Ухвала суду № 89717576, 09.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4708/20

УХВАЛА

09 червня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №151-19 від 18 квітня 2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 02 червня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- рішення Державної міграційної служби України №151-19 від 18 квітня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту - визнати протиправним та скасувати;

- зобов`язати Державну міграційну службу України прийняти рішення відносно громадянина Сирії ОСОБА_1 про оформлення документів для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем не зазначено в позовній заяві поштовий індекс ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України №151-19 від 18 квітня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає заявнику або його законному представнику письмове повідомлення з викладенням причини відмови і роз`ясненням порядку оскарження такого рішення.

Разом з цим, позивачем не надано до суду відповідного письмового повідомлення про відмову в оформленні документів.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду письмове повідомлення та рішення Державної міграційної служби України №151-19 від 18 квітня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає відповідачем Державну міграційну службу України Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області.

Однак, суд звертає увагу позивача, що Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області є структурним підрозділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, та виступає самостійним суб`єктом судового процесу.

Суд зазначає, що позивач не заявляє жодних вимог до Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області.

Також, суддя звертає увагу на те, що позивачем вказаний код ЄДРПОУ 37811384 Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, яке не є відповідачем по даній справі.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити належного відповідача по справі, враховуючи реквізити оскаржуваного рішення №151-19 від 18 квітня 2019 року та орган, яким прийнято таке рішення, а також, із зазначенням вірної назви оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суддя зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Водночас, у силу приписів ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Так, законом, яким встановлені спеціальні строки звернення до суду у справах цієї категорії, є Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.

Аналіз вказаних положень свідчить про те, що Законом встановлено спеціальний п`ятиденний строк звернення до суду.

Предметом позову у даній справі є рішення Державної міграційної служби України №151-19 від 18 квітня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Як встановлено судом, згідно бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» ОСОБА_1 вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду із аналогічними позовними вимогами ще 16 жовтня 2019 року (справа №420/6122/19) та 15 січня 2020 року (справі №420/326/20), однак ухвалами суду від 17.12.2019 року та від 20 січня 2020 року позивачу повернуто позовні заяви у зв`язку із не усуненням недоліків.

При цьому, судом також встановлено, що позивачем до раніше поданих позовних заяв надавалось повідомлення Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області від 23.04.2019 року №101 «Про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», яке отримане позивачем 15.10.2019 року та в якому зазначено, що підставою для відмови позивачу у визнані біженцем є: рішення ДМС України від 18.04.2019 року №151-19.

Проте, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою лише 02 червня 2020 року.

Таким чином, позивачу станом на 16.10.2019 року вже було відомо про порушення його прав.

Як вже зазначено суддею, позивачем не надано до позовної заяви відповідного письмового повідомлення про відмову в оформленні документів із посиланням на рішення Державної міграційної служби України від 18.04.2019 року №151-19.

Однак, зважаючи на те, що позивач оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень від 18.04.2019 року №151-19, на яке міститься посилання у повідомленні Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області від 23.04.2019 року №101 «Про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», яке не було надано позивачем при подачі даної позовної заяви, проте з ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року по справі №420/326/20 вбачається, що воно отримане позивачем 15.10.2019 року та враховуючи, що станом на 16.10.2019 року вже було відомо про порушення його прав, суддя зазначає, що позивач станом на 15.01.2020 року звернувся до суду із пропуском строку звернення та не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування пропуску строку звернення та відповідної заяви про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність надати до суду протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення та із наданням доказів, що підтверджують ці підстави.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №151-19 від 18 квітня 2019 року та зобов`язання вчинити певні дії слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом оформлення позовної заяви у відповідності до вимог ст.160, 161 КАС України з наданням до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду із аналогічними позовними вимогами 16 жовтня 2019 року (справа №420/6122/19) та 15 січня 2020 року (справі №420/326/20) та ухвалами суду від 17.12.2019 року та від 20 січня 2020 року позивачу повернуто позовні заяви у зв`язку із не усуненням недоліків, суд звертає увагу позивача на приписи ч.1 ст.45 КАС України, якими встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Частинам 3-4 ст.45 КАС України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №151-19 від 18 квітня 2019 року та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали (з урахуванням строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов