Ухвала суду № 89717584, 09.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1876/20

У Х В А Л А

09 червня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/1876/20 з повідомленням сторін,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства “Північтранс” до Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної, в якому позивач просить суд скасувати наказ Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації від 17.02.2020 року за №66/0-2020 “Про розірвання договору на обслуговування міжміського автобусного маршруту загального користування Ізмаїл АС – Болград АС” (код за реєстром 707)” у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

02.04.2020 року (вх. №ЕП/4427/20) та 06.04.2020 року (вх. №14770/20) від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із платіжним дорученням №STR23125 від 27.03.2020 року про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву публічного акціонерного товариства “Північтранс” до Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації про скасування наказу і відкрито провадження в адміністративній справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ПП “Діамант”, встановлено учасникам строки для подання заяв по суті спору та зобов`язано відповідача надати до суду докази.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

01.06.2020 року (вх. №20840/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/1876/20 з повідомленням сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) – це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з ч. 5 ст. 260 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 260 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany” (“Аксен проти Німеччини”), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal” (“Варела Ассаліно проти Португалії”), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №420/1876/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у позові, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Суд зазначає, що повний, всебічний та об`єктивний розгляд даної справи можливий без призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/1876/20 з повідомленням сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Корой