обов`язки Затоківського селищного голови про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України.

Наведена вище ухвала набрала законної сили 10.12.2019 року.

Таким чином підсумовуючи вищенаведені встановлені судом обставини, суд зазначає, що позивачу про дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження ВП №56852779 по примусовому виконанню виконавчого листа №815/6667/17 від 01.10.2018 року, виданого 05.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом було відомо ще 25.04.2019 року (дата подання заяви до суду в порядку 383 КАС України по справі №815/6667/17), що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи №815/6667/17 документами, копії яких залучено до матеріалів справи №420/2701/20, та невиконання рішення по справі №815/6667/17 підтверджено ухвалою суду від 06.11.2019 року (дата набрання законної сили 10.12.2019 року). Проте з позовом до суду по цій справі позивач звернувся тільки 30.03.2020 року, тобто більше ніж через три з половиною місяців.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини 2 ст.287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Дані норми КАС України встановлюють, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.

Згідно частини 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Зазначена норма КАС України встановлює, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.

Велика палата Верховного суду у справі №800/304/17 від 4 жовтня 2018 року вказала, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, як вбачається зі статті 122 КАС України початок строку звернення починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. В даному випадку законодавцем, на думку суду, зазначено не про час, коли особа суб`єктивно почала вважати, що її права порушують, а про час, коли особа фактично дізналася про наявність спірного рішення, що порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Також суд враховує, що відповідно до статті 8 нової редакції Закону України "Про виконавче провадження" (набрали чинності 05.01.2017), реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в АСВП, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Цим же Законом запроваджено функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі АСВП) та Єдиного реєстру боржників.

Автоматизована система виконавчого провадження - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Функціонування АСВП врегульовано Наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження" від 05.08.2016 № 2432/5.

Тому з початку роботи АСВП (2017 рік) позивач, як сторона виконавчого провадження міг без жодних перешкод дізнатися про стан відповідного виконавчого провадження.

Як вбачається спірне рішення про закриття виконавчого провадження внесено до Єдиного реєстру боржників, та позивач мав до нього вільний доступ. Доказів того що воно було внесено несвоєчасно матеріали справи не містять ( звернень з цього приводу до відповідача, чи державного виконавця відсутні).

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини, є джерелом права. Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд при прийнятті рішення враховує віднесення законодавцем адміністративних справ щодо оскарження дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби (ст. 287 КАС України) до категорії термінових адміністративних справ, щодо розгляду яких встановлені скорочені процесуальні строки (зокрема, десять днів на подання адміністративного позову та десять днів на розгляд судом справ цієї категорії).

З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку, що позивач без поважних причин пропустив передбачений КАС України десятиденний строк звернення до суду, для оскарження дії відповідача щодо закінчення 01.10.2018 року виконавчого провадження в ВП №56852779 по примусовому виконанню виконавчого листа №815/667/17 виданого 05.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом та зобов`язати його відновити вказане провадження.

Таким чином з врахуванням всіх вищенаведених обставин суд доходить до висновку щодо необхідності залишення позову у по справі №420/2701/20 без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123,169, 248,256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Е.А. Іванов