Рішення № 89717716, 09.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2908/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив dизнати протиправними та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції національної поліції України № 174 від 11 березня 2020 р. «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення».

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу був факт зникнення 38 одиниць технічного обладнання. Позивач зазначає, що обставини, які зазначені в оскаржуваному наказі не відповідають дійсності. Ніякі дії, або бездіяльність позивача не могли призвести до зникнення 38 одиниць технічного обладнання, оскільки він не приймав їх на відповідальне зберігання.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ порушує права позивача на проходження публічної служби в національній поліції, оскільки наявність дисциплінарного стягнення впливає на розмір його грошового забезпечення, оскільки є підставою для позбавлення премії, враховується при вирішенні питання про призначення на вищі посади. Також, оскаржуваний наказ створює загрози притягнення позивача до матеріальної відповідальності.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 07.04.2020 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача 04.05.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову відповідач зазначає, що технічне обладнання зазначене у висновку службового розслідування під порядковими номерами 1-12, 38-40 у кількості 15 одиниць було прийняте на відповідальне зберігання ОСОБА_1 та він. відповідно до договорів, несе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому цінностей. Обладнання зазначене в таблиці № 1 під порядковим номером 13-37 у кількості 25 одиниць приймалось на зберігання ОСОБА_2 , який відповідно до договору ніс повну матеріальну відповідальність за збереження цих цінностей протягом всього часу роботи в УПП в Одеській області. Однак, у зв`язку зі звільненням останнього та покладенням на ОСОБА_1 тимчасового виконання обов`язків начальника СЗтТ УПП в Одеській області матеріально-відповідальною особою щодо збереження вищезгаданого майна став позивач.

Разом з цим. т.в.о. начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 не дотримався вимог нормативно-правових актів, які регулювали його діяльність, а також вимог договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 23.02.18 та 11.11.19, чим вчинив дисциплінарний проступок, який виразився: 1) у безвідповідальному ставленні до переданих йому матеріальних цінностей та призвів до зникнення 38 одиниць технічного обладнання, які молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання; 2) неналежному контролі за видачею, поверненням та наявністю технічного обладнання, що знаходиться в його розпорядженні; 3) неналежному веденні облікової та технічної документації.

На період виконання службових обов`язків т.в.о. начальника СЗтТ УПГІ в Одеській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 відповідав за все технічне обладнання, що знаходилося в розпорядженні ввіреного йому підрозділу (СЗтТ). Відповідно, він також відповідав й за технічне обладнання, яке зникло У зв`язку з чим відповідач вважає обґрунтованим застосування до позивача дисциплінарного стягнення у зв`язку з чим вважає що у задоволенні позову слід відмовити.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 31.10.2019 №2040 з 01.11.2019 по 18.11.2019 в УПП в Одеській області ДПП було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей, які знаходяться в СЗтТ УПП в Одеській області ДПП. Під час проведення вищевказаною комісією інвентаризації було виявлено відсутність матеріальних цінностей у кількості 40 шт. (перелік цих цінностей зазначено у рапорті № ВН 22952/41/13/13-2019 від 12.12.2019).

З метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин подій, що призвели до зникнення вищезазначених матеріальних цінностей, а також встановлення осіб, відповідальних за збереження цих цінностей, наказом Департаменту патрульної поліції № 2341 від 17.12.19 було призначено службове розслідування.

14.02.2020 року був складений висновок по даному службовому розслідуванню, зі змісту якого вбачається, що в ході службового розслідування, на підставі наявних матеріалів встановлено, що під час проведення інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться в СЗтТ УПП в Одеській області ДПП, відповідно до наказу ДПП від 31.10.2019 № 2040 з 01.11.2019 по 18.11.2019 комісією виявлено відсутність матеріальних цінностей у кількості 40 одиниць технічного обладнання (таблиця № 1).

Позиції технічного обладнання, зазначені в таблиці № 1 під порядковими номерами 1-12, а також 38-40, у кількості 15 одиниць, значаться за ОСОБА_1 , який відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 23.02.2018 та від 11.11.2019 несе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому цінностей.

Позиції технічного обладнання, зазначені в таблиці № 1 під порядковим номером 13-37, у кількості 25 одиниць значаться за ОСОБА_2 , який відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 07.08.2017 на весь час роботи з довіреними йому матеріальними цінностями та коштами ДПП, ніс повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому цінностей.

ОСОБА_2 на підставі наказу ДПП від 22.08.2018 № 803 о/с звільнений, а у відповідності до витягу з інвентаризаційного опису матеріальних цінностей прийнятих на відповідальне зберігання від 01.11.2018, наданого молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , технічне обладнання, яке значиться за ОСОБА_2 зникло вже після його звільнення.

Після звільнення ОСОБА_2 , технічне обладнання, яке відповідно до акту внутрішнього переміщення основних засобів від 17.01.2018 № 80 та видаткової накладної від 19.09.2017 № ФОП-000877, останній прийняв на відповідальне зберігання, на період звільнення ОСОБА_2 з 22.08.2018 до покладання тимчасового виконання обов`язків начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП на молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 27.12.2018 була невизначена матеріально-відповідальна особа та дане технічне обладнання начебто так і значилось за ОСОБА_2

З 27.12.2018 такою матеріально-відповідальною особою фактично став молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 у зв`язку з покладенням на нього тимчасового виконання обов`язків начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП.

Отже, молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 на період виконання службових обов`язків т.в.о. начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП відповідає за все технічне обладнання, що знаходиться в розпорядженні СЗтТ УПП в Одеській області ДПП, а отже відповідає й за технічне обладнання, зазначене в таблиці № 1 у кількості 40 одиниць.

В ході службового розслідування встановлено, що оператор комп`ютерного набору СЗтТ УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_2 , який на підставі наказу ДПП від 22.08.2018 № 803 о/с звільнений, доповідав рапортами на ім`я начальника УПП в Одеській області ДПП щодо виявлення відсутності відеореєстраторів ТМ Yi Car DVR в комплекті з карткою пам`яті 16gb, заводський №№ 2016 НОМЕР_2 , (в таблиці №1 порядковий номер 15), 2016DP0314CABAAACNC01712F613Е7 (в таблиці № 1 порядковий номер 25), встановлених в службових автомобілях.

Також, службовим розслідуванням було встановлено, що планшет Tablet Samsung Galaxy Tab4 Т232 + Kingstonmicro SDHC, 2015 року, заводський № S/N R52G61NFPR (в таблиці № 1 під порядковим номером 4) та радіостанція носима УКХ діапазону Kenwood ТК-2000М в комплекті, 2012 року, заводський №В1В04584 (в таблиці № 1 під порядковим номером 10) в ході службового розслідування були знайдені працівниками СЗтТ УПП в Одеській області ДПП.

Таким чином службовим розслідуванням встановлено, що в діях т.в.о. начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у безвідповідальному ставленні до переданих йому матеріальних цінностей та призвів до зникнення 38 одиниць технічного обладнання, які молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання, про що свідчать його підписи у відповідних графах актів внутрішнього переміщення основних засобів, а також фактичне перебування вказаного майна у даному секторі, неналежному контролі за видачею, поверненням та наявністю технічного обладнання, що знаходиться в його розпорядженні, а також у неналежному веденні облікової та технічної документації, а отже т.в.о. начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до висновку службового розслідування від 14.02.2020 року члени комісії вважали за доцільне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ, пунктів 2.15, 2.17, 2.20 Розділу 2 Посадової інструкції начальника сектору зв`язку та телекомунікацій УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, на підставі пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до т.в.о. начальника сектору зв`язку та телекомунікацій УПП в Одеській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

11.03.2020 року, згідно із пунктом 1 наказу Департаменту патрульної поліції №174 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ, пунктів 2.15, 2.17, 2.20 Розділу 2 Посадової інструкції начальника сектору зв`язку та телекомунікацій УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, на підставі пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до т.в.о. начальника сектору зв`язку та телекомунікацій УПП в Одеській області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення.

Відповідно до статті 59 Закону України “Про Національну поліцію” служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною першою статті 18 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Крім того, пункти 1, 2, частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов`язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Згідно із статтею 19 Закону України “Про Національну поліцію” у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з положеннями ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно п. 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7 ст. 19).

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19).

Надаючи оцінку обставинам, встановленим в ході службового розслідування та викладених у висновку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в ході службового розслідування встановлено, факт зникнення 38 одиниць технічного обладнання.

Технічне обладнання у кількості 15 одиниць, які, як встановлено в ході службового розслідування, були відсутні під час проведення інвентаризації, значаться за ОСОБА_1 , який відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 23.02.2018 та від 11.11.2019 несе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому цінностей.

При цьому судом встановлено, що 13 одиниць технічного обладнання так і не було знайдено.

Крім того, з 27.12.2018 на ОСОБА_1 було покладено тимчасове виконання обов`язків начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП.

Відповідно до пункту 2.15 Посадової інструкції начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП завданням начальника сектору є перевірка стану матеріально-технічних засобів, які знаходяться у секторі.

Згідно з пунктом 2.17 Розділу 2 Посадової інструкції начальник СЗтТ УПП в Одеській області ДПП повинен вести облікову та технічну документацію.

Крім того, в пункті 2.20 Розділу 2 Посадової інструкції зазначено, що начальник сектору має й інші зобов`язання, що випливають із завдань, покладених на сектор.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що ведення облікової та технічної документації відображає стан всіх речей та цінностей, закріплених за СЗтТ УПП в Одеській області ДПП і молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 мав перевіряти стан усіх матеріально-технічних засобів, що в свою чергу не може відбуватися за відсутності самих матеріально-технічних засобів.

Зазначені обставини у сукупності і були підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

При цьому суд вважає, що застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення цілком відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнено позивача до дисциплінарної відповідальності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.