
Справа № 815/94/17
У Х В А Л А
09 червня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження питання щодо витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району ОСОБА_8, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району ОСОБА_8, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, що виразилася у не забезпеченні публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини в ніч з 27 на 28 серпня 2016 року у с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області,
- визнати протиправними дії Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району, що виразилися в публічному оголошенні на зборах мешканців с. Лощинівка про те, що представники ромської національності вчиняють злочини у селі, що їх необхідно виселити, а також у оформленні та оголошені рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка «Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області»,
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області та Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району ОСОБА_8 солідарно на відшкодування завданої моральної шкоди по 100000,00 гривень на користь кожного позивача, загальна сума моральної шкоди становить 700000,00 гривень.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області щодо оформлення та оголошення рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка «Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області», в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області щодо оформлення та оголошення рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка «Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області»;
- стягнуто з Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району Одеської області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди по 10000,00 гривень кожному;
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, що виразилася в незабезпеченні публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини з 27 на 28 серпня 2016 року у с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди по 10000,00 гривень кожному;
- в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовлено;
- в задоволенні позову ОСОБА_7 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району ОСОБА_8, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Постановою Верховного суду від 14.05.2020 року касаційну скаргу касаційні скарги Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району ОСОБА_8, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року в цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Супровідним листом від 20.05.2019 року Верховним Судом справу №815/94/17 направлено до Одеського окружного адміністративного суду.
27 травня 2020 року за вх. №20316/20 вказана адміністративна справа №815/20316/17 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Корой С.М.
Ухвалою суду від 01.06.2020 року судом прийнято до провадження адміністративну справу №815/94/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району ОСОБА_8, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди та вирішено розглядати справу №815/94/17 за правилами загального позовного провадження.
Так, судом касаційної інстанції, зокрема, зазначено, що поза увагою судів залишились обставини щодо наявності чи відсутності в спірних правовідносинах протиправної бездіяльності в діях саме того органу поліції, до якого звернуто цей позов, - Головного управління Національної поліції в Одеській області. Суди на підставі норм чинного законодавства, що регулює діяльність цього правоохоронного органу, не дослідили які необхідні дії повинен був вчинити цей орган з урахуванням того, що повідомлення про події надходили до Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції; які дії, що віднесені до компетенції Головного управління Національної поліції в Одеській області як суб`єкта владних повноважень в спірних правовідносинах та були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації його компетенції, повинен був вчинити цей орган та чи вчинив він їх в повному та необхідному обсязі. Не дослідили суди і питання чисельності особового складу Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції на час спірних подій, та в якій кількості поліцейські могли, у зв?язку з цим, забезпечити публічний порядок в порівнянні з кількісним складом оперативної групи, яка прибула на чолі з Суржиком О.В . Крім цього, суди не проаналізували ці події з урахуванням хронології їх перебігу та плинності в часі, не співставили момент початку підпалів з часом повідомлення про ці події до органу поліції, а також проміжком часу, який минув від часу повідомлення до моменту прибуття поліцейських, кількісний склад поліцейських та виконання ними нормативно визначених функцій та обов?язків з огляду на масовість події, а також припинення мешканцями активних дій через 20 хвилин після прибуття поліцейських.
Також, у постанові Верховного суду зазначено, що суди не встановили факт присутності чи відсутності позивачів на місці події на момент прибуття групи поліцейських Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції на чолі з т.в.о. начальника Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції капітаном поліції Суржиком О.В., в той час, коли позивачі наполягають, що саме в цей час відбулося їх виселення з осель, крім іншого, їх виселили, за їх твердженням, саме на підставі підписаного сільським головою рішення №1; суди не перевірили підтвердження наявності у всіх позивачів права власності чи іншого належним чином підтвердженого речового права на будинки та інше майно, враховуючи те, що встановлення факту завдання шкоди погромом та підпалом, викраденням, а також вину осіб, які її завдали, належить вирішувати в межах розгляду відповідних кримінальних справ.
У постанові Верховного суду вказано, що суди залишили поза увагою характер прийнятого рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка «Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області» та роль Лощинівського сільського голови Ізмаїльського району в прийнятті цього рішення, яке за своєю суттю є рішенням загальних зборів мешканців села, з огляду на положення Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 3748-ХІІ від 17 грудня 1993 року, враховуючи правові висновки Верховного Суду, висловлені в постановахвід 07 лютого 2018 року (К/9901/1104/18) та від 23 серпня 2018 року (К/9901/3229/18).
Крім того, судом касаційної інстанції зазначено, що залишились поза увагою судів та без належного дослідження фактичних обставин причини та час залишення позивачами місця свого проживання в контексті тверджень останніх про те, що їх виселення відбулось на підставі рішення № 1 сходу громадян мешканців села, а також з урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин завчасного залишення ромами села, у зв?язку з чим вони не постраждали.
Таким чином, зважаючи на висновки, викладені у постанові Верховного суду від 14.05.2020 року, суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління Національної поліції в Одеській області:
- положення про Головне управління Національної поліції в Одеській області чинне на момент виникнення спірних правовідносин (27.08.2016 року);
- положення про Ізмаїльський Відділ поліції Головного управління Національної поліції чинне на момент виникнення спірних правовідносин (27.08.2016 року);
- інформацію та її нормативне обґрунтування щодо того яким чином здійснюється взаємодія між Головним управлінням Національної поліції в Одеській області та Ізмаїльським Відділом поліції Головного управління Національної поліції (на момент виникнення спірних правовідносин-27.08.2016 року);
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо чисельності особового складу Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції на час спірних правовідносин (27.08.2016 року);
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо часу надходження до чергової частини Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області повідомлення від 27.08.2016 року про те, що мешканці с. Лощинівка в кількості 50-60 осіб, обурені злочином, пошкодили будинки (розбили скло на вікнах та зламали огорожу) за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, пошкодили паркани , камінням розбивали скло на вікнах за адресами : АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та намагались підпалити майно в будинку АДРЕСА_4 ;
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо часу прибуття поліцейських на місце події 27.08.2016 року за наслідками надходження до чергової частини Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області повідомлення про те, що мешканці с. Лощинівка в кількості 50-60 осіб, обурені злочином, пошкодили будинки (розбили скло на вікнах та зламали огорожу) за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , пошкодили паркани , камінням розбивали скло на вікнах за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та намагались підпалити майно в будинку АДРЕСА_4 ;
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо кількісного складу поліцейських Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції, які прибули на місце події 27.08.2016 року (с.Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області);
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо кількісного складу поліцейський Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції, які були відсутні на місці події 27.08.2016 року (із зазначенням причин їх відсутності);
- посадові інструкції працівників Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції чинних на час подій 27.08.2016 року;
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо того чи були 27.08.2016 року присутні позивачі на місці події (с.Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області) на момент прибуття групи поліцейських Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції на чолі з т.в.о. начальника Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції капітаном поліції Суржиком О.В.
Також, зважаючи на висновки, викладені у постанові Верховного суду від 14.05.2020 року, суд вважає за необхідне запропонувати позивачам надати до суду підтвердження наявності у них права власності чи іншого належним чином підтвердженого речового права на будинки та інше майно за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи
Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зважаючи на предмет доказування у даній справі та висновки, викладені у постанові Верховного суду від 14.05.2020 року, враховуючи вимоги ч.4 ст.77 КАС України, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду вищевказані докази та інформацію та запропонувати позивачам надати до суду докази на підтвердження наявності у них права власності чи іншого належним чином підтвердженого речового права на будинки та інше майно за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_2, АДРЕСА_8, АДРЕСА_3 .
Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 248 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду у десятиденний строк від дати отримання даної ухвали:
- положення про Головне управління Національної поліції в Одеській області чинне на момент виникнення спірних правовідносин (27.08.2016 року);
- положення про Ізмаїльський Відділ поліції Головного управління Національної поліції чинне на момент виникнення спірних правовідносин (27.08.2016 року);
- інформацію та її нормативне обґрунтування щодо того яким чином здійснюється взаємодія між Головним управлінням Національної поліції в Одеській області та Ізмаїльським Відділом поліції Головного управління Національної поліції (на момент виникнення спірних правовідносин-27.08.2016 року);
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо чисельності особового складу Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції на час спірних правовідносин (27.08.2016 року);
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо часу надходження до чергової частини Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області повідомлення від 27.08.2016 року про те, що мешканці с. Лощинівка в кількості 50-60 осіб, обурені злочином, пошкодили будинки (розбили скло на вікнах та зламали огорожу) за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , пошкодили паркани , камінням розбивали скло на вікнах за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та намагались підпалити майно в будинку АДРЕСА_4 ;
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо часу прибуття поліцейських на місце події 27.08.2016 року за наслідками надходження до чергової частини Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області повідомлення про те, що мешканці с. Лощинівка в кількості 50-60 осіб, обурені злочином, пошкодили будинки (розбили скло на вікнах та зламали огорожу) за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , пошкодили паркани , камінням розбивали скло на вікнах за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та намагались підпалити майно в будинку АДРЕСА_4 ;
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо кількісного складу поліцейських Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції, які прибули на місце події 27.08.2016 року (с.Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області);
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо кількісного складу поліцейський Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції, які були відсутні на місці події 27.08.2016 року (із зазначенням причин їх відсутності);
- посадові інструкції працівників Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції чинних на час подій 27.08.2016 року;
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо того чи були 27.08.2016 року присутні позивачі на місці події (с.Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області) на момент прибуття групи поліцейських Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції на чолі з т.в.о. начальника Ізмаїльського Відділу поліції Головного управління Національної поліції капітаном поліції Суржиком О.В.
Запропонувати позивачам надати до суду докази на підтвердження наявності у них права власності чи іншого належним чином підтвердженого речового права на будинки та інше майно за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_2, АДРЕСА_8, АДРЕСА_3 .
Роз`яснити, що строки, які встановлені судом, не можуть бути меншими, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Корой С.М.
Судове рішення № 89717636, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 09.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/94/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: